Перша згадка про Вітоніж в літературних джерелах датується 1545 роком.[1]
У 1840 році маєток у селі виграв в карти поміщик Іван Романович Туркол. За часів його володіння тут був побудований млин, поселення виросло з 20 до 48 дворів, а після скасування кріпацтва пан пожертвував значні наділи землі на будівництво в селі церкви та школи.
Під час Першої світової війни внаслідок бойових дій, що велися на німецько-російському фронті на території села, воно було повністю зруйновано.
70 мешканців Вітоніжа нагороджено орденами та медалями СРСР за виявлений героїзм у боротьбі з німецько-нацистськими загарбниками в період Другої світової війни.
Віто́ніж // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.635