Галинська Ірина Львівна
рос. Ири́на Льво́вна Гали́нская
Народилася	3 травня 1928(1928-05-03)  Київ, Українська СРР, СРСР
Померла	29 січня 2017(2017-01-29) (88 років)  Москва, Росія
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	філологиня, літературознавиця, культурологиня, перекладачка, літературознавиця
Alma mater	Філологічний факультет Київського університету[d]
Заклад	Інститут наукової інформації з суспільних наук РАН
Науковий ступінь	доктор філологічних наук[d]
У шлюбі з	Галинський Аркадій Романович
Нагороди
Особ. сторінка	ilgalinsk.narod.ru
Галинська Ірина Львівна у Вікісховищі

Іри́на Льві́вна Гали́нська (уроджена Шмарук; 3 травня 1928, Київ — 29 січня 2017^[1], Москва) — радянський і російський філолог, доктор філологічних наук, керівник Відділу культурології Центру гуманітарних науково-інформаційних досліджень^[2] ІНІСН РАН^[3], головний редактор видання «Культурологія. Дайджест»^[4] (з 1996), член редколегії видання РДБ «Культура. Культурологія».

Народилася 3 травня 1928 року в Києві. З відзнакою закінчила відділення романо-германської філології філологічного факультету Київського державного університету (КДУ).

• 1972 — кандидатська дисертація на тему «Дев'ять оповідань» і повісті про сім'ю Гласс Дж. Д. Селінджера.
• 1986 — докторська дисертація на тему «Художньо-філософські основи і сугестивність літературного твору».

Довгі роки займалася аналізом романів зарубіжних і російських письменників XX століття, а також перекладами російською багатьох іноземних творів, наприклад, «Над прірвою в житі» Селінджера і продовження роману «Увечері в житі. 60 років по тому» (2009, автор Фредрік Колтінг, псевдонім Дж. Д. Каліфорнія). Крім того, вивчала питання прихованого символізму у прозі Селінджера, Булгакова і кількох інших письменників.

З 1953 року і до кінця життя була дружиною Аркадія Галинського, відомого радянського і російського спортивного журналіста, коментатора, телеведучого і аналітика спорту.

• Дочка Олена (нар. 1958) — лінгвіст, професор МДУ ім. М. В. Ломоносова^[5].

• Онук Олександр Піперскі — лінгвіст і популяризатор науки, лауреат премії «Просвітитель» 2017 року.

• «Философские и эстетические основы поэтики Дж. Д. Сэлинджера» (1972),
• «Загадки известных книг» (1986),
• «Эстетические воззрения П. А. Флоренского» (1991),
• «Льюис Кэрролл и загадки его текстов» (1995),
• "Ключи к роману Маргарет Митчелл «Унесенные ветром» (1997),
• «Наследие Михаила Булгакова в современных толкованиях» (2003),
• «Владимир Набоков: современные прочтения» (2005),
• «Документальная проза Нормана Мейлера и магический мир романов Джоан Роулинг» (2013),
• «Дж. С. Сэлинджер и М. Булгаков в современных толкованиях» (2015).

• Персональний сайт [Архівовано 12 грудня 2019 у Wayback Machine.]
• Ірина Галинська у бібліотеці А. Білоусенка [Архівовано 9 червня 2019 у Wayback Machine.]
• Галинська І.Л в «Хто є хто в російському літературознавстві: Біобібліографічний словник» [Архівовано 12 грудня 2019 у Wayback Machine.] — М .: ІНІСН РАН, 2011)