Генеральні штати 1789 року (фр.États généraux de 1789) — це Генеральні штати Королівства Франція, які були скликані королем Франції та Наварви Людовіком XVI. Вони складалися майже із 1139 депутатів, обраних у від кожного зі станів відповідно, до загальних положень від 24 січня 1789 року[1].
Генеральні штати 1789 року, були першими Генеральними штати королівства від 1614 року. Вони також були останніми за доби Старого порядку. Король скликав для врегулювання фінансової кризи представників трьох станів: духовенства, шляхти та непривілейовану частина суспільства — третій стан[2].
Історія
Генеральні штати розпочали перше засідання у Версалі, 5 травня 1789 року[3]. Засідання тривали кілька тижнів (травень-червень 1789 роки), але не змогли вирішити навіть першого питання порядку денного — про те, як проводити голосування: постановою (пропозиція короля), що дало б перевагу першим двом станам, або всім разом, що дало б перевага Третьому стану. В результаті Третій стан 17 червня сформував Національні установчі збори і закликав два інших стани приєднатися до нього.
Після провалу королівської сесії, 23 червня Людовік XVI наказав депутатським палатам перших двох станів — духовенству та знаті — приєднатися до третього стану. Після присяги Національні установчі збори складовою французької держави. Людовік XVI визнав її лише через 3 місяці, тоді ж він прийняв Декларацію прав людини і громадянина.