Друга сигнальна система — одна з двох сигнальних систем людини; умовні рефлекси, вироблені на слова й позначені ними поняття^[1]. Дія слова, як сигналу, визначається смисловим значенням, зв'язком з певними предметами навколишнього середовища.

У другій сигнальній діяльності реалізується принцип моделювання дійсності за допомогою мови, а умовні рефлекси можуть формуватися без підкріплення безумовним сигналом, що є основою засвоєння знань. Фізіологічними засобами моделюються в мозку предмети і явища навколишнього середовища, дії та їх результат, встановлюються зв'язки і відносини між ними у вигляді понять, суджень, закономірностей, формул тощо. За допомогою цих моделей, тобто сигналів другого ступеня, людина має великі можливості для пізнання, творчої діяльності і прогнозування.

Перша й друга сигнальні системи діють у тісному взаємозв'язку^[2]. Під час утворення умовних рефлексів на безпосередні подразнення виникає збудження, яке передається і в другу сигнальну систему(слово, що означає цей подразник). Унаслідок цього рефлекторна реакція може виникати при сигналах, які надходять і з другої сигнальної системи.

• Матяш Н. Ю., Шабатура М. Н. — Біологія, 9 клас -2009 р.

1. ↑ 1849-1936., Павлов, Иван Петрович, (1932). Проба физиологического понимания симптомологии истерии. Изд-во Академии наук. OCLC 14724558.
2. ↑ Б., Коган А. Основы физиологии высшей нервной деятельности: учеб. пособие для биол. спец. вузов. Москва Высшая школа. OCLC 1077094361. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.

• Перша сигнальна система