Дармсала (гінді धर्मशाला IAST Dharmaśālā locally [d̪ʱərmʃaːlaː], тиб. དྷ་རམ་ས་ལ་) — місто в Індії, у штаті Хімачал-Прадеш, адміністративний центр району Кангра.
Географія
Дармсала розташоване у долині Кангра. У нижній частині долини розташовуються плантації рису, пшениці, чаю. На схилах ростуть ліси сосни та гімалайського кедра.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — червень із середньою температурою 26.5 °C (79.7 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 10.4 °С (50.7 °F).[1]
| Клімат Дармсали
|
| Показник
|
Січ.
|
Лют.
|
Бер.
|
Квіт.
|
Трав.
|
Черв.
|
Лип.
|
Серп.
|
Вер.
|
Жовт.
|
Лист.
|
Груд.
|
Рік
|
| Середній максимум, °C
|
14,8
|
16,7
|
21
|
26,1
|
30,3
|
31,4
|
27,3
|
26,4
|
26,4
|
24,9
|
20,9
|
16,9
|
23,6
|
| Середня температура, °C
|
10,4
|
12,1
|
16,2
|
21
|
25,1
|
26,5
|
24
|
23,3
|
22,5
|
20
|
15,8
|
12,2
|
19,1
|
| Середній мінімум, °C
|
5,9
|
7,5
|
11,4
|
15,9
|
19,8
|
21,6
|
20,6
|
20,2
|
18,6
|
15
|
10,6
|
7,4
|
14,5
|
| Норма опадів, мм
|
119.7
|
108.2
|
241.7
|
58.3
|
64.2
|
222.7
|
876.9
|
864.6
|
375.8
|
55.8
|
20.8
|
54.9
|
3063.6
|
| Джерело: Weatherbase
|
Історія
Історія Дармсали була пов'язана з індуїзмом та буддизмом з давніх часів.
У XVIII столітті тибетські переселенці будували тут численні монастирі, проте вважається, що монастирі поступилися місцем традиційним індуїстським будівлям. Майже все місцеве населення (Гадди) — індуїсти. Переважно поширений культ Шиви та Дурґи.
1848 року цей район було анексовано Великою Британією, а через рік у місті розташувався військовий гарнізон. 1852 року Дармсала стало адміністративною столицею району Кангра та популярної серед британців гірською станцією.
Під час сильного землетрусу 1905 року, у якому загинуло близько 20 тисяч осіб, місто було практично знищено, так само як і розташоване поруч місто Кангра. Після цього урядові установи переїхали до міста Шімла, яке не перебуває на лінії тектонічного розламу тому менше сейсмонебезпечне. У Дармсалі і зараз нерідко стаються слабкі землетруси.
1959 року Далай-лама XIV покинув Тибет, а 1960 року прийняв пропозицію прем'єр-міністра Індії Джавахарлала Неру використовувати це місце для роботи тибетського уряду у вигнанні. Тут же стала проводити сесії Асамблея тибетських народних депутатів — тибетський законодавчий орган.
З того часу багато тибетських біженців (наприклад, тут жила Ані Пачен) оселилися у місті. Більшість з них живе у Верхній Дармсалі (Маклеод-Ганджа), де вони заснували монастирі, храми, школи. Місто іноді називають «Маленькою Лхасою», воно також стало туристичним та комерційним центром.
З 2002 року у Дармсалі проводиться конкурс «Міс Тибет».
Загальна інформація про місто
За результатами перепису населення 2001 населення Дармсали становило 19 034. Чоловіків — 55 %, жінок — 45 %. рівень грамотності — 77 %, що вище загальнонаціонального рівня грамотності 59,5 %. У Дармсалі грамотність серед чоловіків — 80 %, серед жінок — 73 %, 9 % населення молодше 6 років.
У місті живе близько 5000 тибетських біженців.
Місто поділено на дві чітко виражені частини: Нижня Дармсала (діловий та адміністративний центр) та Верхня Дармсала (Маклеод-Гандж). Маклеод-Гандж розташоване за 9 кілометрів по дорозі та на 460 метрів вище. Селище Багсу також багатьма сприймається як частина Верхньої Дармсали. У Маклеод-Ганджа розташована резиденція Далай-лами.
Транспорт
Найближчий аеропорт знаходиться за 20 км від Дармсали, біля міста Кангра. Більшість туристів приїжджають та виїжджають на автобусах або залізницею.
З Делі щодня ходять туристичні автобуси. Відбуття — приблизно о 19 годині вечора. Прибуття до Маклеоду — приблизно о 6-7 годин ранку.
За 3,5 години їзди автомобілем від Дармсали розташоване залізнична станція Чокі-Банк.
Пам'ятки
Див. також
Галерея
Примітки
Посилання
.jpg)
