Двірце́вий міні́стр (яп.【内大臣】 ない-だいじん, най-дайджін, учі-но-омі) — посада в імператорському уряді ЯпоніїVIII — XIX століття. Державний міністр (омі). Член Великої державної ради[1]. Поступався за статусом лівому і правому міністрам, їхній заступник[1]. Радник і наближений імператора, спільно з яким визначав політику держави[1]. Назва походить від почесного титулу VII—VIII століття — «двірцевий слуга» (【内巨】), що надавався особі наближеній до імператора (【内】 учі), керівникові імператорського двору, управителю імператорського палацу (【内裏】). За табелем про ранги займав 2-й чиновницький ранг. У 1885—1945 роках — міністр державної печатки Японської імперії. Також — палацовий міністр, внутрішній міністр, проміжний міністр.
