Вилучено швидко як дублікат статей про втрати за січень-лютий та з 1 по 15 березня (див. таблицю у статті). Щодо назви — можна обговорити щодо перейменування усіх подібних статей зі згадкою, що це саме українські втрати. --Yukh68 (обговорення) 16:08, 22 березня 2022 (UTC)Відповісти
Щиро вдячний Вам, Yukh68! За це я і клопотав! Щоб не вводити нікого в оману! Адже це був зайвий блок, який залишився після поділу мною сторінки на окремі часові блоки! Вся інформація - збережена в основній статті "Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну"! Я беру на себе повну відповідальність за це, адже сам її створив і супроводжую наповнення! В моїх планах її поділити ще на потижневий облік, адже 12.03.2022 року, Президент України під час спілкування з іноземними ЗМІ, назвав попередні втрати ЗС України у війні з Росією, а саме за його словами, починаючи з 24 лютого, загинули орієнтовно 1300 українських військовослужбовців[1]. Тому, "Таблиця/Список загиблих", за умови, якщо вона буде наповнюватися й далі та корегуватися по мірі можливості і надходженням відповідної інформації, яка постійно змінюється в результаті інтенсивності бойових дій, вести її за поточний місяць, квартал, або півріччя (прим. - як ми вели її раніше) - було б надзвичайно важко, адже сторінка буде великою за своїм обсягом! З повагою, --Easy Wind (Easy Wind) 21:25, 22 березня 2022 (UTC)Відповісти
Потрапила тому, що на міжнародних виставках, зокрема у Донецьку презентувала у 1990-х роках унікальне обладнання - струменеві млини, які використовуються для надтонкого подрібнення. У нас використовувалися на ВДГМК - "номерному" підпримстві оборонної промисловості. Крім того, це поодинока фірма, яка випускає системи оптичного сортування - високий технічкий "хайк". У Гірничій Енциклопедії не тільки "великі" підпримства, але і унікальні. Зауважу, що станом на 2020-і роки компанія Superject Norge AS є комплексним постачальником ущільнень для обертових і статичних пристосувань. Тобто компанія переорієнтувалася на інші вироби.--Білецький В.С. (обговорення) 10:27, 22 березня 2022 (UTC)Відповісти
Значущість особи сумнівна: кандидат наук, не показаний вагомий доробок серед монографій та підручників - вказаний лише один підручник у доробку. Віце-президенти навіть футбольних клубів УПЛ не значущі - значущі лише президенти. Крім того, був президентом команди, коли вона вже не грала у Вищі лізі з футзалу України, а джерело його вагомий внесок - залежне - сайт університету, де він був проректором. Безумовно. певна значущість є, але все ж не дотягує до КЗП. Факт того. що він загинув від рашистів - не означає його значущість як таку. Крім того, за відомою мені інформацією, був активним рускомірцем. Не відповідає ВП:КЗП. Вилучити. --Kharkivian (обг.) 13:51, 22 березня 2022 (UTC)Відповісти
НВ — видання ХНУВС, отже заангажоване. Щодо "Україна, регіони. Харкову — 350. 500 впливових особистостей" — то тут скоріше питання як щодо авторитетності (не можу знайти онлайн щось про цю книжку), так і самої важливості цієї книжки як джерела для статті. Тобто яка саме частина тексту статті написана посилаючись на це джерело? --Andriy.v (обговорення) 23:26, 10 січня 2023 (UTC)Відповісти
А доказ можна, що НВ (журнал), це видання ХНУВС? «Україна, регіони. Харкову — 350. 500 впливових особистостей» це звичайний інформаційно-біографічний довідник виданий до ювілею міста, де містяться персоналії видатних харків'ян, як минулого, так і сьогодення. У редакційній колегії багато науковців, Астахова, Ракитянська, Товажнянський тощо. Якщо хочете, можу відправити на вікіпошту фотографію всієї редколегії. Я знайшов це джерело вже після написання основної статті, а так воно переважно містить інформацію ідентичну з книги про ХНУВС. Якщо хочете, можу переставити посилання з одного джерела на інше, якщо це вирішить проблему. --Venzz (обговорення) 18:55, 11 січня 2023 (UTC)Відповісти
Вибачаюсь, переплутав НВ з НП (Наше Право). У НВ є тільки згадка про загибель, а проблема все таж — більшість інформації про особу походить від заангажованих або неавторитетних джерел.--Andriy.v (обговорення) 06:54, 7 лютого 2023 (UTC)Відповісти
Проти:
Вітаю. Через те, що персона науковець, то потрібно дивитися критерії значимості науковців ВП:КЗНО. Одразу можна сказати, що персона відповідає шостому пункту змістовних критеріїв. Є наукові публікації у провідних наукових журналах з правоохоронної діяльності, в принципі всі публікації персони, що я зміг знайти у провідних журналах я привів у розділі Науковий доробок. Там як раз 10 публікацій, одразу кажу, там не всі його публікації, а тільки в провідних журналах. Також персона відповідає сьомому пункту змістовних критеріїв, вже на 2004 рік він був автором п'яти монографій, навчальних та навчально-методичних посібників, нажаль зараз багато каталогів не працює щоб сказати скільки всього у нього було монографій, але остання вийшла цього року взимку. Особливо варто звернути увагу на підручник «Партнерські взаємовідносини між населенням та міліцією», де Москаленко був одним з трьох співавторів. Цей підручник крім ХНУВСа використовувався у ДДУВС[2] та ЦДПУ[3] і це те що одразу гуглиться. Щодо четвертого критерія, так він не був професором, але був проректором, деканом та директором інституту при університеті, це більш-менш підходить під четвертий критерій. Згідно правил: «При неможливості доказово підтвердити наявність 2-3 змістовних критеріїв включення у Вікіпедію статті про науковця вважається недоцільним», але як видно у Московця можна підтвердити 3 змістовними критерія, так що вилучати його недоцільно. Також, хочу зазначити важливість його персони, як жертви російського вторгнення. Здається, наразі це єдиний загиблий проректор.
Щодо репліки про рускомірство, то, по-перше, його політичні вподобання не мають відношення до значимості, по-друге, це поклеп. Пан Kharkivian для того, щоб довести це приводить посилання на свою власну публікацію на сайті яким володіють його друзі, про це він сам неодноразово публічно казав. Єдиний доказ це «За чутками, був лютим руSSкомірцем», як ви розумієте чутки це зовсім не доказ. Якщо ж подивитися профіль на фейсбуці Московця, то можна побачити у його постах багато жовто-блакитних прапорів[4] і жодного триколору. --Venzz (обговорення) 19:34, 22 березня 2022 (UTC)Відповісти
Проблемка в тому, що в українські наукові гуманітарні періодичні видання, за великим рахунком, "мурзілки", в Україні немає жодного видання міжнародного рівня Scopus, яке би мало справді вагомий статус ані з правоохоронної діяльності, ані з права. Один підручник - це добре, але все-таки одного підручника замало. Потрібно хоча би 2-3, і це є практика попередніх численних обговорень на ВП:ВИЛ. Нарешті, за практикою вилучення значущими вважаються доктори наук, а не наявність професорської посади у кандидатів наук. Тобто ми говоримо про звання професора, яке присуджується ДАКом після захисту докторської дисертації. Нарешті, що стосується 5 підручників, монографій і науково-методичних видань. Для значущості потрібно якраз така кількість підручників та монографій. Тут вказаний один підручник, та й то - колективний. А науково-методичне видання - це звичайна методичка для студентів, яка не впливає на значущість. Я не заперечую, що деяка значущість є, але її все-таки недостатньо для того, щоби він пройшов за критеріями як науковець. --Kharkivian (обг.) 20:21, 22 березня 2022 (UTC)Відповісти
Проблемка в тому, що в українські наукові гуманітарні періодичні видання, за великим рахунком, "мурзілки", в Україні немає жодного видання міжнародного рівня Scopus, яке би мало справді вагомий статус ані з правоохоронної діяльності, ані з права.Kharkivian, такі твердження можна робити лише не будучи обізнаним у темі. В Україні багато юридичних періодичних видань, які мають вагомий міжнародний рівень. Наприкад, я нещодавно опрацьовувам матеріали Вісника НАПрН України та Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна серії «Юридичні науки». Обидва видання включені до Scopus. --Евгений Юрьев (обговорення) 19:21, 23 березня 2022 (UTC)Відповісти
Основна Ваша проблема, коллего, що Ви свідомо у своїй репліці принижуєте правила і пишете про якусь практику, навіть не даючи приклади, однак жодна практика не може існувати без, або всупереч теорії. Пишучи про "мурзілки", Ви ігноруєте, що Московець спеціаліст у досить специфічній галузі науки - правоохоронній діяльності. Оскільки законодавство у кожної держави унікальне, то досить дивно чекати, щоб праці українських науковців були цікаві для міжнародного загалу. Такі жорсткі вимоги можливо висувати лише до спеціалістів з міжнародного права. Хоча у Московця є участі у міжнародних конференціях і друкувався він не тільки в українських журналах. Той список що я привів, це дійсно ведучі журнали, всілякі "мурзілки" на кшталт Вісника ХНУВС я опустив. Про докторів наук у критеріях значимості нічого немає, як і про кількість підручників та монографій. Скільки всього було підручників я не можу сказати, бо ситуація наразі дуже складна з доступністю до каталогів бібліотек. Однак один популярний підручник перебиває десяток всякої макулатури. В принципі, наразі у списку літератури шість окремих видань, плюс довідкове видання чиїм упорядником був Московець. --Venzz (обговорення) 22:19, 22 березня 2022 (UTC)Відповісти
Вітаю ще раз колеги. Попрацював я з електронним каталогом бібліотеки ХНУВС і знайшов кілька видань де автором був Московець. Це два підручники: Національна економіка : підручник, крім ХНУВСа використовувався у ДДУВС[5] та КНЕУ[6] і Регіональна економіка : підручник, крім ХНУВСа використовувався у НЮУ ім. Ярослава Мудрого[7] та ЛДУФК[8]. Певний, що ці підручники використовують більше вишів, я просто показав приклади, що вони справді використовуються. Також, Московця вказують як одного з авторів Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції" : наук.-практ. коментар, ця праця також під восьмий критерій проходить, як довідкова література. Так що наразі є три підручники які використовуються в інших вишах та участь у написанні довідкової літератури. --Venzz (обговорення) 17:57, 23 березня 2022 (UTC)Відповісти