Дисилан
Ідентифікатори
Номер CAS	1590-87-0
Номер EINECS	216-466-5
ChEBI	30597
SMILES	[SiH3][SiH3][1]
InChI	InChI=1S/H6Si2/c1-2/h1-2H3
Номер Гмеліна	368
Властивості
Молекулярна формула	Si2H6
Молярна маса	62,219 г/моль
Зовнішній вигляд	безбарвний газ
Густина	2,543 г/л[2]
Тпл	-132,5 °C[2]
Ткип	-14,3 °C[2]
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Дисила́н — неорганічна бінарна сполука Кремнію з Гідрогеном складу Si₂H₆, представник ряду силанів. Дисилан являє собою безбарвний, легкозаймистий газ. Він був виділений Фрідріхом Велером з суміші силанів, що утворилися в результаті гідролізу зразка силіциду магнію. За деякими властивостями дисилан є аналогом етану.

Дисилан — безбарвний газ, надзвичайно легкозаймистий. Він зріджується за температури −132,5 °C і твердне при −14,3 °C. Як і всі силани він нерозчинний у холодній воді, проте активно реагує з гарячою водою.

Дисилан у складі суміші з іншими силанами отримують за реакцією гідролізу силіциду магнію або його взаємодії з кислотами:

${\displaystyle \mathrm {Mg_{2}Si+H_{3}PO_{4}\rightarrow Si_{n}H_{2n+2}+Mg_{3}PO_{4}\!} }$

Виділення цільового продукту з суміші проводять фракційною перегонкою.

Дисилан є вибухонебезпечним при змішуванні з повітрям, при температурах вище 350 °C він розкладається:

${\displaystyle \mathrm {2Si_{2}H_{6}+7O_{2}\rightarrow 4SiO_{2}+6H_{2}O\!} }$

${\displaystyle \mathrm {Si_{2}H_{6}\ {\xrightarrow {350-400^{o}C}}\ Si+(SiH_{2})_{2}+(SiH)_{2}+H_{2}\!} }$

Активно взаємодіє з гарячою водою та лугами:

${\displaystyle \mathrm {Si_{2}H_{6}+4H_{2}O\ {\xrightarrow {hot\ water}}\ 2SiO_{2}+7H_{2}\!} }$

${\displaystyle \mathrm {Si_{2}H_{6}+8NaOH(conc.)\rightarrow 2Na_{4}SiO_{4}+7H_{2}\!} }$

Si₂H₆ проявляє відновні властивості:

${\displaystyle \mathrm {3Si_{2}H_{6}+14KMnO_{4}\rightarrow 6SiO_{2}+14MnO_{2}+14KOH+2H_{2}O\!} }$

Дисилан використовується для добування надчистого кремнію, а також як проміжна сполука у синтезах кремнійорганічних сполук.

• Етан
• Силани

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
• Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)
• Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)

Це незавершена стаття про неорганічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.