У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Горбатюк .
Євген Михайлович Горбатюк (23 жовтня 1914 , Копитинці — 2 березня 1978 ) — радянський військовий льотчик , Герой Радянського Союзу (1942), у роки німецько-радянської війни командир ескадрильї 28-го винищувального авіаційного полку 6-го винищувального авіаційного корпусу Війська протиповітряної оборони країни . Генерал-полковник авіації (1967).
Народився 23 жовтня 1914 року в селі Копитинці (нині Летичівського району Хмельницької області України ) в селянській родині. Українець . Член ВКП(б)/КПРС з 1940 року. Закінчив сільськогосподарський технікум, працював на комсомольській роботі.
У Червоній Армії з 1936 року. У 1938 році закінчив Качинську військову авіаційну школу льотчиків. З початком радянсько-німецької війни в діючій армії.
До лютого 1942 року здійснив 203 успішних бойових вильотів, в двадцяти шести повітряних боях збив чотири літаки противника, знищив значну кількість ворожої бойової техніки і живої сили.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 березня 1942 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистським загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» старшому лейтенантові Горбатюку Євгену Михайловичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 665)[ 1]
У лютому 1944 року майор Горбатюк Є. М. призначений командиром 63-го гвардійського ордена Кутузова третього ступеня Віленського винищувального авіаційного полку (3-я гвардійська Червонопрапорна Брянська ордена Суворова 2-го ступеня винищувальна авіаційна дивізія). Ввірений Горбатюку авіаполк успішно бив ворога на Північно-Західному і Прибалтійському фронтах .
З 2 січня 1945 року і до остаточної капітуляції гітлерівської Німеччини , полковник Горбатюк Є. М. — командир 3-ї гвардійської Червонопрапорної ордена Суворова Брянської 2-го ступеня винищувальної авіаційної дивізії (1-й гвардійський винищувальний авіаційний корпус, 16-а повітряна армія , 1-й Білоруський фронт ). Льотчики-винищувачі авіадивізії Є. М. Горбатюка взяли активну участь у Берлінській наступальній операції , штурмі і взятті Берліна .
За роки війни Горбатюк Є. М. здійснив 347 успішних бойових вильотів, у тому числі 50 — на штурмовку; провів десятки повітряних боїв, в яких отримав 11 особистих перемог і вісім — у складі групи.
Після війни продовжував служити на відповідальних посадах у ВПС СРСР . У 1955 році він закінчив Військову академію Генерального штабу .
У 1967 році генерал-лейтенанту авіації Горбатюку Є. М. присвоєно військове звання «генерал-полковник авіації».
Помер 2 березня 1978 року. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі .
Нагороджений двома орденами Леніна , трьома орденами Червоного Прапора , орденами Олександра Невського , Вітчизняної війни 1-го ступеня, Трудового Червоного Прапора , Червоної Зірки , «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» 2-й і 3-го ступеня, медалями .
Всех родов оружия солдаты. М., 1976.(рос.)
Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987(рос.)
Гордость и слава Подолии. Львов, 1985(рос.)
.svg){kind=small}
