Дейтеранопія (від грец. δεύτερος «другий», грец. ἀ(ν)- від'ємна частка, грец. ὄψις «зір») — характерна для 1 % людей, форма часткової кольорової сліпоти, зазвичай вродженої, характеризується пониженою чутливістю до деяких кольорів, в основному зелених відтінків.

У хворих на дейтеранопію (дейтеранопів) спостерігається нестача пігменту М-колбочок, внаслідок чого хворі відносно нечутливі до хвиль середньої довжини зеленої частини спектру, але при цьому сприймають короткохвильову частину спектру як синій колір і довгохвильову — як жовтий^[1]. Світло-зелений колір сприймається хворими як темно-червоний, фіолетовий — як блакитний, пурпуровий — як сірий^[2]. Нейтральна точка середньо-хвильових колбочок знаходиться на трохи довшій довжині хвилі, ніж 498 нм.

Хворі дейтеранопією (дейтеранопи) мають ті ж проблеми з відтінками що й протанопи, але без аномального затемнення. Фіолетовий, лавандовий, пурпуровий та блакитний для уражених цією хворобою відрізняються тільки назвою (тобто для них усі ці кольори дуже схожі).

На сьогоднішній день дана особливість невиліковна^[3].

• Що таке дальтонізм? [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.] — відео Tokar.ua