Григор'єв Григорій Прокопович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Григор'єв.
Григорій Прокопович Григор'єв
Народився21 серпня 1898(1898-08-21)
Київ
Помер26 серпня 1971(1971-08-26) (73 роки)
Київ
ПохованняБайкове кладовище
Громадянство Російська імперія, СРСР СРСР
Національністьукраїнець
Діяльністьпрозаїк, сценарист
Мова творівукраїнська
Напрямокспогади, сценарії
ЧленствоНаціональна спілка письменників України

Григор'єв Григорій Прокопович (1898—1971) — український письменник, сценарист, член Спілки письменників України.

Біографія

Народився 21 серпня 1898 року в Києві. В 1934 році закінчив Київський кіноінститут.

В молодості відвідував Музично-драматичні курси імені Миколи Лисенка під керівництвом дочки Михайла Старицького Марії. Завдяки їй Григорія прийняли статистом-хористом у театр Миколи Садовського. Згодом він працював актором театру Панаса Саксаганського.[1]

Кілька років перебував у зісланні. Після смерті Й. Сталіна його було реабілітовано. У 1950-і роки викладав літературу в київській школі № 147 ім. Радіщева, звідти пішов на пенсію. Мав чудову бібліотеку і фонотеку.

Помер 26 серпня 1971 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.

Кінодіяльність

Працював на Київській кіностудії художніх фільмів, на педагогічній роботі. Автор книг спогадів «У старому Києві» (1961), «Що було, те бачив» (1966), сценарію науково-популярного фільму «Пам'ятники культури Київської Русі» (1954).

Примітки

  1. ↑ Григор'єв Григорій. Біографія

Література

Посилання