Від 1906 року завідував кафедрою бактеріології цього ж інституту.
9 квітня 1907 року О. Дедюліна затвердили у званні екстраординарного професора по кафедрі бактеріології, де він почав читати курс м’ясознавства і боєнської справи.
Від 1907 року О. Дедюлін читав курс «М’ясознавство» при кафедрі мікробіології.
Висококваліфікований бактеріолог і м'ясознавець, професор О. Дедюлін брав активну участь в діяльності комітету з холодильної справи, заснованого 1909 року при Міністерстві торгівлі Російської імперії. Від 1910 до 1916 року виступав на з’їздах цього комітету з доповідями і опублікував ряд робіт з принципів роботи холодильників, їх санітарного значення для зберігання м'яса і м'ясопродуктів, вивчення змін у м'ясі при його тривалому зберіганні у холодильнику.
1914 року брав участь у роботі X Міжнародного конгресу ветеринарних лікарів, що проходив у Лондоні. Призначений штатним екстраординарним професором бактеріології м’ясознавства Харківського ветеринарного інституту. Цього ж року обраний членом Харківської міської думи.
1917 року затверджений у званні ординарного професора. 4 березня 1917 року О. Дедюліна обрано на посаду директора інституту.
Професор О.В. Дедюлін мав більше 180 опублікованих робіт. Праці, присвячені вивченню інфекційних хвороб сільськогосподарських тварин та заходам боротьби із ними і т. і.
Один із українських учених, що стояли біля витоків імунобіології: вивчав серодіагностику та імунізацію коней проти сапу, розробив метод щеплення проти ящура і туберкульозу [1].
Вшанування
1975 року була випущена медаль з портретом О.В. Дедюліна.