Долобичів

Село
Долобичів
пол. Dołhobyczów
Православна церква Святого Симеона Стовпника 1875 року

Координати 50°35′00″ пн. ш. 24°02′00″ сх. д. / 50.58333° пн. ш. 24.03333° сх. д. / 50.58333; 24.03333

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Грубешівський повіт
Гміна Долобичів
Населення 1437 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-540Dołhobyczów
Автомобільний код LHR
SIMC 0886794
GeoNames 773078
OSM ↑2690997 ·R (Гміна Долобичів)
Долобичів. Карта розташування: Польща
Долобичів
Долобичів
Долобичів (Польща)
Долобичів. Карта розташування: Люблінське воєводство
Долобичів
Долобичів
Долобичів (Люблінське воєводство)
Мапа

Долобичів[2][3], або Довгобичів[2] чи Долгобичів[4] (пол. Dołhobyczów) — село в Польщі, у гміні Долобичів Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 1437 осіб (2011[1]). Лежить на Закерзонні (в історичній Холмщині).

Історія

Православний цвинтар

1531 року вперше згадується православна церква в селі[2].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою[5]. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 1078 вірян[4]. 1910 року в селі зведено муровану православну церкву[4].

До 1918 року — волость Довгобичів Грубешівського повіту Холмської губернії Української Народної Республіки.

У 1943 році в селі проживало 656 українців і 631 поляків[3]. У серпні 1944 року місцеві мешканці безуспішно зверталися до голови уряду УРСР Микити Хрущова з проханням включити село до складу УРСР, звернення підписало 330 осіб[6]. У 1944—1946 роках у селі діяла українська школа[7]. Під час операції «Вісла» з Долобичева було виселено 181 українця, у селі залишилося 415 поляків та 12 українців, яких також пізніше був намір виселити[3].

У 1975—1998 роках село належало до Замостського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 694 115 518 61
Жінки 743 124 444 175
Разом 1437 239 962 236

Відомі люди

Народилися

Примітки

  1. ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. ↑ а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 140.
  3. ↑ а б в Богдан Гук. Dołhobyczów. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. (пол.)
  4. ↑ а б в Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 336. (пол.)
  5. ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 367. (рос. дореф.)
  6. ↑ Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр. рр. Документи, матеріали, спогади. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 1996. — Т. 1: 1939-1945 рр. — С. 280-281.
  7. ↑ Wysocki J. Szkolnictwo ukraińskie w województwie lubelskim w okresie PRL (1944- 1965) // Państwo i Społeczeństwo. — 2009. — № 1. — С. 130. (пол.)
  8. ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  9. ↑ Волкославська Валентина Миколаївна. esu.com.ua. Енциклопедія Сучасної України.

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Долобичів