Дудка Володимир Андрійович
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	27 січня 1985(1985-01-27) Хоминці
Смерть	10 вересня 2014(2014-09-10) (29 років) помер від поранень
Громадянство	Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Ракетні війська і артилерія
Формування	27 РеАП
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки

Володи́мир Андрі́йович Ду́дка (27 січня 1985 — 10 вересня 2014) — український військовик, учасник російсько-української війни^[1].

Проходив строкову службу в ЗСУ. Березнем 2014-го мобілізований, механік-водій, 9-та батарея, 3-й реактивний артдивізіон, 27-й реактивний артилерійський полк. З літа — в зоні бойових дій на сході України.

10 вересня 2014-го помер в Харківському опіковому центрі від поранень та опіків, котрих зазнав під час обстрілу 3 вересня базового табору поблизу села Побєда. Володимир під час тиші між залпами 3 вересня вибіг із укриття, намагаючись врятувати товаришів у бліндажі, удар прийшовся на нього. 7 вересня мав приїхати додому у відпустку. Обгоріло 2/3 шкіри, руки й ноги — до кісток.

Без Володимира лишились батьки, наречена Катерина. 29 серпня під Іловайськом загинув брат Володимира Юрій.

В останню дорогу спочатку проводили в Ромнах, похований в селі Хоминці з військовим оркестром.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

• орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

• Дудка Володимир Андрійович [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Український меморіал [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.]
• Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»