Почав військову службу в 1906 році. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 1931 року — командир кавалерійського полку. З 10 листопада 1938 року — командир 2-ї легкої дивізії (з 18 жовтня 1939 року — 7-ма танкова дивізія). Учасник Польської кампанії. З 15 лютого 1940 року — командир 40-го моторизованого корпусу. Учасник Французької і Балканської кампаній, а також Німецько-радянської війни, включаючи нанесення поразки радянським військам в районі Великих Лук і битву за Москву. Влітку 1942 року готувався до наступу на південному фланзі фронту, проте у зв'язку зі справою майора Райхеля в червні 1942 року був відсторонений від командування і відданий під суд військового трибуналу. Був засуджений до 5 років тюремного ув'язнення, однак завдяки заступництву головнокомандувача групою армій «Південь» генерал-фельдмаршала Федора фон Бока помилуваний Адольфом Гітлером і відрахований в резерв. 20 вересня 1942 року направлений в Північну Африку і призначений командувачем танковою армією «Африка». 24 жовтня 1942 року помер від серцевого нападу під час битви за Ель-Аламейн: генерал на повному ходу випав з автомобіля, атакованого англійським літаком. Тіло знайшли при пошуку поранених.
Оцінка сучасників
Георг Штумме мав прізвисько «Кульова блискавка» за різкий, непередбачуваний характер.
Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 121
Посилання
Stumme, Georg. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 13 квітня 2013. Процитовано 4 січня 2013. (нім.)