Доміції (рід)

Генеалогія Доміцієв Агенобарбів

Доміції - впливовий плебейський, а згодом патриціанський рід періоду пізньої Республіки та принципату. Його представники були консулами 12 разів, цензорами 2 рази, 1 раз імператорами. Ними побудова перша римська дорога в Галлії - віа Доміція. Когноменами роду були Агенобарб та Калвін.

Найвідоміші Доміції

  • Гней Доміцій Калвін, консул 332 року до н.е.
  • Гней Доміцій Калвін Максим, консул 283 року до н.е., переможець сенонів, бойєв, етрусків, 1-й пензор-плебей у 280 році до н.е.
  • Гней Доміцій Агенобарб, консул 192 року до н.е.
  • Гней Доміцій Агенобарб, консул 167 року до н.е., брав участь у македонському поході.
  • Гней Доміцій Агенобарб, консул 122 року до н.е., переможець аллоброгів та арвенів, побудував віа Доміція.
  • Гней Доміцій Агенобарб, консул 96 року до н.е., цензор 92 року до н.е.
  • Луцій Доміцій Агенобарб, консул 94 року до н.е., прихильник Луція Сулли.
  • Гней Доміцій Калвін, консул 53 та 40 років до н.е., легат Гая Юлія Цезаря, придушив повстання церретанів в Іспанії.
  • Гней Доміцій Агенобарб, консул 32 року до н.е.
  • Луцій Доміцій Агенобарб, консул 16 року до н.е., прихильник Гнея Помпея Великого.

Луцій Доміцій Агенобарб (інакше Нерон) - Римський імператор з 54 до 68 року.

  • Гней Доміцій Корбулон, консул-суффект 39 року, військовик часів імператорів Клавдія та Нерона, переможець парфян.
  • Доміція Лепіда, мати імператриці Мессаліни.
  • Доміція Лонгіна, дружина імператора Доміціана.
  • Доміція Калвіна, мати імператора Марка Аврелія Антоніна.
  • Доміція Доміціан, римський узурпатор в Єгипті часів імператора Діоклетіана.

Джерела

  • Svetonio, Le vite dei dodici Cesari, Editoriale romana, Roma 1944.
  • Eine Liste aller Domitier, die während der römischen Republik Ämter bekleideten, findet sich in T. Robert S. Broughton: The Magistrates Of The Roman Republic. Vol. 2: 99 B.C. – 31 B.C. . Cleveland / Ohio: Case Western Reserve University Press, 1952. Unveränderter Nachdruck 1968. (Philological Monographs. Hrsg. von der American Philological Association. Bd. 15, Teil 2), S. 560