Гросмейстер (від нім. Großmeister, міжнародне скорочення — GM) — шаховий титул.

Титулом Міжнародний Гросмейстер (нім. Internationaler Großmeister, скор. IGM або в англомовному варіанті GMI) — нагороджуються шахісти світового класу шаховою організацією ФІДЕ. За винятком титулу «Чемпіона світу», гросмейстер — найвищий титул, якого може досягти шахіст. Це — довічний титул.

Шахові титули гросмейстерів, міжнародних майстрів і майстрів ФІДЕ відкриті як для чоловіків, так і для жінок. Починаючи з Нони Гапріндашвілі в 1978 році, низка жінок заробили титул гросмейстера.

Існує окремий титул для жінок — Жіночий Гросмейстер. Але цей термін іноді вживають неправильно, цим титулом нагороджують жінок, що за рівнем гри знаходяться приблизно між чоловічими титулами майстра ФІДЕ і міжнародного майстра.

ФІДЕ також нагороджує титулом гросмейстера композиторів шахових задач і найкращих гравців у шахи за листуванням.

Наприкінці XIX і на початку XX століття популярним словом для позначення гравця світового класу було французьке слово «маестро».

Термін «гросмейстер» (або ґросмайстер, від. нім. Großmeister) використовували протягом турніру в Остенді в 1907 році. Турнір ділився на дві секції: Чемпіонат і Турнір майстрів. Секція Чемпіонату була для гравців, які раніше виграли міжнародний турнір. Зіґберт Тарраш виграв секцію Чемпіонат, випередивши Карла Шлехтера, Давида Яновського, Френка Маршалла, Амоса Берна і Михайла Чигоріна, пізніше цих гравців називали гросмейстери для цілей турніру. Слово «гросмейстер» не використовували, наприклад, в англійській мові аж до 1914 року.

Титул гросмейстерів було вперше формально надано російським імператором Миколою II, який 1914 року в іменному порядку нагородив ним п'ять шахістів: Емануїла Ласкера, Хосе Рауля Капабланку, Олександра Алехіна, Зіґберта Тарраша і Френка Маршалла. Ці шахісти були фіналістами знаменитого турніру 1914 року в Санкт-Петербурзі, який частково спонсорував імператор.

До 1950 року термін «гросмейстер» іноді неофіційно застосовували до інших шахістів світового класу.

У 1927 році Шахова Федерація СРСР ввела титул Гросмейстер Радянського Союзу тільки для радянських шахістів. Цей титул було скасовано 1931 року, після того, як Борис Верлінський переміг в Шаховому Чемпіонаті СРСР 1929 року. Титул було повернено 1935 року, щоб нагородити Михайла Ботвинника, який став першим «офіційним» гросмейстером СРСР.

Коли ФІДЕ реорганізувалася після Другої Світової Війни вона прийняла правила з приводу нагороди шаховими титулами. Титули були присуджені за рішенням Генеральних Зборів ФІДЕ і Арбітражного Комітету. ФІДЕ вперше нагородила титулом гросмейстера 1950 року 27 шахістів. Цими шахістами були:

• Найкращі гравці цього часу: чемпіон світу Михайло Ботвинник, і ті, хто кваліфікувався до турніру претендентів 1950 року: Ісаак Болеславський, Ігор Бондаревський, Давид Бронштейн, Макс Ейве, Рубен Файн, Сало Флор, Пауль Керес, Олександр Котов, Андор Лілієнталь, Мігель Найдорф, Самуель Решевський, Василь Смислов, Гідеон Штальберг і Ласло Сабо.
• Шахісти, які пішли із шахів, але були гравцями світового класу на піці своєї кар'єри: Йосип Бернштейн, Олдржих Дурас, Ернст Ґрюнфельд, Борислав Костіч, Григорій Левенфіш, Ґеза Мароці, Жак Мізес, В'ячеслав Рагозін, Акіба Рубінштейн, Фрідріх Земіш, Ксавери Тартаковер і Мілан Відмар.

Юхима Боголюбова не було введено до класу гросмейстерів і він не отримував титул до 1951 року, коли на арбітражному комітеті ФІДЕ проголосували 13 «за», 8 «проти» і 5 утримались. Югославія підтримувала введення титулу, на відміну від інших комуністичних країн. За новими правилами титул міжнародного гросмейстера ФІДЕ отримали:

1. Чемпіон світу.
2. Майстри, які мають абсолютне право грати в Турнірі претендентів або будь-які шахісти, які замінюють відсутнього суперника і заробляють як мінімум 50 % рахунок.
3. Переможці міжнародного турніру, що відповідають вказаним нормам і будь-які шахісти, що вигравали такі турніри за попередні чотири роки. Турнір має складатись як мінімум з одинадцятьох турів за участі сімох або більше гравців.
4. Гравець, що демонструє здатність бути рівним з трьома першими шахістами в міжнародному турнірі або матчі. Такі титули повинен схвалити Комітет кваліфікації з підтримкою як мінімум п'яти членів.

№	Гравець	Країна	Років	Місяців	Днів	Рік
1	Абгіманью Мішра	США	12	4	25	2021
2	Сергій Карякін	Україна	12	7	0	2002
3	Доммараджу Гукеш	Індія	12	7	17	2019
4	Жавохір Сіндаров	Узбекистан	12	10	5	2019
5	Рамешбабу Прагнанандха	Індія	12	10	13	2018
6	Нодірбек Абдусатторов	Узбекистан	13	1	11	2017
7	Парімар'ян Негі	Індія	13	4	22	2006
8	Магнус Карлсен	Норвегія	13	4	27	2004
9	Вей І	Китай	13	8	23	2013
10	Раунак Садхвані	Індія	13	9	28	2020

• Шахматы. Энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 91—92. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3