2016 року її перезапустили під назвою «Давар рішон» (івр.דבר ראשון) як інтернет-видання ізраїльської профспілки «Гістадрут».
Історія
Газету «Давар» заснували Моше Бейлінсон (івр.משה בילינסון) і Берл Кацнельсон (івр.ברל כצנלסון), як газету профспілки «Гістадрут», і Кацнельсон став її першим редактором[2]. Перший номер вийшов 1 червня 1925 року під назвою «„Давар“ — ітон поалей Ерец-Ісраель» (літ. «Давар — газета робітників Землі Ізраїльської»)[2].
Газета була успішною, видавалися кілька додатків, включаючи «Давар га-поелет» (івр.דבר הפועלת, «Давар працівниць», газета для жінок), «Га-Мешек га-шитуфі» (івр.המשק השיתופי, «Кооперативна економіка»), «Давар га-шавуа» (івр.דבר השבוע, «Давар цього тижня») і «Давар л-іладім» (івр.דבר לילדים, «Давар для дітей»), а також профспілковий бюлетень «Ваадкан» (івр.ועדכן). До 1950 року у видання було близько 400 співробітників і розгалужена система дистрибуції.
1968 року, після формування Ізраїльської партії праці шляхом злиттям партій «Мапай» (івр.מפא"י), «Ахдут га-авода» (івр.אחדות העבודה) і «РАФІ» (івр.רפ"י), «Ла-Мерхав» (івр.למרחב), видання «Ахдут га-авода», об'єдналося із газетою «Давар». Останній номер «Ла-Мерхав» вийшов 31 травня 1971 року, і «Давар» офіційно перейменували на «Давар — Меухад ім-Ла-Мерхав» (букв. «„Давар“ — об'єднаний з „Ла-Мерхав“»).
До 1980-х років у газети почалися серйозні фінансові труднощі. 1990 року, після виходу Земер у відставку, Йорам Пері (івр.יורם פרי) та Даніель Блох (івр.דניאל בלוך) стали співредакторами. Пізніше газету перейменували на «Давар рішон», а Рон Бен-Ішай (івр.רון בן־ישי) став редактором. Однак 1996 року «Гістадрут» закрив газету. Будівлю видання на розі вулиць Мелчетта і Шинкіна в Тель-Авіві знесли, а на її місці звели житловий будинок.
2016 року «Давар рішон» перезапустили як видання лише в Інтернеті[2]. У квітні 2019 року вебсайт був закритий на кілька тижнів у зв'язку з трудовим спором, але знову відкрили з новою редакцією[3][4]. У жовтні 2019 року почало виходити версія англійською[5]. У січні 2020 року також додалася версія арабською[6].