Голубок білощокий

Голубок білощокий

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Голубоподібні (Columbiformes)
Родина: Голубові (Columbidae)
Рід: Голубок (Geotrygon)
Вид: Голубок білощокий
Біноміальна назва
Geotrygon mystacea
(Temminck, 1811)
Ареал виду
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Geotrygon mystacea
Віківиди: Geotrygon mystacea
ITIS: 177188
МСОП: 22690958
NCBI: 2953401
Fossilworks: 372200

Голубок білощокий[2] (Geotrygon mystacea) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Мешкає на Карибах.

Опис

Білощокий голубок

Довжина птаха становить 28 см, вага 208-224 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина голови рудувато-коричнева з бронзово-зеленим відблиском. На обличчі під очима ідуть широкі білі смуги. Задня частина шиї і верхня частина спини мають зеленувато-фіолетовий відблиск. Решта верхня частина тіла темно-зелено-коричневий. Махові пера темно-бордові. Очі яскраво-червоні.

Поширення і екологія

Білощокі голубки мешкають на Пуерто-Рико та на Малих Антильських островах на південь до Сент-Люсії. Вони живуть в підліску сухих і вологих гірських і рівнинних тропічних лісів. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками, на висоті до 700 м над рівнем моря. Живляться насінням, ягодами і дрібними безхребетними, яких шукають на землі. Гніздо являє собою платформу з гілочок. В кладці 2 яйця. Інкубаційний період триває 15 днів, пташенята покидають гніздо через 17-19 днів після вилуплення.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. Білощокі голубки є досить рідкісним видом птахів. На окремих островах їм може загрожувати знищення природного середовища, полювання, хижацтво з боку інтродукованих видів тварин або стихійні лиха, такі як урагани і виверження вулканів[4][5][6][7]. На Перто-Рико вид вважвється таким, що потребує охорони[8].

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Geotrygon mystacea. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 15 травня 2022. 
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 15 травня 2022. 
  4. ↑ McNair (2005). Records of rare and uncommon birds from recent surveys on St. Croix (PDF). North American Birds. 59 (4): 536—551. Архів оригіналу (PDF) за 4 квітня 2019. Процитовано 15 травня 2022. 
  5. ↑ Askins (1991). Impact of hurricane Hugo on bird populations on St. John, US Virgin islands. Biotropica: 481—487. doi:10.2307/2388270. JSTOR 2388270. 
  6. ↑ Wauer, Roland H.; Wunderle, Jr., Joseph M. (1992). The effect of hurricane Hugo on bird populations on St. Croix, US Virgin Islands (PDF). The Wilson Bulletin. 104 (4): 656—673. Архів оригіналу (PDF) за 6 січня 2022. Процитовано 15 травня 2022. 
  7. ↑ Steadman (2009). Relative abundance, habitat use, and long-term population changes of wintering and resident landbirds on St. John, US Virgin Islands. The Wilson Journal of Ornithology. 121 (1): 41—54. doi:10.1676/07-178.1. 
  8. ↑ Gemmill (2015). Birds of Vieques Island Puerto Rico: Status, Abundance, and Conservation. Journal of Caribbean Ornithology Specialized Edition. 

Джерела

  • Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
  • David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
Птах Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.