Київ, Красноград, Йошкар-Ола, Москва, Брянськ, Новосибірськ, Махачкала, Нижній Новгород, Ростов-на-Дону, Саратов, Перм, Дзержинск, Клинці, Іваново-Вознесенськ
Ісаак (Олександр) Зіновійович Грінберг народився 1881 року в Одесі в єврейській міщанській родині Зиновія та Блюми Грінберг[2]. Після закінчення Херсонського міського училища, в 1897 році вступив до Одеського художнього училища. В 1900 і 1901 рр. був нагороджений бронзовою і срібною медаллю за архітектурне креслення[1]. Після закінчення архітектурного відділення училища у 1901 році був зарахований на І-й курс Імператорської академії мистецтв. Був учнем майстерні професора архітектури Олександра Померанцева.
Навчання Олександра Грінберга в Академії внаслідок приватних переносів іспитів через хвороби тривало 10 років[3].
За цей час в особистому житті архітектора відбулося декілька важливих подій. 5 (18) червня1908 року в Матвіївській церкві Петроградської сторони він був хрещений у православ'я з нареченням йому ім'я Олександр[4]. 7 (20) січня1911 року у Вознесенському соборі Камишина вінчався з Олександрою Йосипівною (до шлюбу Сидоренко) (1888–1961), з якою прожив у шлюбі 27 років[5].
18 (31) травня1911 года Грінбергу було присуждено звання художника-архітектора за проєкт «Будинку Російського посольства»[6][7].
З 14 (27) лютого1912 року — дійсний член Імператорського Санкт-Петербурзького товариства архітекторів[8].
У 1923 році спільно з Мойсеєм Гінзбургом брав участь у конкурсі на проєктування Палацу Праці в Москві. У 1925 році отримав першу премію у конкурсі на будівлю Центрального телеграфу в Москві. Отримав першу премію (спільно з Борисом Великовським) у конкурсі на зведення будівлі губвиконкому в Брянську (побудований в 1926—1928 рр..). У 1927 році виграв закритий конкурс на проєктування окружної лікарні у Новосибірську, проєкт також був здійснений. Входив до очолюваної Олексієм Щусєвим групи, яка працювала над проєктом будівлі Наркомзему. Став відомий завдяки своїм роботам 1920-х років.
Був членом Асоціації нових архітекторів (АСНОВА), після 1928 року — Об'єднання архітекторів-урбаністів (АРУ), з 1930 року — Московського обласного відділення Всесоюзного архітектурного наукового товариства (МОВАНТ).
За проєктами Грінберга побудовані університет в Йошкар-Олі (1936), річковий вокзал у Пермі (1940). Після літа 1933 року участі в проєктуванні практично не брав.
Конкурсний проєкт Контрактового будинку в Києві. 1911—1912. За участю студента Академії мистецтв Марка Фельгера. Четверта премія
Конкурсний проєкт будинку повітової Земської управи в Костянтинограді (тепер Краснограді Харківської області). 1912. Третя премія
Конкурсний проєкт забудови території Тучкова Буяна в С.-Петербурзі будівлями для виставок та з'їздів. 1912. Придбано
Конкурс проєкту кам'яного барака на 60 хворих в Астрахані. 1912. Третя премія
Конкурсні проєкти будівлі для установ Переселенського управління в Омську (спільно з М. Х. Дубинським). 1913. Перша та Третя премії
Конкурсний проєкт будинку Санкт-Петербурзького губернського кредитного товариства. 1913. Третя премія
Конкурсний проєкт клубного будинку Тифліських зборів в Тифлісі (спільно з М. Х. Дубинським). 1913. Третя премія
Конкурсні проєкти будинку Виборзького товариства для влаштування постійних квартир у Санкт-Петербурзі. 1913. (спільно з А. Я. Лангман і М. А. Айвазян). Перша і Друга премії
Конкурсний проєкт Народного дому в Ростові-на-Дону. 1913. Друга премія
Конкурсний проєкт будівлі притулку князів Оболенських для вдів-дворянок у Соснівці. 1914. Перша премія
Конкурсний проєкт житлового будинку квартир для робітників експедиції заготівлі державних паперів у Санкт-Петербурзі (спільно з М. Х. Дубинським). 1914. Четверта премія
Конкурсний проєкт Російського для зовнішньої торгівлі банку в Санкт-Петербурзі (спільно з М. Х. Дубинським). 1914. Друга премія
Конкурсний проєкт будинку земського банку в Одесі. 1914. Третя премія
Конкурсний проєкт будинку Імператорського сільськогосподарського музею в Петрограді (спільно з М. Х. Дубинським). 1915. Друга премія
Конкурсний проєкт будинку товариства взаємного кредиту друкарської справи в Петрограді. 1915. Придбано
проєкт Пролетарського будинку в пам'ять Другого конгресу III Інтернаціоналу в Саратові. 1920—1922. Здійснено частково, розібраний в 1931 р.
Конкурсний проєкт Будинку рад в Брянську. 1924. За участю Б. М. Великовського. Перша премія. Здійснено
Проєкт житлового будинку міськради в Брянську. 1927.
Проєкт Будинку рад у Клинцях. 1927.
Проєкт будинку-комуни в Клинцях. 1927.
Житловий будинок кооперативу «Медсанпраця» в Москві (вул. Покровка, 41). 1927. За участю В. К. Кильдишева.
Конкурсний проєкт Центрального телеграфу в Москві. 1925. Перша премія
Конкурсний проєкт Народного дому імені В. І. Ульянова-Леніна в Іваново-Вознесенську. 1924—1925. За участю Я. В. Райх і Д. Ф. Фрідмана.
Конкурсний проєкт Палацу праці в Ростові-на-Дону. 1925. За участю студента Московського вищого технічного училища О. В. Власова. Четверта премія
Конкурсний проєкт Палацу праці в Катеринославі (нині — м. Дніпро). 1925. За участю студента Московського вищого технічного училища. Друга премія
Проєкт Республіканської лікарні в Махачкалі. 1928. За участю М. Я. Гінзбурга. Здійснено
Обласна лікарня на 400 ліжок у Ростові-на-Дону (нині Міська лікарня № 1 ім. М. О. Семашко). 1926—1927. О. З. Грінберг, П. О. Голосов і Л. А. Ільїн (генплан)
Конкурсний проєкт Окружної лікарні у Новосибірську. Туберкульозний корпус. 1927. За участю М. В. Гофмана-Пилаєва і О. Г. Климухина. Перша премія. Здійснено
Проєкт Будинку рад в Нижньому Новгороді (Горький). 1929—1931 Здійснено
Проєкт Синтетичного театру панорамно-планетарного типу Будинку культури і науки в Новосибірську. 1929—1933. За участю М. В. Курилко і Т. Я. Бардта. Здійснено зі змінами
Проєкт готелю міськради в Нижньому Новгороді (Горький). 1931—1935. Здійснено із змінами
Конкурсний проєкт Всеросійського Коопстрахпілки в Москві. 1928. За участю О. В. Щусєва. Здійснено зі змінами
Будівля Наркомзему в Москві. 1928—1933. За участю О. В. Щусєва, Д. Д. Булгакова, І. А. Француза і Г. К. Яковлєва
Конкурсний проєкт розширення Всесоюзного комуністичного університету ім. Я. М. Свердлова в Москві. 1930. За участю М. Я. Тихомирова. Здійснено із змінами
Баландин С. Н., Баландин В. С. Новосибирск: что остаётся в наследство? — Новосибирск: Новосибирское книжное изд-во, 1990. — С. 36-38.
Баландин С. Н. Гринберг Алексей Зиновьевич // Энциклопедия Новосибирска. — Новосибирск: Новосибирское кн. изд.-во, 2003. — С. 237.
Хан-Магомедов С. О. Архитектура советского авангарда. Приложение, именной указатель. — М.: Стройиздат, 2001. — С. 21.
Игорь Казусь. Художник-архитектор Александр Гринберг. Альманах «Тектоника плюс» № 1. 2012, Саратов. Стр. 101—119
Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 2. Soviet Avant-garde: 1917–1933. Weimar und Rostock: Grunberg Verlag. 2021. С. 60 ISBN 978-3-933713-63-6
