Гюроліт
Загальні відомості
Статус IMA	затверджений, перейменований (Rn)[d][1][2]
IMA-номер	IMA2007 s.p.
Абревіатура	Hur[3]
Хімічна формула	Mn²⁺₅(PO₃OH)₂(PO₄)₂·4H₂O
Nickel-Strunz 10	8.CB.10[4]
Інші характеристики
Названо на честь	Les Hureauxd[5]
Типова місцевість	Les Hureauxd[6]
Гюроліт у Вікісховищі

Гюроліт (рос. гюролит; англ. hureaulite; нім. Hureaulith m) — мінерал, водний фосфат марганцю і заліза.

Гюроліт вперше був відкритий разом з гетерозитом в Лес-Гуару (Les Hureaux) поблизу міста Сен-Сильвестр у французькому відділенні Верхньої В'єни і описаний в 1825 році Франсуа Аллуо (1778—1866), який назвав мінерал за місцем першознахідки.

Хімічна формула: Mn₅(H₂O)₄•(PO₄)₂•[PO₃(OH)]₂. За іншими даними формула така: (Mn, Fe²⁺)5•H₂(PO₄)₄•4H₂O. Частина Mn може заміщатися Fe²⁺. Сингонія моноклінна. Густина 3,18. Твердість 3-4. Колір оранжево-червоний, рожево-фіолетовий, рожевий. Зустрічається у пустотах в трифіліні або продуктах його зміни. Знайдений в асоціації з вівіанітом в пегматитовому кар'єрі Юро (Франція), в асоціації з файрфільдитом, дікінсонітом та редінгітом в Бренвішлі (шт. Коннектикут, США) та ін. Рідкісний.

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гюроліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Гюроліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

• Hureaulite [Архівовано 11 січня 2011 у Wayback Machine.]