Дистрикт Варшава

Дистрикт
Дистрикт Варшава
нім. Distrikt Warschau
пол. Dystrykt warszawski
Загальна інформація
Інші назви Варшавський дистрикт
Входила
до складу 		Генерального губернаторства
(Третій Рейх Третій Райх)
Сучасна
локація 		Мазовецьке воєводство,
Лодзьке воєводство
(частково)
Період
уживання
топоніма 		1939—1945
Населення ~3 300 000 осіб[1]
Площа 17 168 км²[2]
Розташування на карті
Адміністративна карта Генерал-губернаторства
Держави на території історичної області
Раніше: Польща Друга Річ Посполита (1918—1939)
Опісля: Польща Польща (1945—донині)
Дистрикти Краків, Варшава, Радом і Люблін 1941–1945 років
Невцілілий палац Брюля у Варшаві — місцеперебування губернатора Варшавського дистрикту Людвіга Фішера
Будівля Міністерства віросповідань і народної просвіти на вул. Й. Х. Шуха, буд. 25; під час окупації — осідок гестапо і СД Варшавського дистрикту

Дистрикт Варшава (нім. Distrikt Warschau, пол. Dystrykt warszawski) — адміністративно-територіальна одиниця Генерального губернаторства з центром у Варшаві, яка існувала з 26 жовтня 1939 до 16 січня 1945.

Історія

Після окупації Польщі нацистською Німеччиною Гітлер своїм указом від 12 жовтня 1939 заснував Генеральне губернаторство. 26 жовтня 1939 введено в дію Перше розпорядження про структуру управління окупованих польських земель, яким утворено Краківський, Люблінський, Радомський і Варшавський дистрикти.[3] Останній виник на місці міжвоєнного Варшавського та частини Люблінського воєводства.

Адміністративно-територіальний поділ

Станом на 1 січня 1945 року Варшавський дистрикт складався з 10 повітів — одного міського (нім. kreisfreie Stadt або нім. Stadtkreis) і 9 земських (нім. Landkreis або нім. Kreishauptmannschaft):

  • міський повіт Варшау (нім. Stadtkreis Warschau)
  • крайсгауптманшафт (земський повіт) Варшау (нім. Kreishauptmannschaft Warschau-Land)
  • крайсгауптманшафт Гарволін (нім. Kreishauptmannschaft Garwolin)
  • крайсгауптманшафт Гроєц (нім. Kreishauptmannschaft Grojec)
  • крайсгауптманшафт Ловіч (нім. Kreishauptmannschaft Lowitsch)
  • крайсгауптманшафт Мінск (нім. Kreishauptmannschaft Minsk)
  • крайсгауптманшафт Остров (нім. Kreishauptmannschaft Ostrow)
  • крайсгауптманшафт Седльце (нім. Kreishauptmannschaft Siedlce)
  • крайсгауптманшафт Соколов (нім. Kreishauptmannschaft Sokolow)
  • крайсгауптманшафт Сохачев (нім. Kreishauptmannschaft Sochaczew)[3]

Керівництво

На чолі дистрикту стояв губернатор, який із 1941 року звався «начальником дистрикту» (нім. Distriktschef). Місцем перебування губернатора був рококовий Палац Брюля, який не зберігся.

Губернатор

  • Людвіг Фішер (26 жовтня 1939 — січень 1945)[3]

Начальники поліції і СС

  • Пауль Модер: 14 листопада 1939 — 4 серпня 1941
  • Арпад Віганд: 4 серпня 1941 — 23 квітня 1943
  • Фердинанд фон Заммерн-Франкенегг (в. о.): 22 липня 1942 — 19 квітня 1943
  • Юрген Штрооп: 23 квітня 1943 — 25 вересня 1943
  • Франц Кучера: 25 вересня 1943 — 1 лютого 1944
  • Вальтер Штайн: 1 лютого 1944 — 31 березня 1944
  • Пауль Гайбель: 31 березня 1944 — січень 1945[3]

Гітлерівська пропаганда

Див. також

Примітки

  1. ↑ Josef Bühler. Das Generalgouvernement, seine Verwaltung und seine Wirtschaft: Sammlung von Vorträgen der ersten wissenschaftlichen Vorträgsreihe der Verwaltungsakademi des Generalgouvernements. Verwaltungs Akademie. Burgverlag, 1 березня 1943; «Distrikt Krakau mit etwa 4 Millionen und Warschau mit 3,3 Millionen folgen. Die Distrikte Radom und Lublin schließen sich mit 2,9 und 2,3 Millionen an.» с. 33.
  2. ↑ Василь Офіцинський. Дистрикт Галичина
  3. ↑ а б в г Distrikt Warschau [Архівовано 22 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)

Посилання