1887 року отримав портфель міністра громадських робіт у кабінеті Агостіно Депретіса та зберіг його за часів врядування Франческо Кріспі. Антоніо Старабба також пропонував Саракко міністерську посаду, однак той відмовився. Знову обіймав посаду міністра громадських робіт у другому кабінеті Кріспі (1893—1896). Вважався одним з найкращих фінансових експертів Італії.
У червні 1900 року сформував свій уряд, в якому також залишив за собою посаду міністра внутрішніх справ. За його врядування було вбито короля Умберто I, після чого на престол зійшов Віктор Емануїл III. Після виходу у відставки був обраний головою Сенату (до 1904).