У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Швайгер.
Герберт Швайгер (нім. Herbert Schweiger; 22 лютого 1924, Шпіталь-ам-Земмерінг, Штирія — 5 липня 2011, Нойберг-ам-дер-Мюрц, Штирія) — австрійський журналіст німецького походження, один із найвідоміших ультраправих публіцистів. Учасник Другої світової війни, унтерштурмфюрер СС.
Австрійська газета Die Presse назвала Швайгера «сірим кардиналом німецько-австрійської неонацистської сцени».[2]
Біографія
Народився в сім'ї етнічних німців. Був активним членом Гітлер'югенду.
В квітні 1941 року 17-річний Герберт вступив добровольцем у війська СС. В липні 1941 року після навчання був переведений у «Лейбштандарт», учасник боїв на Східному фронті. Отримав декілька поранень. Проходив навчання в юнкерському училищі СС у Брауншвейзі, отримав звання унтерштурмфюрера. В кінці війни потрапив у американський полон.
Після війни Швайгер був учасником і співзасновником численних ультраправих організацій. В 1980 році на президентських виборах палко підтримав кандидатуру націоналіста Норберта Бургера з Націонал-демократичної партії, забороненої в 1988 за нацистську ідеологію (Швайгер був засновником штирійського відділення партії).
Заперечення Голокосту
Швайгер тісно співпрацював із письменником-ревізіоністом Голокосту Гердом Госніком, виступив співавтором іспанського видання книг Госніка «Виправдання Гітлера» і «33 свідки, які свідчать проти брехні газових камер». Книги заборонені в Німеччині.
Притягнення до відповідальності
До 1997 року Швайгер був затриманий поліцією 4 рази. В 1990 році за неонацистську діяльність засуджений окружним судом Граца до 3-х місяців умовного позбавлення волі з 9-місчним випробувальним термном. Під час судового засідання назвав Аушвіц «пам'ятником брехні». Через рік після публікації книги «Еволюція і знання — реорганізація політики» (1995) Швайгера заарештували і в 1997 році за неонацистську діяльність суд Леобена засудив його до 16 місяців умовного позбавлення волі, з них 4 місяці обов'язкового тюремного ув'язнення.
17 червня 2009 року засуджений земельним судом Клагенфурта за неонацистську діяльність до 2-х років позбавлення волі.[3]
21 квітня 2010 року засуджений земельним судом Граца за неонацистську діяльність до 21 місяця умовного позбавлення волі, з них 7 місяців обов'язкового тюремного ув'язнення.[4]
Нагороди
За роки служби отримав наступні нагороди[5]:
Див. також
Бібліографія
- Mythos Waffen-SS. Militärische Leistung und weltanschauliches Fundament einer europäischen Elitetruppe. Winkelried-Verlag, Dresden 2007, ISBN 978-3-938392-59-1.
- Deutschlands neue Idee. Nationales Manifest für Deutschland & Europa. Volk in Bewegung Verlag und Medien, Aalen 2004, ISBN 3-00-013777-7.
- Evolution und Wissen. Neuordnung der Politik. Grundsätze einer nationalen Weltanschauung und Politik. Arbeitsgemeinschaft f. Philosophie, Geschichte u. Politik. Augsburg 1995.
- Geld und Weltpolitik. Huttenbriefe für Volkstum, Kultur, Wahrheit und Recht. Jg. 2. 1984, Folge 1–4. Deutsches Kulturwerk Europäischen Geistes, Graz 1984.
- Weltpolitik und die Zukunft des Deutschen Volkes. Graz: Dt. Kulturwerk Europäischen Geistes 1983.
- Wahre Dein Antlitz. Politik, Lebensgesetze und die Zukunft des deutschen Volkes. Türmer Verlag, Lochham b. München 1963.
- Das Recht auf Wahrheit.
Примітки
