PROFILPELAJAR.COM

Демографічний вибух, спалах народжуваності^[1]^[2] — різке зростання кількості населення. У загальносвітових масштабах розпочався з середини ХХ століття. У цей період народжуваність значно випереджає смертність, що призводить до прискореного збільшення кількості населення, неузгодженого з об'єктивними вимогами соціально-економічного розвитку суспільства. Перевищення кількості народжуваних над кількістю смертей досягає великих розмірів. Сучасні високі темпи росту чисельності населення Землі значною мірою визначаються темпами його збільшення в країнах, що розвиваються, де проживає 70 % населення світу. Під час демографічного вибуху середньорічний приріст перевищує 2 %. Це явище є тимчасовим.

Сучасний демографічний вибух

Мапа світу за середньою кількістю дітей, народжених жінкою протягом життя, враховуючи середній показник для жінок усіх віків, дані за 2016.^[3]

   7-8 дітей

   6-7 дітей

   5-6 дітей

   4-5 дітей

   3-4 дітей

   2-3 дітей

   1-2 дітей

   0-1 дітей

До XVII ст. населення Землі збільшувалося повільно. Воно становило приблизно 50 мільйонів в V ст. до н. е. і досягло 500 мільйонів до XVI ст. Потім темпи зростання різко збільшилися — чисельність населення світу щодня збільшувалася в 1992 році на 254 тис. осіб, менше 13 тис. з них припадало на частку промислово розвинених країн, інші 241 — на країни, що розвиваються. 60 % — Азія, 20 % — Африка, 10 % — Латинська Америка. Настільки разючі відмінності і обумовлюють сучасний демографічний вибух, за проектною потужністю сильно перевершує у Європі. Його початок припадає на 1950-ті роки, він триває аж до теперішнього часу, хоча і йде швидкими темпами на спад.

У даний час тенденція зниження народжуваності відповідно до норми демографічного переходу вже торкнулася всіх країн, що розвиваються, що обумовлено соціально-економічними змінами, що розвивається в цілому і змінами в сім'ї, у положенні жінки, її залученні в виробництво. Триває зниження загального рівня смертності, на тлі чого видно дуже молода структура населення в більшості країн, що розвиваються, що до деякої міри сприяє продовженню сучасного демографічного вибуху, особливо в країнах Південної Азії, Близького Сходу, Тропічної Африки, Латинської Америки. Згідно з дослідженнями німецького фонду народонаселення Deutsche Stiftung Weltbevölkerung (DSW), чисельність населення планети в даний час складає більше 7 мільярдів людей, а щорічний приріст населення становить близько 82 млн чоловік^[4].

Особливості

в країнах, що розвиваються спостерігається швидке зростання населення, яке значно випереджає їх соціально-економічний розвиток, посилюючи і без того складні проблеми зайнятості, соціальної сфери, забезпечення продовольством, економіки;
потужність істотно менша, ніж в минулому столітті;
велике за масштабами явище.
побічно зачіпає все світове співтовариство, перетворюючи локальну демографічну проблему в одну з глобальних проблем сучасності.

Закінчення демографічного вибуху

Свого піку відносні темпи зростання чисельності населення Землі досягли в 1960-х роках; а з кінця 1980-х почалося зниження і абсолютних темпів зростання чисельності населення світу. В даний час темпи зростання населення знижуються практично у всіх країнах світу; і можна говорити, що ми живемо в епоху закінчення демографічного вибуху. Разом з тим, загроза досягнення рівнями відносного перенаселення катастрофічних значень досі зберігається стосовно до окремих країн, де швидкість демографічного росту залишається досі виключно високою, а сповільнюється вона недостатніми темпами (перш за все мова йде про країни Тропічної Африки, таких як Нігерія, ДРК, Ангола і т. д.).

Зниження народжуваності є невід'ємним наслідком економічного прогресу і доступу жінок до освіти. Аналітики ООН вважають, що для багатьох бідних країн пороговим рівнем освіти для жінок, при якому народжуваність знизиться на 20 % і більше, є семирічне навчання. Жінки з більш високим рівнем освіти пізніше створюють сім'ю, більш схильні не виходити заміж взагалі, підвищення рівня освіти жінок збільшує використання контрацептивних засобів, здатних запобігти вагітності^[5].

Див. також

Література

Вишневский А. Г. Світовий демографічний вибух і його проблеми. М.: Знание, 1978.
Вишневский А. Г. Вибрані демографічні праці. У двох томах. Т. I. Демографічна теорія і демографічна історія. М.: Наука, 2005. ISBN 5-02-033776-5
Капица С. П. Общая теория роста человечества: Сколько людей жило, живёт и будет жить на Земле. М.: Наука, 1999. ISBN 5-02-008299-6
Ожован М.И., Лощинин М.Б. Евристичні парадокси теоретичної демографії С.П. Капіци. // European Researcher. — 2015. — № 92 (3).
Коротаєв А. В., Малков А. С., Халтурина Д. А. Закони історії. Математичне моделювання розвитку Мир-Системи. Демографія, економіка, культура. [Архівовано 20 травня 2007 у Wayback Machine.] 2-е изд. М.: УРСС, 2007.
Дольник В.Р. Чи існують біологічні механізми регуляції чисельності людей? // Природа. — 1992. — № 6.

Посилання

Демографічний вибух // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 60.