Гудковська Інна Євгенівна
Народилася	20 червня 1942(1942-06-20) Лисичанськ, Луганська область, УСРР
Померла	15 квітня 2011(2011-04-15) (68 років) Лисичанськ, Луганська область, Україна
Країна	Україна
Діяльність	поетеса, художниця
Alma mater	Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Мова творів	українська, російська
Жанр	вірш, проза
Членство	Міжрегіональна спілка письменників України
Нагороди	Літературна премія імені Володимира Сосюри (2003)

Гудковська Інна Євгенівна (нар. 20 червня 1942, Лисичанськ, Луганська область, УСРР — пом. 15 квітня 2011, Лисичанськ, Україна) — поетеса, художниця, педагог, член міжрегіонального союзу письменників та міського літературного об'єднання «Істок» (Лисичанськ), лауреат літературної премії імені Володимира Сосюри.

Народилася 20 червня 1942 року у місті Лисичанськ, Луганської області, УСРР (нині Україна).

Мати — Євдокія Єлізаровна Гудковська (нар. 1918 р. — пом. 1993 р.), талановита художниця, почесна громадянка міста. Родом з Ізюмщини, прийшла в місто Лисичанськ в 1933 р. разом з сестрою, рятуючись від голоду. Працювала з дітьми, вчила їх крою та шиттю, в'язанню, вишивці художньою гладдю, роботі з природними матеріалами, була єдиною флористкою в області. Її роботи експонувалися в Луганську, Києві, Калінінграді, Москві, Бухарі.

Батько — Євген Петрович Гудковський (нар. 1917 р. — пом. 2002 р.), гірничий спеціаліст, родом з міста Привілля. За його ініціативи було створено «Музей історії розвитку Лисичанського кам'яновугільного району», видано альбом «І пам'ять ожила», створено книгу пам'яті «Ціна чорного золота», в якій зібрано інформацію більш ніж про шістсот шахтарів, що загинули в вугільних шахтах.

Інна Євгенівна народилася в часи окупації Лисичанська фашистськими загарбниками. В однорічному віці перехворіла на поліомієліт і залишилася інвалідом дитинства першої групи на все життя. Навчалась в Лисичанській школі № 8. У восьмому класі відвідувала літературний гурток під керівництвом заслуженого вчителя УСРР Олександри Георгіївни Багриновської, почала писати вірші.

Отримала вищу філологічну освіту в Луганському педагогічному інституті імені Т. Г. Шевченка (нині Луганський національний університет імені Тараса Шевченка). Працювала учителем, бібліотекарем, багато років була керівником студії образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва у будинку піонерів (нині Центр по роботі зі школярами та молоддю).

15 квітня 2011 року Інна Євгенівна пішла з життя. Похована в місті Лисичанську.

Ім'я Інни Гудковської відоме широкому колу шанувальників її творчості не лише у рідному місті Лисичанську, але і далеко за його межами. Через свою інвалідність вона з дитинства вчилася інакше сприймати цей світ, любити та захоплюватись його красою. Важка хвороба — поліомієліт — не зламала її, а навчила стійкості та витривалості. Характер цієї цікавої жінки був дуже твердим та незламним, але водночас не позбавлений і людських слабостей. Вона жила коханням, хоча і гостро відчувала свою самотність. І тому рятівним кругом в її житті стала поезія.

В 1962 році Інна Євгенівна стала учасником міського літературного об'єднання «Істок». З 1963 року її твори публікувалися на сторінках місцевої газети «Новий путь», увійшли до різних поетичних альманахів України та Росії. В 2001 році Інна Гудковська стала членом Міжрегіональної спілки письменників України. В 2003 стала лауреатом літературної премії ім. Володимира Сосюри.

Було видано 15 її збірок:

• «Мой Бог— любовь» (1994)
• «Высокая нота печали…» (1996)
• «Остров спасення» (1999)
• «Небо желаний» (2000)
• «Курс на радугу» (2001)
• «Птах кохання» (2003)
• «Бусинка» (2003)
• «Вариации» (2004)
• «Лабиринт» (2005)
• «Ассорти» (2006)
• «Галерея любви» (2006)
• «Шанс» (2007)
• «Торнадо» (2008)
• «Розрада» (2008)
• «Фантастические мосты» (2010)

Інна Євгенівна писала російською та українською мовами.

З дитячих років Інна Євгенівна мріяла бути професійним художником, але проблеми зі здоров'ям стали на заваді дитячій мрії. Але це не завадило їй творити, брати участь у виставках і стати Лауреатом Першого Всесоюзного огляду самодіяльних художників (1976). Улюблений жанр — портрет, улюблена техніка — пастель, масло, вугілля, акварель, туш.

• Лауреат літературної премії ім. Володимира Сосюри (2003)
• Лауреат Першого Всесоюзного огляду самодіяльних художників (1976)

• Инна Гудковская. Во имя общения: стихи, живопись, графика/Литературно-художественное издание/под ред. Л.Винер, М.Лисицкий. — Лисичанск,2007.

• Лисичанск Литературный: Гудковская Инна Евгеньевна. Лисичанская ЦБС. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 23 березня 2018.(рос.)
• Прощання з Інною Гудковською. Лисичанск информационный. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 23 березня 2018.