1 квітня1905 поступив на військову службу до 5-го Баварського полку польової артилерії імені Кеніга Альфонса XIII Іспанського фанен-юнкером. Отримав військову освіту у військовому училищі в Мюнхені. За час Першої світової війни на різних командних та штабних посадах в артилерійських частинах кайзерівської армії. Війну закінчив командиром артилерійського дивізіону. Відзначений багатьма нагородами німецьких держав.
Після підписання Версальського миру та розформування Імперської армії залишився в лавах нової армії Веймарської республіки Рейхсвері. З 1919 до 1932 року на різних посадах, з 1 листопада 1932 командир артилерійського дивізіону 7-го артилерійського полку в Нюрнберзі. 1 жовтня 1934 призначений командиром цього полку, а з 1 жовтня 1936 року — командир 33-го артилерійського полку в Дармштадті.
22 червня1941 року командир 17-ї піхотної дивізії вів своє з'єднання у бій у складі групи армій «Центр». Дивізія билася у Білорусі, під Смоленськом, брала участь у невдалому наступі на Москву.
Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.(нім.)
Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8.
Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)
Посилання
Loch, Herbert. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 27 січня 2016.(нім.)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
