Народився у 1884 році. Почав службу 27 вересня1904 в імперській армії, направлений в артилерію. Після початку Першої світової війни — лейтенант 1-го Вестфальського полку польової артилерії. 7 вересня1914 важко поранений, і проходив лікування кілька місяців. 27 січня1915 підвищений до звання гауптмана, згодом командир батареї. Також служив у штабі. Після війни Вайзе вступив у Фрайкор, але в 1920-му знову повернувся в армію. Він прослужив до початку 1927 командиром роти. Потім перейшов до Міністерства оборони, де 1 липня1927 був підвищений до майора.
У 1934-му став інспектором протиповітряної оборони. Восени того ж року він став командиром зенітної артилерії та ППО 2-го військового округу. Генерал-майор з серпня 1936 року. 1 квітня1938 переведений командувати протиповітряною обороною 3-го військового округу (Берлін), разом з тим отримав звання генерал-лейтенанта.
Через велику кількість вдалих бомбардувань території Німеччини союзниками, 6 січня 1944 року Вайзе зайняв пост начальника повітряної оборони Рейху, змінивши критикованого начальством Ганса-Юргена Штумпфа. З 1945 по 1947 пробув у полоні у союзників.
Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
Karl Friedrich Hildebrand: Die Generale der deutschen Luftwaffe 1935—1945 Teil II, Band 3: Odebrecht-Zoch, Biblio Verlag, Osnabrück 1992, ISBN 3-7648-2207-4, S. 496—497