Гаркуша Ігор Євгенійович

І́гор Євге́нійович Гарку́ша (12 травня 1963 р., Люботин, Харківська область) — український вчений у галузі фізики плазми, доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, академік НАН України.[1][2]

Життєпис

У 1986 р. закінчив Харківський університет.[3][1]

Після закінчення вишу працював у Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» старшим лаборантом. З 2002 р. — начальник лабораторії, з 2006 р. — заступник генерального директора з досліджень.[2][3][1]

У 1992 р. захистив кандидатську дисертацію в Харківському університеті, у 2007 р. — докторську дисертацію в Інституті електрофізики і радіаційних технологій НАН України (Харків).[3][4]

З 2011 р. очолює Інститут фізики плазми ННЦ ХФТІ.[1]

Завідує кафедрою прикладної фізики та фізики плазми ХНУ ім. В. Н. Каразіна, професор.[1]

Член виконавчого комітету Міжнародного енергетичного агентства (IEA) зі стелараторної/геліотонної концепції, наукового комітету Міжнародного центру щільної замагніченої плазми (ICDMP).[1]

Зробив вагомий внесок у залучення українських науковців до програми ЄС «Горизонт Європа», а також у набуття Україною асоційованого членства в програмі Євратом. Координатор українських термоядерних досліджень у програмі «Євратом-Горизонт». Член генеральної асамблеї EUROfusion[5] і представник України в програмному комітеті Євратом.[1]

З 2021 р. — академік НАН України у відділенні ядерної фізики та енергетики.[6]

Наукові досягнення

Гаркуша є автором понад 400 наукових публікацій, серед яких 1 монографія і 235 статей. Має 16 патентів України.[1]

Отримав фундаментальні результати у галузях фізики прискорювачів плазми, плазмодинаміки, взаємодії потужних плазмових потоків з магнітними полями та матеріалами термоядерних реакторів, розроблення нових методів діагностики високотемпературної плазми і плазмових технологій.[1]

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к Вісник НАН України.
  2. ↑ а б ІФП ННЦ ХФТІ. www.kipt.kharkov.ua. Процитовано 26 листопада 2023.
  3. ↑ а б в Гаркуша Ігор Євгенійович. www.nas.gov.ua (укр.). Процитовано 26 листопада 2023.
  4. ↑ Гаркуша Ігор Євгенійович. irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 26 листопада 2023.
  5. ↑ Європейська Комісія посилює підтримку української науки за напрямом Євратом. www.nas.gov.ua (укр.). Процитовано 26 листопада 2023.
  6. ↑ Science at risk. scienceatrisk.org (укр.). Процитовано 26 листопада 2023.

Джерела