? Вінаго коричневий
Охоронний статус
Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Голубоподібні (Columbiformes) Родина: Голубові (Columbidae) Рід: Вінаго (Treron) Вид: Вінаго коричневий
Біноміальна назва
Treron fulvicollis (Wagler, 1827)
Підвиди
(Див. текст)
Посилання
Вікісховище: Treron fulvicollis Віківиди: Treron fulvicollis ITIS: 177294 МСОП: 22691127 NCBI: 2953466

Віна́го коричневий^[2] (Treron fulvicollis) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Південно-Східній Азії.

Довжина птаха становить 27 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова і шия рудувато-коричневі, груди золотисто-зелені, спина має пурпуровий відтінок. Боки сірувато-зелені, живіт жовто-зелений. Крайні стернові пера сірувато-зелені, на кінці чорні, з сірими краями. Дзьоб світлий, на кінці блакитнувато-зелений, біля основи темно-червоний. Лапи червонуваті. У самиць груди жовтувато-зелені, лоб сірий. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць.

Виділяють чотири підвиди:^[3]

• T. f. fulvicollis (Wagler, 1827) — Малайський півострів, Суматра і сусідні острови (зокрема, острови Ріау, Лінґґа^[de], Банка і Белітунг);
• T. f. melopogenys (Oberholser, 1912) — острови Ніас і Сіберут (на захід від Суматри);
• T. f. oberholseri Chasen, 1935 — острови Натуна^[en] (на північний захід від Калімантану);
• T. f. baramensis Meyer, AB, 1891 — Калімантан і сусідні острови.

Коричневі вінаго мешкають в М'янмі, Таїланді, Малайзії, Індонезії і Брунеї. Вони живуть у вологих і заболочених тропічних лісах, мангрових лісах, у вологих чагарникових заростях і садах. Зустрічаються на висоті до 1220 м над рівнем моря. Живляться плодами. Гніздяться на деревах або в чагарниках. В кладці 2 яйця.

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Коричневим вінаго загрожує знищення природного середовища.

• Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
• David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001

Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.