Георг Вільгельм (нім.Georg Wilhelm), (нар.20 грудня1784 — пом.21 листопада1860) — граф Шаумбург-Ліппе у 1787—1806 роках, князь Шаумбург-Ліппе у 1806—1860 років.
Біографія
Народився 20 грудня 1784 року у Бюккебурзі. Був третьою дитиною та єдиним сином в родині графа Шаумбург-Ліппе Філіпа II та його другої дружини Юліани Гессен-Філіпстальської. Мав старшу сестру Вільгельміну Шарлотту та молодшу Кароліну Луїзу. Ще одна сестра померла немовлям до його народження.
Батько пішов з життя у лютому 1787 року, і 3-річний Георг Вільгельм став графом. Матір перебрала на себе опікунство над неповнолітніми дітьми. Разом з тим, країну окупували війська ландграфа Гессен-Касселя Вільгельма IX. Графська родина знайшла прихисток у прусському Міндені, звідки звернулася по допомогу до короля Пруссії та імператора. За допомоги імперських військ 18 квітня графство було звільнене. 20 листопада 1787 року співрегентом країни став райхсграф Йоганн Людвіг фон Вальмоден-Ґімборн, позашлюбний син короля Великої Британії Георга II.
У 1788—1794 роках Георг Вільгельм виховувався у Лозанні та Штепфенталі. У 1794—1799 роках здобував освіту при дворі Шаумбург-Ліппе під проводом полковника Хааке. Після смерті матері у 1799 році був відправлений до Ганноверу, де його освітою відав граф Воллдман. На Пасху 1802 року вступив до Лейпцизького університету. У 1805 році певний час провів у Берліні, після чого з обома сестрами вирушив до Італії.
У 1806 році його викликав опікун, тоді ж відбулося перетворення графства на князівство. Однак реальна передача влади відбулася лише навесні 1807 року. Того ж року князівство увійшло до складу Рейнської Конфедерації.
1813 року Георг Вільгельм прийняв вирішення вийти з Конфедерації та виступив проти Наполеона. Протягом Віденського конгресу відстоював інтереси Шаумбург-Ліппе.
У віці 31 року узяв шлюб із 19-річною принцесою цу Вальдек-Пірмонт Ідою. Весілля відбулося в Арользені 23 червня 1816. Шлюб виявився гармонійним. У подружжя народилося дев'ятеро дітей:
Адольф (1817—1893) — наступний князь Шаумбург-Ліппе у 1860—1893, був одружений з Ерміною цу Вальдек-Пірмонт, мав восьмеро дітей;
Герман (31 жовтня—23 грудня 1839) — помер немовлям;
Єлизавета (1841—1926) — дружина 2-го принца Ганау та Горовіц Вільгельма, дітей не мала
Після весілля Георг Вільгельм присвятив себе внутрішнім справам держави та намагався усунути наслідки кількох років воєнного часу. У 1816 році видав першу конституцію. Особливу увагу присвячував розвитку сільського господарства, торгівлі та освіти. У справах мистецтва проявив себе як колекціонер картин та гравюр.[1]
У 1847 році в країні була прокладена залізниця, що також принесло прибуток. 1848 рік минув відносно спокійно, були видані новий виборчий закон та закон про відповідальність членів ландтагу. Втім, загалом правління князя залишалось патріархальним. Разом з тим, йому вдалося завоювати повагу та прихильність своїх підданих.[1]
Пішов з життя 21 листопада 1860 року. Був похований у мавзолеї Штадтгагену.[2]
Stefan Meyer: Georg Wilhelm, Fürst zu Schaumburg-Lippe 1784–1860, Absolutistischer Monarch und Großunternehmer an der Schwelle zum Industriezeitalter, Bielefeld 2007.