Село Геройське є незвичною природною пам'яткою[1]. Ще у XVI столітті це було місцем, де запорозькі козаки розпочали промисел з видобутку солі, адже саме тут розташовані рожеві озера[2]. Населення становить 620 осіб.
Історія
У другій половині XVI століття на території сучасного села запорозькі козаки розпочали промисел по видобутку солі, у той час як турки постійно заважали їм. Видобуток вівся в прилеглих озерах піщаної Кінбурнської коси. Козаки збирали сіль, ловили в лимані і солили рибу, особливим чином переробляли і перевозили на правий берег Дніпра, у район Станіславського мису і Широкої балки, а звідти возами доставляли до Запорозької Січі, для своїх потреб і подальшого продажу в Московію, Польщу і Литву.
У 1963 році село Прогної отримало сучасну назву — Геройське
Збереглися кам'яні козацькі хрести XVIII століття та Георгіївська церква 1898 року. Голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв заклав капсулу у майже зруйнованому храмі Петра Калнишевського[3][4].
Матвій Григорович Капуста — власник солепромислів та великої кількості земель на Кінбурнській косі. Походив із давнього українського козацького роду. На початку 1920 року його було заарештовано, катовано й вивезено. Подальша доля його невідома.
↑Геройское с высоты. YouTube. Василий Липецкий. 19 лютого 2017. Процитовано 30 травня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 30 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела
О. Паталах. Відлуння Великого Степу. Історія Північного Причорномор'я в особах. — Херсон: Наддніпряночка, 2009. — 109 с.
Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. — Т. 1. — Львів, 1990. — С. 125,296;