До XVII століття ця місцевість не входила до меж міста, тут переважали заплавні луки та болота, що дало назву сучасній дільниці — D'Oude Morsch (укр.«Старе болото»). Протягом Нідерландської революції у другій половині XVI століття, а особливо після її перемоги, до Нідерландів, єдиної протестантської держави в Європі, переселилося багато протестантів-біженців із сусідніх католицьких країн, зокрема, Бельгії. 1577 року до Лейдена прибула перша група переселенців, переважно з Фландрії та Валлонії. На початку XVII століття місто почало активно розвивати текстильну промисловість, що спричинило нові хвилі переселенців. Через значне збільшення населення за рахунок біженців, 1611 року міська влада здійснила розширення меж тогочасного середньовічного Лейдена на північ та північний захід. Таким чином, територія сучасної дільниці Д'Ауде Морс стала західним кордоном міста. Про причини виникнення цієї та сусідніх дільниць нагадує старовинна пам'ятна табличка на розі площі Бестенмаркт із написом «In 't lat van beloften, in de nieve stadt» (суч. нід.In het land van belofte, in de nieuwe stad, укр.В землі обітованій, в новому місті). Мешканці Лейдена називали цей район, заселений переважно франкомовними переселенцями, Валлонським.
Тоді ж, у XVII столітті сформувалася і сучасна вулична сітка дільниці. Єдиною пізнішою зміною стало засипання 1863 року каналу Ейзерен Грахт (нід.Ijzeren Gracht) і створення на його місці нової торгової площі Ньїве-Беестенмаркт (нід.Nieuwe Beestenmarkt).
Вулиця Морсстрат, одна з головних вулиць дільниці, спершу мала назву Клейвег (укр.Глиняний шлях), через глинясту, заболочену місцевість за західними кордонами міста. Цей шлях був основним шляхом із заходу, що вів до Лейдена. 1640 року на ньому звели дерев'яну браму, названу брамою Галгенпорт (нід.Galgenpoort, укр.Брама шибениці). Така досить дивна назва пояснюється тим, що саме через цю браму вивозили тіла страчених біля Гравенстена злочинців і ховали їх на полі за межею міста. У 1669 році стару дерев'яну браму замінила цегляна, виконана в стилі маньєризму за проектом архітектора Віллема ван дер Хелма. Нова брама отримала назву Морспорт (нід.Morspoort). Це одна з двох історичних брам Лейдена, що існують і по сьогодні.
Демографія і забудова
Станом на 2013 рік на території дільниці мешкало 875 осіб, з яких було 445 чоловіків і 430 жінок. 78% населення становили люди віком до 45 років. За національністю, 21% мешканців — іммігранти з інших європейських країн, 18% — з неєвропейських країн, зокрема, Суринаму (2%) і Марокко (2%).
З усіх житлових приміщень на території дільниці 97% були зведені до 2000 року, 71% усіх приміщень здаються в оренду, розподіл між будинками на одну родину та багатоквартирними — 33% і 67% відповідно.
Персоналії, пов'язані з дільницею
На вулиці Клейвег (сучасна вулиця Морсстрат) 1628 року народився архітектор Віллем ван дер Хелм, міський архітектор Лейдена, автор багатьох будівель, зокрема, брами Морспорт.
Також на вулиці Морсстрат 1909 року народився Марінус ван дер Люббе, нідерландський комуніст, який 1933 року підпалив рейхстаг, тим самим давши привід Адольфу Гітлеру захопити владу в Німеччині.
На набережній Корт Галгеватер, у будинку № 3 мешкав нідерландський художник Тео ван Дусбург. Саме тут він із кількома прибічниками заснував художню групу «Стиль». Про цю подію нагадує пам'ятний напис, викладений сіро-білою бруківкою навпроти будинку.
Пам'ятки історії та архітектури
Національні пам'ятки
будинок № 14 на площі Бестенмаркт (XVIII століття або раніше)[2]
комплекс будівель колишнього університетського шпиталю та лабораторія Бургаве (1867–1870)[3][4][5][6]. З 1935 року тут розташований Державний музей етнології.
будівля кегельбану по вулиці Бінненвестграхт 2-й, № 21 (1897 рік, архітектор В.К. Мюлдер[nl])[7]