Ґро́улінґ або ґро́ул (від англ.growling — «гарчати») — нестандартний вокальний прийом, переважно у важкому металі, котрий нагадує черевне гарчання, що виходить із нутра вокаліста. Прийом заснований у співі на опорі від діафрагми при сильному видиху повітря з низу живота та подальшим розщепленням несправжніх зв'язок — так досягається ефект гарчання. У силу фізичних особливостей гроулінґу звук виходить досить низьким за висотою.
Подібний вокал переважно використовують співаки дез-металу і його похідних, як-то дез-дум тощо, та, у різній мірі, виконавці інших екстремальних стилів. Зокрема у блек-металі, переважно має вигляд декламації аніж співу[1]. Свого часу став прогресивною віхою вокальної відмови від хеві металу, радикальною антитезою фальцету і високому вокалу, що домінували у метал мейнстримі в ті часи[2].
Іноді співаки, що використовували й гроулінг і «чистий» вокал, роблять вибір на користь або одного, або іншого. Так Йонас Ренксе (Katatonia) з часом втратив здатність співати гроулінгом, вдаючись до нього лише іноді на концертах, а Дан Свано свідомо відмовився «гарчати», щоб не втратити свого «чистого» вокалу, втім багаторічне спостереження за багатьма «змішаними» вокалістами не виявляють негативного впливу гроулінгу на чистий голос.
↑Michael Moynihan & Didrik Søderlind «Lords of Chaos: The Bloody Rise of the Satanic Metal Underground» — Feral House, 2003. — 405 с. : фот. — ISBN 0-922915-94-6