Гапаранда (швед.Haparanda, фін.Haaparanta) — місто на півночі Швеції, у леніНоррботтен, на кордоні між Швецією і Фінляндією. Лежить у гирлі річки Турнеельвен (Торніонйокі) навпроти фінського міста Торніо. Адміністративний центр комуниГапаранда. Залізнична станція. Площа — 4,43 км², населення — 4856 осіб.[1]
Гапаранда є найсхіднішим населеним пунктом країни.
Назва
Назва міста має фінське походження і означає «осиковий берег» (від слів «Haapa» — осика і «ranta» — берег).
Населення
Основну частину населення міста складають шведи і фіни. 1930 року 22,5 % населення розмовляло фінською мовою.[3]
До початку 19 століття Гапаранда було невеличким селом на правому березі річки Турнеельвен (Торніонйокі). Село лежало навпроти торгового міста Торніо, розташованного на лівому березі. Значну частину населення Торніо складали шведи, у той час як населення навколишніх сіл, у тому числі Гапаранди було фінськомовним. Після Російсько-шведської війни 1808—1809 роківФінляндія відійшла до Росії, кордон між Швецією і Росією було проведено по річці Турнеельвен. Внаслідок цього місто Торніо на лівому березі річки відійшло до Російській Імперії, а село Гапаранда на правому березі залишилося в складі Швеції. Значна частина шведських торгівців виїхала з Торніо у Швецію.
Втративши Торніо, шведська влада намагалася створити нове торгове місто неподалік від нього. Робилися спроби побудувати місто Карл-Юганс-стад[sv] у 15 км від Торніо, біля села Ніккала[sv]. Місто було назване на честь тодішнього шведського короля Карла Югана. Однак, спроба не мала успіху. Разом з тим торгівля почала розвиватись у Гапаранді, внаслідок чого населення його значно зросло. 1842 року Гапаранда отримало статус міста.
1874 року у місті було утворено училище для підготовки вчителів початкових фінськомовних шкіл у навколишніх селах.
↑ абHaparanda [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]. // Svensk uppslagsbok. — Carlquist, Gunnar (red.) — 2 upplagan. — Band 12. — 1949. — S. 1053—1054. (швед.)