Глізе 832 b

Глізе 832 b
Маса 0,8 ± 0,12 Маса Юпітера[1]
Каталожний код GJ 832 b[2], HD 204961b[2] і TIC 139754153b[3]
Дата відкриття (винаходу) 1 вересня 2008 і січень 2009[4]
Спосіб виявлення метод Доплера[4][5]
Сузір'я Журавель
Батьківське небесне тіло Gliese 832[2][4][5]
Аргумент перицентра 213 ± 33 °[1]
M sin i 0,657 ± 0,066 Маса Юпітера[1]
Ексцентриситет орбіти 0,069 ± 0,026[1]
Нахил орбіти 54,9 ± 6,6 °[1]
Період обертання 3610 ± 120 доба[1]
Велика піввісь орбіти 3,53 ± 0,15 астрономічна одиниця[1]
Кутова відстань 3,3E−6 радіан[5]
Паралакс 201,4073 ± 0,0429 кутова мілісекунда[6][2]
Власний рух за схиленням −816,604 ± 0,064 кутова мілісекунда на рік[6][2]
Власний рух за прямим піднесенням −45,834 ± 0,071 кутова мілісекунда на рік[6][2]
Епоха J2000.0[2][3][5]
Пряме піднесення 5,644247538304 радіан[6][2]
Схилення −1 радіан[6][2]
Time of periapsis 2 457 857,81 ± 310 Юліанський день[7]

Глізе 832 b — екзопланета, яка обертається навколо червоного карлика Глізе 832 в сузір'ї Журавель[8].

Глізе 832 b — юпітероподібна планета — тобто це газовий гігант. Розташований на відстані 16,1 світлового року від Землі.

Відкриття

Планету відкрили в Австралійській обсерваторії[en] 1 вересня 2008 року. Вона здатна викликати астрометричне збурення на своїй зорі величиною щонайменше 0,95 кутової мілісекунди, а отже, є хорошим кандидатом на виявлення за допомогою астрометричних спостережень. Незважаючи на відносно велику кутову відстань, пряме зображення є проблематичним через контраст між зорею і планетою[9]. Існування планети Глізе 832 b було підтверджено, а її параметри уточнені подальшими дослідженнями у 2011[10], 2014[11] і 2022[12] роках. У 2023 році було оголошено про астрометричне виявлення планети, визначення її нахилу і виявлення мінімальної маси, що становить 80 % маси Юпітера[13].

8 вересня 2008 року група астрономів заявила про відкриття нової екзопланети. Планета робить 1 повний оберт навколо своєї материнської зірки за 9,4 року. Її маса дорівнює 64 % маси Юпітера або 203 маси Землі.

Орбіта

Планета обертається навколо своєї зорі на відстані 3,5 а. о., роблячи оберт за 9,88 року[13]. На момент відкриття це був найдовший період обертання юпітероподібної планети навколо червоного карлика[9]. Яскравість слабкої материнської зорі на такій відстані відповідає яскравості Сонця з відстані 80 а. о. (у 100 разів яскравіша за повний Місяць, як його видно з Землі).

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж Xiao, Guang-Yao, Liu, Yu-Juan, Teng, Huan-Yu et al. The Masses of a Sample of Radial-Velocity Exoplanets with Astrometric Measurements // Research in Astronomy and Astrophysics — IOP Publishing, Elsevier BV, 2023. — Vol. 23, Iss. 5. — 32 p. — ISSN 1674-4527; 0253-2379; 0275-1062; 1009-9271 — doi:10.1088/1674-4527/ACCB7E — arXiv:2303.12409
  2. ↑ а б в г д е ж и к SIMBAD Astronomical Database
  3. ↑ а б Exoplanet Archive — 2011.
  4. ↑ а б в Marcy G. W., R. Paul Butler, O'Toole S. et al. A Jupiter-like planet orbiting the nearby M dwarf GJ 832 // Astrophys. J. / E. Vishniac — IOP Publishing, 2008. — Vol. 690, Iss. 1. — P. 743–747. — ISSN 0004-637X; 1538-4357 — doi:10.1088/0004-637X/690/1/743 — arXiv:0809.0172
  5. ↑ а б в г Енциклопедія позасонячних планет — 1995.
  6. ↑ а б в г д Gaia Data Release 2 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2018.
  7. ↑ S. Dreizler, C. Melo, Haswell C. A. та ін. Detailed stellar activity analysis and modelling of GJ 832: Reassessment of the putative habitable zone planet GJ 832c — doi:10.1051/0004-6361/202243063 — arXiv:2206.07552
  8. ↑ published, Mike Wall (25 червня 2014). Nearby Alien Planet May Be Capable of Supporting Life. Space.com (англ.). Процитовано 12 травня 2024.
  9. ↑ а б Bailey, Jeremy; Butler, R. Paul; Tinney, C. G.; Jones, Hugh R. A.; O'Toole, Simon; Carter, Brad D.; Marcy, Geoffrey W. (1 січня 2009). A Jupiter-like Planet Orbiting the Nearby M Dwarf GJ832. The Astrophysical Journal. Т. 690, № 1. с. 743—747. doi:10.1088/0004-637X/690/1/743. ISSN 0004-637X. Процитовано 12 травня 2024.
  10. ↑ Bonfils, X.; Delfosse, X.; Udry, S.; Forveille, T.; Mayor, M.; Perrier, C.; Bouchy, F.; Gillon, M.; Lovis, C. (1 січня 2013). The HARPS search for southern extra-solar planets - XXXI. The M-dwarf sample. Astronomy & Astrophysics (англ.). Т. 549. с. A109. doi:10.1051/0004-6361/201014704. ISSN 0004-6361. Процитовано 12 травня 2024.
  11. ↑ Wittenmyer, Robert A.; Tuomi, Mikko; Butler, R. P.; Jones, H. R. A.; Anglada-Escudé, Guillem; Horner, Jonathan; Tinney, C. G.; Marshall, J. P.; Carter, B. D. (5 серпня 2014). GJ 832c: A SUPER-EARTH IN THE HABITABLE ZONE. The Astrophysical Journal. Т. 791, № 2. с. 114. doi:10.1088/0004-637x/791/2/114. ISSN 1538-4357. Процитовано 12 травня 2024.
  12. ↑ Gorrini, P.; Astudillo-Defru, N.; Dreizler, S.; Damasso, M.; Díaz, R. F.; Bonfils, X.; Jeffers, S. V.; Barnes, J. R.; Sordo, F. Del (1 серпня 2022). Detailed stellar activity analysis and modelling of GJ 832 - Reassessment of the putative habitable zone planet GJ 832c. Astronomy & Astrophysics (англ.). Т. 664. с. A64. doi:10.1051/0004-6361/202243063. ISSN 0004-6361. Процитовано 12 травня 2024.
  13. ↑ а б Xiao, Guang-Yao; Liu, Yu-Juan; Teng, Huan-Yu; Wang, Wei; Brandt, Timothy D.; Zhao, Gang; Zhao, Fei; Zhai, Meng; Gao, Qi (1 травня 2023). The Masses of a Sample of Radial-Velocity Exoplanets with Astrometric Measurements. Research in Astronomy and Astrophysics. Т. 23, № 5. с. 055022. doi:10.1088/1674-4527/accb7e. ISSN 1674-4527. Процитовано 12 травня 2024.