Ілюстрація розсіяного та дзеркального відбивання[1]. Довжина червоних променів відображає силу відбитого світла, яка для ідеального розсівного (дифузного) відбивача залежить від напрямку за законом косинусів Ламберта.
Дифузне або розсіяне відбиття світла — явище відбиття світла поверхнею, при якому світлові промені відбиваються в різних напрямках. Дифузне відбиття пояснюється розсіянням світла на нерівностях поверхні, і є протилежним процесом до дзеркального відбиття.
Поверхні, для яких властиве дифузне відбиття, називаються матовими.
Поверхня, яка розсіює світло рівномірно у всі напрямки називається абсолютно матовою.
Людина бачить різні предмети саме завдяки розсіяному відбиттю світла від них.
Концепція дифузного відбиття світла використовується у тривимірній графіці для створення враження просторовості об'єкта.
На відміну від дзеркального, дифузне відбивання відбиває промені не прямолінійно (як при дзеркальному), а розсіяно.
