Декомунізація — система заходів, теоретична і практична діяльність, спрямовані на визволення від впливу та наслідків комуністичної ідеології в усіх сферах життя країни та суспільства після падіння владущих комуністичних режимів.
Методи проведення та заходи з декомунізації в різних країнах суттєво відрізнялися через внутрішні особливості кожної з країн, особливості політичних процесів, відмінностями політичної культури, і, відповідно, різному трактуванні комуністичного режиму: як аморального, кримінального, окупаційного, негуманного, репресивного тощо.
Суттєво відрізнялась і «глибина» декомунізації, наприклад:
в Албанії у сфері державного управління була передбачена можливість звільнення без права поновлення будь-якого співробітника, визнаного винним у підтримці колишнього комуністичного режиму;
у Грузії прийнята в 2011 році «Хартія свободи» не дозволила позбавитись навіть символів та гасел радянської епохи, які і через 4 роки після прийняття «Хартії» зустрічаються як у регіонах, так і в столиці;
у Польщі 126 осіб отримали терміни від 1 до 10 років ув'язнення і лише у липні 2017, під час російсько-української війни, були затверджені заходи щодо позбавлення наслідків тоталітаризму; 2022 року в Польщі було знесено 20 пам'ятників епохи СРСР, це становило третину від запланованої кількості[1].
у Румунії обмежилися введенням до Конституції статті 40, яка забороняє діяльність політичних партій і організацій, які «своєю метою або діяльністю заважають політичному плюралізмові, верховенству права або виступають проти суверенітету і незалежності Румунської держави»;