Довга дорога в короткий день (рос.Длинная дорога в короткий день — радянський художній фільм 1972 року, режисера Тимофія Левчука. Вийшов на екрани в СРСР 16 жовтня 1972 року. Фільм про радянських вчених-фізиків, знятий за романом Натана Рибака «Солдати без мундирів».
Директор науково-дослідного інституту, що займається дослідженнями в галузі ядерної фізики, Максим Нерчін (Микола Олялін) випробовує новий метод дослідження. І хоча метод себе не виправдав, Нерчін з необґрунтованою впевненістю почав будувати більш потужну установку… Він використовує на її створення майже всі кошти інституту та настільки впевнений в успіху, що гучно оголосив про це на одному зарубіжному симпозіумі, чим привернув особливу увагу до свого інституту тих американських кіл, які зацікавлені перш за все створити зброю, яка несе смерть і руйнування… Боротьба за мир, за те, щоб поставити вищі досягнення науки на службу людству, — ось основна ідея фільму. Фільм знімали українські кінематографісти. Вони намагалися показати злободенну й гостру тему сучасності — мужність і принциповість як невід'ємні якості подвигу.
Фільм знімався в Будинку вчених Новосибірського Академмістечка, Серпухові, Харкові, НДР. Велику допомогу знімальній групі надали співробітники Інституту ядерної фізики СВ АН СРСР.
У ролях
Микола Олялін — Максим Павлович Нерчін, директор Інституту фізичних проблем
