Дан Егген

Ф
Дан Егген
Особисті дані
Народження 13 січня 1970(1970-01-13)[1] (54 роки)
  Осло, Норвегія
Зріст 192 см
Громадянство  Норвегія
Позиція центральний захисник
Юнацькі клуби
Норвегія «Люн»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987 Норвегія «Орволль» ? (?)
1988–1990 Норвегія «Реді» (Осло) ? (?)
1991–1993 Данія «Фрем» 60 (13)
1993–1997 Данія «Брондбю» 108 (6)
1997–1999 Іспанія «Сельта Віго» 39 (2)
1999–2004 Іспанія «Алавес» 40 (2)
2003   Шотландія «Рейнджерс» 0 (0)
2003–2005 Франція «Ле-Ман» 22 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1988 Норвегія Норегія U-18 1 (0)
1991 Норвегія Норегія U-21 2 (0)
1993–2001 Норвегія Норегія 25 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2009–2011 Норвегія «Кольботн» (жінки)
2012 Норвегія «КФУМ-Камератене»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дан Егген (норв. Dan Eggen, нар. 13 січня 1970, Осло) — норвезький футболіст, що грав на позиції захисника, флангового півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуби «Брондбю», «Сельта Віго» та «Алавес», а також національну збірну Норвегії, у складі якої був учасником чемпіонату Європи та двох чемпіонатів світу. При цьому Егген є одним з шести представників збірної Норвегії за всю історію, які жодного разу не виступали в норвезькому чемпіонаті.

Клубна кар'єра

Вихованець футбольної академії клубу «Люн», після чого грав за аматорські норвезькі клуби «Орволль» та «Реді» (Осло). Першим професійним клубом у кар'єрі Еггена став данський «Фрем», куди захисник потрапив у 1991 році. Він грав там три сезони і найбільшим успіхом стало третє місце в чемпіонаті в 1992 році.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу «Брондбю», до складу якого приєднався 1993 року. Відіграв за команду з Брондбю наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри і був стовпом оборонної лінії. За цей час він двічі вигравав національний чемпіонат в 1996 та 1997 роках, а раніше, в 1994 році, здобував Кубок Данії.

1997 року уклав контракт з клубом «Сельта Віго», у складі якого провів наступні два роки своєї кар'єри гравця. У Ла Лізі дебютував 6 серпня в поєдинку з «Реал Сосьєдадом» (1:2). Він провів у «Сельті» два сезони і зайняв з ним п'яте та шосте місця, але основним гравцем не став. У 1999 році Дан перейшов в інший клуб іспанського вищого дивізіону «Алавес». У першому сезоні норвезький захисник і тут не був основним, але з наступного сезону 2000/01 він став основним гравцем і вийшов з командою у фінал Кубка УЄФА. У цій грі Егген також вийшов в основі, але вже на 23 хвилині, за рахунку 0:2, був замінений на форварда Івана Алонсо, але все ж іспанський клуб програв «Ліверпуль» 4:5 за рахунок золотого голу. У сезоні 2001/02 Егген жодного разу не з'явився на полі через травми і в січні 2003 був відданий в оренду до шотландського «Рейнджерс»[2], де також так і не дебютував у шотландській Прем'єр-лізі.

Завершив професійну ігрову кар'єру у французькому «Ле-Мані», за який виступав протягом 2003—2005 років.

Виступи за збірні

1988 року дебютував у складі юнацької збірної Норвегії, взяв участь в одній грі на юнацькому рівні.

1991 року залучався до складу молодіжної збірної Норвегії. На молодіжному рівні зіграв у 2 офіційних матчах.

11 серпня 1993 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Норвегії в товариській грі проти Фарерських островів (7:0). Наступного року поїхав зі збірною на чемпіонат світу 1994 року у США, проте був запасним гравцем і на поле не виходив.

Основним гравцем в збірній став лише в 1997 році і поїхав на наступний чемпіонат світу 1998 року у Франції вже в статусі основного гравця, і вийшов з нею до 1/8 фіналу, а в груповому матчі проти Марокко (2:2) забив гол.

Через два роки у складі збірної був учасником чемпіонату Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах, де також був основним гравцем і з'явився у всіх трьох групових матчах.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у формі головної команди країни 25 матчів, забивши 2 голи.

Кар'єра тренера

Завершивши кар'єру гравця, у 2005 році він почав вивчати ступінь бакалавра економіки в університеті Осло, Норвегія, а також отримав тренерську ліцензію. Також був менеджером рок-групи El Caco.

2009 року очолив клуб «Кольботн» в Норвезькій жіночій Прем'єр-лізі, де пропрацював до 2011 року, а в 2012 році працював з нижчоліговою чоловічою командою «КФУМ-Камератене».

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон Клуб Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Суперкубки Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1991 Данія «Фрем» Д-1 ? ? - - - - - - - - - ? ?
1991–92 Д-1 ? ? КД ? ? - - - - - - ? ?
1992–93 Д-1 18 5 КД ? ? - - - - - - 18+ 5+
Усього за «Фрем» 60 13 ? ? - - - - 60+ 13+
1993–94 Данія «Брондбю» Д-1 28 2 КД ? ? КУ 2+ 0+ - - - 30+ 2+
1994–95 Д-1 29 2 КД ? ? - - - - - - 29+ 2+
1995–96 Д-1 18 0 КД ? ? КУ 4 2 - - - 22+ 2+
1996–97 Д-1 28 2 КД ? ? КУ 8 1 - - - 36+ 3+
1997–98 Д-1 5 0 КД ? ? ЛЧ ? ? - - - 5+ 0+
Усього за «Брондбю» 108 6 ? ? 14+ 3+ - - 122+ 9+
1997–98 Іспанія «Сельта Віго» Д-1 23 2 КІ 2 0[3] - - - - - - 25 2
1998–99 Д-1 16 0 КІ 1 0 КУ 2 0 - - - 19 0
Усього за «Сельту» 39 2 3 0 2 0 - - 44 2
1999–00 Іспанія «Алавес» Д-1 11 0 КІ 2 0 - - - - - - 13 0
2000–01 Д-1 30 2 КІ 1 0 КУ 12 1 - - - 43 3
2001–02 Д-1 - - КІ - - - - - - - - - -
2002–03 Д-1 - - КІ 2 0 КУ 2 0 - - - ? ?
Усього за «Алавес» 41 2 5 0 14 1 - - 60 3
2002–03 Шотландія «Рейнджерс» Д-1 0 0 КШ+КЛ 0 0 - - - - - - 0 0
2003–04 Франція «Ле-Ман» Д-1 21 1 КФ+КЛ ? ? - - - - - - ? ?
2004–05 Д-2 1 0 КФ+КЛ 0+1 0 - - - - - - 2 0
Усього за «Ле-Ман» 22 1 1+ 0+ - - - - 23+ 1+
Усього за кар'єру 270 24 9 0 ? 4 - -

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну — Норвегія Норвегія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
11-8-1993 Тофтір Фарерські острови Фарерські острови 0 – 7 Норвегія Норвегія товариський матч -
5-6-1994 Стокгольм Швеція Швеція 2 – 0 Норвегія Норвегія товариський матч -
18-1-1997 Мельбурн Норвегія Норвегія 0 – 1 Південна Корея Південна Корея товариський матч -
22-1-1997 Брисбен Норвегія Норвегія 3 – 0 Нова Зеландія Нова Зеландія товариський матч -
25-1-1997 Сідней Австралія Австралія 1 – 0 Норвегія Норвегія товариський матч -
29-3-1997 Шарджа ОАЕ ОАЕ 1 – 4 Норвегія Норвегія товариський матч -
30-4-1997 Осло Норвегія Норвегія 1 – 1 Фінляндія Фінляндія Відбір до ЧС 1998 -
20-7-1997 Рейк'явік Ісландія Ісландія 0 – 1 Норвегія Норвегія товариський матч -
20-8-1997 Гельсінкі Фінляндія Фінляндія 0 – 4 Норвегія Норвегія Відбір до ЧС 1998 -
6-9-1997 Баку Азербайджан Азербайджан 1 – 0 Норвегія Норвегія Відбір до ЧС 1998 -
10-9-1997 Осло Норвегія Норвегія 5 – 0 Швейцарія Швейцарія Відбір до ЧС 1998 1
22-4-1998 Копенгаген Данія Данія 0 – 2 Норвегія Норвегія товариський матч -
27-5-1998 Молде Норвегія Норвегія 6 – 0 Саудівська Аравія Саудівська Аравія товариський матч -
10-6-1998 Монпельє Норвегія Норвегія 2 – 2 Марокко Марокко ЧС 1998 - 1-й етап 1
16-6-1998 Бордо Норвегія Норвегія 1 – 1 Шотландія Шотландія ЧС 1998 - 1-й етап -
23-6-1998 Марсель Норвегія Норвегія 2 – 1 Бразилія Бразилія ЧС 1998 - 1-й етап -
27-6-1998 Марсель Норвегія Норвегія 0 – 1 Італія Італія ЧС 1998 - 1/8 фіналу -
3-6-2000 Осло Норвегія Норвегія 1 – 0 Італія Італія товариський матч -
13-6-2000 Роттердам Іспанія Іспанія 0 – 1 Норвегія Норвегія ЧЄ 2000 - 1-й етап -
18-6-2000 Льєж Югославія Югославія 1 – 0 Норвегія Норвегія ЧЄ 2000 - 1-й етап -
21-6-2000 Арнем Словенія Словенія 0 – 0 Норвегія Норвегія ЧЄ 2000 - 1-й етап -
16-8-2000 Гельсінкі Фінляндія Фінляндія 3 – 1 Норвегія Норвегія товариський матч -
28-2-2001 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 0 – 4 Норвегія Норвегія товариський матч -
28-3-2001 Мінськ Білорусь Білорусь 2 – 1 Норвегія Норвегія Відбір до ЧС 2002 -
25-4-2001 Осло Норвегія Норвегія 2 – 1 Болгарія Болгарія Відбір до ЧС 2002 -
Усього Матчів 25 Голів 2

Досягнення

«Брондбю»: 1995-1996, 1996-1997
«Брондбю»: 1993-1994
«Брондбю»: 1994, 1996, 1997

Примітки

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. «Gers seal Eggen signing» [Архівовано 11 лютого 2003 у Wayback Machine.] BBC Sport website (31 January 2003)
  3. Забив у власні ворота.

Посилання

  • Дан Егген на сайті ФІФА (англ.)