Розробив геологічну карту Уралу та план розвитку Уралу
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дідковський.
Борис Володимирович Дідковський (нар.1 травня1883(18830501), Житомир — 13 серпня1937, Свердловська область) — радянський геолог, педагог і революціонер.
Навчання
Б.Дідковський народився 1 травня 1883 року в Житомирі в родині офіцера.
Навчався у Київському кадетському корпусі, у 1900—1904 роках був студентом електротехнічного і вільним слухачем фізико-математичного факультету Петербурзького університету[1].
У 1913 році закінчив Женевський університет[2] як бакалавр математичних і геологічних наук, науковим керівником був Луї Дюпарк.
Наукові дослідження
У 1913—1917 роках Б.Дідковський, повернувшись до Росії, займався геологічними дослідженнями Північного Уралу. Він працював на посаді головного геолога Миколая-Павдинського гірничого округу. В 1913—1917 роки він провів топографічну та геологічну зйомку округу, пошук і розвідку родовищ платини, золота, вугілля, заліза і т. д. Був керуючим драгою, при ньому перейшли від старательської до механізованого видобутку платини на копальні.
Політична діяльність
До 1907 року був разом з соціал-демократами, але в 1907 році пішов до анархістів. Потім у березні 1917 року вступив в РСДРП(б). Був головою продовольчої управи у Верхотурі, керував збройними загонами, брав участь в Петербурзькому з'їзді депутатів, де готував урядову постанову про націоналізацію уральської промисловості.
Як член Президії Уральскої обласної ради брав у липні 1918 року участь у розстрілі царської сім'ї Романових.
Повернувшись, з жовтня 1918 року керував обороною Китлимо-Павдинского району.
У 1920—1923 роках служив керуючим районного рудного управління Єкатеринбурга.
А з серпня 1920 року Б.Дідковський на посаді голови Гірської ради ВРНГ на Уралі.
Створення Уральськкого університету
Він також був у складі організаційного комітету Уральського державного університету.
Б.Дідковський працював викладачем вищої математики та проректором з адміністративно-господарської частини Уральського університету. А з осені 1921 по 1924 рік — обіймав посаду ректор Уральського державного університету.
В цей час він створив нові кафедри пошуку і розвідки корисних копалин, організував випуск «Известия Уральского государственного университета».
З 1922 по 1930 роки Б.Дідковський перейшов на посаду заступника голови, а згодом — керівника Уралплану.
У 1926—1930 роках він викладав в Уральському політехнічному інституті як доцент. Також працював завідувачем кафедри пошуку і розвідки корисних копалин. З 1930 по лютий 1936 рр. був керуючим Уральського геологічного тресту, директором Уральського геолого-розвідувального НДІ.
Репресії
30 січня 1937 року був заарештований, а 10 серпня 1937 року був засуджений[3]. Через три дні — 13 серпня 1937 року Б.Дідковський — був розстріляний[4] як «активний учасник антирадянської терористичної організації правих на Уралі».
Реабілатовано його було посмертно 22 вересня 1956 року.
Свідчення сучасників
На Урал он прибыл в качестве коллекционера при профессоре геологии Дюпарке и был оставлен им для работ в Николо-Павдинском горном округе. Когда произошел большевистский переворот, Дидковский был избран от этого округа в депутаты областного совдепа в Екатеринбурге и занял здесь влиятельное положение. Во всех случаях отсутствия Белобородова Дидковский замещал его в областном совете депутатов, но, видимо, не принадлежал к партии коммунистов, а скорее был социал-революционером. Под конец власти советов в Екатеринбурге замечалось расхождение Дидковского с Белобородовым, и в совете образовались две партии, взаимно враждовавшие. Однако президиум стоял на стороне Белобородова, и партия Дидковского не получила значительного развития.
Досягнення
Розробив геологічну карту Уралу.
Відстояв існування Уральського університету.
Створив наукову школу.
Розробив план розвитку Уралу.
Увіковічнення пам'яті
На честь Б.Дідковського названі гора на Приполярному Уралі, гірський перевал на Північному Уралі, вулиці в Верхотурі та Павді.
За деякими припущеннями, спочатку (в 1920-ті роки) ім'я Б.Дідковського отримала гора висотою понад 1700 м. Але після розстрілу вченого вона була перейменована в Мансі-Нер. Трохи згодом, у 1968 р. його ім'ям була названа сусідня гора, висотою 1673 м[5].
В 1970 році на піку Дідковського була встановлена плита з меморіальної написом[6].
