ДМБ (фільм)
ДМБ (від демобілізація) — художній фільм Романа Качанова.
З 9 грудня 2014 року, після протестів громадськості, фільм заборонили до показу та розповсюдження в Україні через незаконні вчинки та антиукраїнські шовіністичні висловлювання актора та сценариста фільму Івана Охлобистіна.
Виробники
Кіностудія «Полігон» при участі «Союз-відео».[2]
Сюжет
Троє хлопців починають служити в армії, причому у всіх було абсолютно різне життя до цього: один із заводу, другий із ЗВО, а третій з казино (для втечі від братів Алієвих, яким він винен велику суму грошей). Під час служби в армії і п'ють, і курять траву, і захоплюють все те, що трапляється в руки, очолюють дідівщину, і це тільки початок служби…
Продовження фільму
Окрім фільму «ДМБ» як продовження були зняті також телевізійні серії «ДМБ-002», «ДМБ-003», «ДМБ-004» і «ДМБ. Знову до бою» з тими ж героями. Однак продовження виявилося надзвичайно невдалим. Це, в першу чергу, зумовлювалося відходом режисера і деяких акторів.
Образи головних героїв
- «Куля». Рядовий, прибув до військкомату за власним бажанням, невдало програвши гроші в казино, тікає від кредиторів. Звичайний хлопець-містянин, який веде активне життя, готовий на різні вчинки. Багато читає, мислить прагматично. Активний в бесіді, товариський, не скромний. Голос за кадром.
- «Бомба». Рядовий, близький друг «Кулі». Виходець із села. Любить багато поїсти. Простий у спілкуванні, його досить легко обдурити.
- «Багнет». Входить до компанії «Кулі» і «Бомби». Був відрахований із закладу вищої освіти через велику слабкість до жінок.
- Генерал Талалаєв «Батя». Начальник, якого бояться всі солдати й офіцери. Попри свою жорсткість, поводиться справедливо. Генерал з рисами, що сформувалися за радянських часів, зі своїми мінусами й слабкостями.
У ролях
Знімальна група
Призи
- 2000 — Приз ФІПРЕССІ (FIPRESCI) на ОРКФ в Сочі "For its humour and for the ironic look on Russian society which allows to overcome tragedies of everyday life and might open doors to the new cinema "[1] [Архівовано 13 квітня 2015 у Wayback Machine.];
- 2000 — Приз Гільдії кінознавців і кінокритиків на ОРКФ в Сочі;
- 2000 — Приз «Золотий овен» «За найкращий кіносценарій».
Цікаві факти
- Переклад «ДМБ», мабуть, відомий всім (дембель). Режисер цього фільму хотів вкласти певне смислове навантаження у цей фільм — відображення специфіки російської армії. Слідом за фільмом послідував бурхливий шквал парафраз і наслідувань як до теми фільму, так і до його стилістики.
- Картина «ДМБ» включила в себе більшу частину існуючих традицій, анекдотів про життя в армії. Цей фільм про «молодих і дідів», «прапорів та старлеїв», про зворушливих солдатів, пихатих генералів. У «ДМБ» можна побачити і багато нових та незвичних гегів, прояви ненаукової фантастики, нестандартної лексики.
- У фільмі представлено багато невідомих акторів, а також кілька відомих: Олександр Белявський («Місце зустрічі змінити не можна»), Юозас Будрайтіс («Ніхто не хотів вмирати»).
- Коли Роман Качанов створив фільм, то сам не очікував такого успіху і без опору віддав право на сіквел, а сам захопився екранізацією роману Ф. М. Достоєвського «Ідіот» — згодом кінофільм «Даун Хаус».
- При першому виданні фільму на DVD у фільмографію режисера Романа Качанова помилково включили фільми, створені його батьком, відомим мультиплікатором Романом Абелевичем Качановим.
- Герой галюцинацій одного з героїв фільму — «Карлсон, який живе на даху», присутній у сценарії, згодом був замінений на «Чебурашку, який шукає друзів». Ця зміна сталася на знак поваги до батька режисера фільму, який зняв серію мультфільмів про Чебурашку.
- У фільмі звучить пісня «Російський ренесанс» московської рок-групи середини-кінця 1980-х «Тупі». Автор текстів — Дмитро Голубєв.
- Каптера Лібермана, якого зіграв Роман Качанов, озвучував Володимир Віхров.
- На початку фільму, в сцені, коли воєнком спілкується з послушниками храму бога Говінди, які намагаються через свої переконання відмазатися від строкової служби, на стіні, за спиною воєнкома висить, судячи з усього, репродукція картини «Апофеоз війни» російського художника Василя Верещагіна.
- У лазареті перебувають п'ятеро тунгусів. Однак коли одного привели до дембеля Лаврова, тунгус сказав: «Мен орисша білмеймің», що з казахської мови означає: «Я не знаю російську мову».
Заборона до показу
З 9 грудня 2014 року Державне агентство України з питань кіно заборонило до показу та поширення в Україні фільм «ДМБ» разом із ще 70-ма фільмами та серіалами за участю Івана Охлобистіна.[3][4] За повідомленням відомства, заборона пов'язана із антиукраїнськими шовіністичними вчинками Охлобистіна, а також порушенням ним заборони на в'їзд до України.[5][6] Незадовго до цього за заборону протестували активісти, зокрема учасники кампанії «Бойкот російського кіно».
Примітки
Посилання
«ДМБ» [Архівовано 7 грудня 2010 у Wayback Machine.] на IMDb
|
|