PROFILPELAJAR.COM

Джон Кернкросс
Джон Кернкросс
англ. John Cairncross
Народився	25 липня 1913; Lesmahagowd
Помер	8 жовтня 1995 (82 роки); Англія, Велика Британія
Країна	Велика Британія
Діяльність	письменник, розвідник, подвійний агент, перекладач, викладач університету, літературний критик
Alma mater	Університет Глазго, Триніті-коледж (Кембридж) і Hamilton Academyd
Знання мов	французька і англійська
Заклад	Таємна розвідувальна служба, Civil Serviced, Кейс-Вестерн-Резерв університет, Північно-Західний університет, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, Міністерство державної безпеки СРСР і Italian National Labor Bankd
Членство	Кембриджська п'ятірка і Travellers Clubd
Партія	Комуністична партія Великої Британії
Брати, сестри	Alexander Cairncrossd
	; ; ;

Джон Кернкросс (англ. John Cairncross; 25 липня 1913 — 8 жовтня 1995) — британський державний службовець, який став офіцером розвідки та совєцьким шпигуном під час Другої світової війни. Як совєцький подвійний агент, він передав совєтам необроблені розшифровки Тунні, які вплинули на Курську битву. Вважається, що він був п'ятим членом Кембриджської п'ятірки.^[3] Також відомий як перекладач, літературознавець і автор нон-фікшн.

Ймовірно він повідомив Москві, що США розробляють ядерну бомбу. Кернкросс таємно зізнався Артуру С. Мартіну з MI5 у 1964 році та дав обмежене зізнання двом журналістам з The Sunday Times у грудні 1979 року.^[4] Йому надали імунітет від кримінального переслідування.

За даними The Washington Post, припущення про те, що Джон Кернкрос був «п'ятою людиною» кембриджського кільця, не було підтверджено до 1990 року коли про це повідомив совєцький подвійний агент Олег Гордієвський. Це також підтвердила книга колишнього агента КДБ Юрія Модіна, опублікована 1994 року, «Долі розвідників. Мої кембриджські друзі».^[5]^[6]

Образ у культурі

Кернкросс зображений у третій частині телевізійного серіалу BBC 2003 року «Кембриджські шпигуни».^[7]

Кернкросс з'являється як криптограф у Блетчлі-парку у фільмі 2014 року «Гра в імітацію». Його зображують як мимовільного подвійного агента, якого MI6 використовує як зворотний канал для передачі совєтам інформації, яку Черчілль надто обережно надає; історичного підґрунтя для цього немає. Історики та власна автобіографія шпигуна підтвердили, що Кернкрос шпигував на користь совєтів через свої власні погляди, і що це було виявлено МІ6 лише по закінченню Другої світової війни.^[4]

Нагороди

Орден Червоного Прапора.^[8]^[9]

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Deutsche Nationalbibliothek Record #119356546 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ ^а ^б ^в ^г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ Barnes, Julian E. (27 January 2003). Spy Stories: The Third Man. U.S. News & World Report: 46.
↑ ^а ^б Bower, Tom (10 October 1995). OBITUARIES: John Cairncross. The Independent.
↑ John Cairncross Dies. The Washington Post. 26 December 2020. Процитовано 31 December 2020.
↑ John Cairncross, Fifth Man in Spy Ring, Dead at 82. Chicago Tribune. 11 October 1991. Процитовано 30 December 2020.
↑ The Cambridge Spies. BBC. 2014. Процитовано 6 October 2024.
↑ Modin, Yuri (1997). Chapter 4 (Люди в тени). Судьбы разведчиков. Мои кембриджские друзья (The Fate of the Spies: My Cambridge Friends). Olma-Press.
↑ Richard C. S. Trahair, ред. (2012). Encyclopedia of Cold War Espionage, Spies, and Secret Operations. New York: Enigma Books. с. 47. ISBN 978-1-929631-75-9.

Посилання

The Cambridge spy ring. BBC News. 13 September 1999. Процитовано 5 March 2007.
Clark, J. Ransom (2007). United Kingdom Spy Cases: Blunt & Cairncross. Muskingum College. Процитовано 19 June 2010.
Caincross biography at the Russian Foreign Intelligence Service website (рос.). Архів оригіналу за 6 August 2007. Процитовано 5 March 2007.