Любов Іванівна Джолос (нар.6 січня1913, Мінськ — пом.17 жовтня 1998, м. Харків) — українська художниця-графікеса. Членкиня Спілки художників УРСР (з 1950).
Життєпис
Народилась у сім'ї службовця-залізничника, що згодом переїхала до Ромнів. У 1927 році вступила до Харківського художнього технікуму, який закінчила в 1930 році. У 1930—1936 рр. навчалась в Харківському художньому інституті (зокрема, у В. Касіяна, М. Фрадкіна). Після інституту працювала в галузі станкової і книжкової графіки, плакату у Дитвидаві, журналах «Жовтеня», «Піонерія», видавництвах «Молодь», «Веселка», «Радянська школа», «Мистецтво».
Від 1964 до 1966 рр. була головою художньої ради з графіки при Харківському художньому фонді.
Основні теми творів Любові Джолос: людина й природа, шевченкіана, подвиг радянського народу у Другій світові війні, людська пам'ять.
Джолос — авторка естампів, ліногравюр, літографій, плакатів. Ліногравюри вона створювала у символічно-метафоричному ключі з контрастним зіставленням штрихування, використовчи м'які ритми вертикальних та горизонтальних форм, темних і світлих мас, що створюють монументальність образів.
В ілюстраціях Джолос відобразила народний дух казок. У співавторстві з чоловіком оформила десятки дитячих книжок.
На початку Другої світової війни ініціювала з чоловіком випуск агітвікон та плакатів.
Роботи художниці зберігаються в Національних художніх музеях: Закарпатському, Харківському, Дніпропетровському, Донецькому, Запорізьському, Миколаївському, Полтавському, Третьяковській галереї (Москва).
Твори
Ілюстрації до книг
1937 — «Что такое хорошо и что такое плохо?» В. Маяковського, «Тече вода з-під явора» Т. Шевченка
