Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

• Поставив: Переніс із швидкого вилучення: не відповідає критеріям ШВ --Aced^talk 08:38, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Як мінімум майже вся стаття стаття (зокрема, біографічна частина) без джерел. Є кілька згадок на сайті МОН, є відео на ютубі, є кілька згадок у пресі. Чи цього достатньо - для значимості - сумніваюся. Відсутнє широке висвітлення діяльності та самої особи у численних незалежних надійних джерелах. Стаття порушує ВП:ПД, ВП:АД, ВП:В, ВП:ОД, ВП:БЖЛ. Не відповідає ВП:КЗП. Вилучити. --Kharkivian (обг.) 14:42, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
3. Швидко вилучити! --Τǿλίκ 002 (обговорення) 08:56, 15 травня 2020 (UTC)Відповісти
4. Не побачив відповідності ВП:КЗП для науковців. Кандидат наук, основна діяльність пов'язана з МАНом (участь у діяльності якої значимості не дає) та з програмою «Філософія для дітей» (кілька публікацій і велика активність у просуванні). Якогось суттєвого внеску в науку не показано, основним досягненням є просування методики іншого науковця, що не дає значимості — NickK (обг.) 20:03, 17 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. Вимоги до статей про відомих осіб дещо відрізняються від аналітичної статті про науковий предмет чи явище. Постать Кравченко Юлії Миколаївни відома і в Україні, й за кордоном. Має численні здобутки в своїй діяльності. Тому за енциклопедичною цінністю стаття має бути, але редагувати треба. І зміст, і стиль. Допомагаймо! А не відкидаймо! --Mak Sirin (обговорення) 17:07, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
2. Ця жінка є єдиним потужним експертом з P4C в Україні. Стиль, звичайно, не академічний, але постать заслуговує на визнання. З повагою, --31.128.179.84 19:59, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
3. додавайте джерела та іншу повну інформацію, а не видаляйте. Вже не вперше бачу таке ставлення до редагування. — Це написав, але не підписав користувач NataliaWiki18852 (обговорення • внесок).

•  Утримуюсь:

 Коментар Як мінімум треба врахувати, що у фейсбуці з'явилось оце, та ще й від вікіпедиста... Тобто це публічна агітація. --Kharkivian (обг.) 12:57, 15 травня 2020 (UTC)Відповісти

Перепрошую. Запросив колежанок висловитися. Хочу врятувати статтю. З повагою, --Zheliba (обговорення) 13:04, 15 травня 2020 (UTC)Відповісти

Але Ви не повідомили, що треба арґументи, а не голоси.--Юрко (обговорення) 15:56, 15 травня 2020 (UTC)Відповісти

При чому аргументи з посиланням на правила Вікіпедії. А їх чимало. --Kharkivian (обг.) 17:32, 15 травня 2020 (UTC)Відповісти

Значимість не розкрито. Вилучено відповідно до аргументів «За». --Mcoffsky (обговорення) 09:16, 13 червня 2020 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Mcoffsky (обговорення) 09:19, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
•  За:

1. явно не для Вікіпедії --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. У статті йдеться про місце, яке з часом стало народним. Автор пише: "Галерея є важливим мистецьким центром в Україні, будучи однією з найстаріших нині діючих самоорганізованих мистецьких ініціатив". Може, не "центром" - треба стилістично поправити, але суть передано. Думаю, треба допомогти гарно відредагувати. Наповнити ілюстраціями. Попрацювати над джерелами. А відомістьв Україні й за кордоном безперечна. Поважаймо своє й примножуймо! У Вікіпедії - теж! — Це написав, але не підписав користувач Mak Sirin (обговорення • внесок) 16:30, 14 травня 2020‎ (UTC).Відповісти
2. Безсумнівно значима. Знову порушення вимог ШВ. Якщо ніхто не зробить раніше - підправлю в суботу-неділю. --Юрко (обговорення) 20:26, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
3. Є суттєве висвітлення у ЗМІ, додала посилань, прибрала неавторитетні, трохи поправила стиль.--Людмилка (обговорення) 15:16, 15 травня 2020 (UTC)Відповісти
4. --G.Tuono (обговорення) 20:19, 8 червня 2020 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:

1. Зі швидкого. За джерелами простежується висвітлення, тож певна значимість є. Інша справа оформлення та стиль статті, але то питання поліпшення. --Mcoffsky (обговорення) 09:19, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

Галерея висвітлена в багатьох джерелах. Переважна більшість є місцевими, але є згадки в більш авторитетних. Галерея є одним із знакових туристичних об'єктів Ужгорода. Це свідчить про її значимість. Залишено. --Submajstro (обговорення) 08:19, 6 серпня 2020 (UTC)Відповісти

поставте шаблон на СО, будь ласка--Людмилка (обговорення) 09:03, 6 серпня 2020 (UTC)Відповісти

В разі чого, бот поставить.--Юрко (обговорення) 09:14, 6 серпня 2020 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Літератор. Магнум опус - стаття про себе у Вікіпедії. Творчість представлена, в основному, компілятивними роботами без суттєвої значимості та резонансу. Нагороди та загальні досягнення не дозволяють зробити висновок про значимість особи.--Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

   (образа вилучена) Треба оцінити джерела. Нещодавно, ніби, подібне залишили. --Юрко (обговорення) 20:48, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Будь ласка, мате совість, не обговорюйте тут поза очі людей, яких це обговорення взагалі не стосується--Людмилка (обговорення) 15:18, 15 травня 2020 (UTC)Відповісти

   А що Вам знову не так? (образа вилучена)--K-gp 13:42, 22 травня 2020 (UTC) --Юрко (обговорення) 16:03, 15 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Ми, напевно, про різних людей думаємо, інакше мені дивно, чого це мирного фотографа і поета раптом називають комуністичним ідеологом. Тому офтоп у каких темах і недоречний. А правила Вікіпедії прописані так, що тут можна писати і про комуністичних і про нацистських ідеологів, якщо є джерела--Людмилка (обговорення) 16:22, 15 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Не заперечую зовсім. Є джерела - є стаття. Пишіть на здоров'я. --Юрко (обговорення) 17:06, 15 травня 2020 (UTC)Відповісти

2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
3. Все ж схиляюсь до видалення. Побічні згадки значимости не додають, інтерв'ю та власний сайт не АД, ті книги також не є значимими, брат-суддя може творити чуда. --Юрко (обговорення) 07:36, 15 травня 2020 (UTC)Відповісти

Юрко, все-таки уважно ознайомтеся із статтею, і тоді, напевно, зміните свою думку. А ще: при чому тут брат-суддя? Негарно так! Ти, напевно, судиш людей по собі? Якби побільше було таких суддів, то б і Україна була б давно іншою! Він захищав її на Майдані! А тебе там, напевно, не було? Петро Кравчук (обговорення) 12:43, 24 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. Відомий краєзнавець. Книжки виходили досить великими тиражами. --Yukh68 (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

   }(образа вилучена) --K-gp 13:44, 22 травня 2020 (UTC)--Dgho (обговорення) 19:38, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Більшість книжок не при радянській владі вийшли, до речі, він не писав статтю про себе, а лише її доповнював. --Yukh68 (обговорення) 20:44, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

   (1) ну там і тиражі зовсім інші; (2) так, але стаття в категорії "конфлікт інтересів".--Dgho (обговорення) 20:51, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Ну я щойно поставив. Вважаю абсурдом дозволяти писати самому по себе: не буде ні нейтральности, ні стилю, ні енциклопедичности, нічого не буде. --Юрко (обговорення) 21:36, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

2. Статті Вікіпедії не є завершеними, над ними можуть працювати всі охочі. Згадана стаття потребує редагування, але енциклопедична цінність її безперечна. Постать відома. Вторинні джерела верифікуються. Доопрацьовувати!--Mak Sirin (обговорення) 16:56, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Сабж надто захопився самопіаром. Якщо уявити цю статтю нейтральною, то писати там майже ні про що.--Dgho (обговорення) 19:38, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

   @Mak Sirin:, якщо писати "відомий", то варто уточнювати кому саме. Якщо стаття потребує редагування, то редагуйте.--Юрко (обговорення) 21:40, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

   А Вам якби все тільки видалити без шансів авторам чи іншим користувачам доопрацювати. Ви тут тільки для цього? Взяти й допомогти комусь - це не Ви? --Mak Sirin (обговорення) 22:00, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

3. Про самого Кравчука можна знайти джерела, ним цікавилися два обласні й районні ЗМІ, навіть Голос України написав про його книжку, відзначали його внесок як краєзнавця, а Кабмін навіть згадав його в списку видатних вікіпедистів... Має відзнаку як Почесний громадянин селища Любешів поряд з Адамом Мартинюком, а це якийсь рівень. Схоже, значимість як краєзнавця в нього є, принаймні джерела як на краєзнавця місцевого масштабу в нього солідні — NickK (обг.) 20:16, 17 травня 2020 (UTC)Відповісти
4. Особа значима як краєзнавець, є згадки про нього у незалежних джерелах, та й доробок вагомий, про деякі видання є згадки у пресі. --Kharkivian (обг.) 15:05, 18 травня 2020 (UTC)Відповісти
5. Особа значима. Стаття про Кравчука започаткована не ним. Стаття містить чимало посилань, які легко верефікуються та підтверджують чималий внесок, як письменника, літератора, краєзнавця, фотографа. Стаття не підпадала у категорії на швидке видалення, а дії ініціатора, який виставив шаблон підпадають під визначення правил Вікіпедії [Вандалізм]. Видавництво Радянська школа, спеціалізоване видавництво, яке не допускало, як опоненти називали, випуску літературного непотрібу. Факт плагіату твору Кравчука, кандидатом наук Бугайовою, є ймовірним стимулом на вилучення статті про Кравчука, а також про його творчий доробок. І партія тут ні до чого, на моє переконання, може існувати зв'язок особи , яка ініціювала вандальне видалення статей із Бугайовою Т. І. Тому, прошу , осіб які володіють навичками роботи у Вікі, ініціювати перевірку законності дій ініціаторів виставлення шаблону, а також перевірити наявність зв'язку його з діями пов'язаними з вандалізмом у Вікі, щодо Кравчука, його статей та книг. З повагою, Волинянин178.133.72.84 08:27, 22 травня 2020 (UTC).Відповісти

   Сумніваюсь, що голос аноніма може бути врахований.--Dgho (обговорення) 11:33, 22 травня 2020 (UTC)Відповісти

6. Стаття має залишитись, погоджуючись та підтримуючи користувачів - особа значима, як краєзнавець, як письменник, як дослідник. (образа вилучена) k-gp K-gp 11:51, 22 травня 2020 (UTC)Відповісти
7. Залишити, перенісши в цю статтю стислу інформацію про кожну з книжок. І все разом це точно буде значимим і потрібним.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:38, 22 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Тут ще питання, як він отримував інформацію для своїх книг, як перевіряв. У деяких статтях, які він створив, єдине джерело - його книга. І все про своїх знайомих. Не подобається мені це.--Dgho (обговорення) 21:12, 22 травня 2020 (UTC)Відповісти

   А яке це має значення? Важливий лише тираж.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 21:17, 22 травня 2020 (UTC)Відповісти

8. Це подвиг — Людина в 72 роки редагує статтю про себе + фото ліцензійне --taras-fedora-syn (обговорення) 17:03, 24 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:

# Поки тут, треба вивчити джерела.--Юрко (обговорення) 20:45, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

1.  Коментар: Стаття видалена в ПолВікі і РуВікі. --Mitte27 (обговорення) 22:45, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Справедливості заради, в поляків вона вилучена через автопереклад — NickK (обг.) 20:16, 17 травня 2020 (UTC)Відповісти

Залишено. Згідно обговорення, особливо аргументів NickK, статтю залишено як таку, що відповідає ВП:КЗМ п.5 і п.6--『Gouseru』 ^Обг. 05:24, 28 травня 2020 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Книга має компілятивний характер, не здобула визнання як знакова чи піонерська. У школах не вивчається. Схвальні рецензії опубліковані в місцевих виданнях і навряд чи є незалежними.--Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

   потрібно користуватись фактами, а не сумнівами. Переконаний, що юристів цьому навчають. Сумніваюсь, що Dgho був незалежним та керувався правилами Вікіпедії виставляючи шаблон на видалення. --K-gp 11:58, 22 травня 2020 (UTC)Відповісти

2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
3. Або вилучити через грубе порушення ВП:ОД та ВП:В, після чого статтю про книгу зможе створити хтось, у кого немає конфлікту інтересів, або залишити лише перше речення з деякими джерелами, тоді як 90% непідтвердженого джерелами тексту вилучити. Авторові однозначно заборонити доступ до редагування цієї статті. Книга, ймовірно, значима, але в такому вигляді стаття грубо порушує згадані вище правила Вікіпедії, тому не може існувати.--Piramidion 10:35, 31 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Дякую Piramidion, це найкраще рішення!--Dgho (обговорення) 10:56, 31 травня 2020 (UTC)Відповісти

4. Видалити негайно! Це ж блог автора якийсь. --Юрко (обговорення) 10:47, 31 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. Моя перша науково-популярна книга «Географический калейдоскоп» вийшла у 1988 р. у головному освітянському видавництві тоді ще Радянської України «Радянська школа». І відразу РЕКОРДНИМ 130-тисячним тиражем! Літературні твори, видані тиражем 100 тисяч і більше, за кордоном символічно вважають «золотими книгами», а авторів – «золотими авторами». Якщо брати Україну, то таких науково-популярних книг і авторів, напевно, не більше десяти. (образа вилучена)

Схвальні незалежні рецензії та розповіді про книгу та автора опубліковані в провідних газетах та журналах колишнього СРСР та України. Одна із рецензій – у науково-методичному журналі Державного комітету СРСР по народній освіті «География в школе» (Москва), № 3, 1989. Тираж цього журналу 158 760 екземплярів. Інша рецензія опублікована в журналі Студенческий меридиан» (Москва), № 10,1989, тиражем 1 100 000 екземплярів. Однак Dgho мою «золоту книгу» виставив на вилучення через те, що: «Книга має компілятивний характер, не здобула визнання як знакова чи піонерська. У школах не вивчається. Схвальні рецензії опубліковані в місцевих виданнях і навряд чи є незалежними.» (образа вилучена)

1. Згідно із загальними критеріями значимості книг, «Географический калейдоскоп» задовольняє такі критерії значимості: 1, 2, 3. Отже, книга може вважатися значимою і мати окрему статтю про неї у Вікіпедії. Далі даю підтвердження по кожному критерію.

1 критерій). Існують незалежні публікації про книгу та її авторів (Цей критерій включає такі публікації, як книги, телевізійні передачі й документальні фільми про її створення, статті у великих міжнародних базах даних, енциклопедіях, критичні статті в паперовій періодиці). Ось деякі статті про книгу та її автора:

• І. Павлюк. Українська преса Волинської області 1939–1941, 1944–2000 рр. Наукове видання. Луцьк, «Вол. обл. друкарня», 2004. 508 стор. ISBN 966-8468-68-6.
• П. Бущик «Любешівщина». Історично –краєзнавчий нарис., ВОРВП «Надстир'я», Луцьк,1996. ISBN 966-517-075-9.

П. Бущик. Ми від роду – українці. Історико – краєзнавчі нариси. – Луцьк: Вісник і К°, 2004. – 334 с. ISBN 966-8273-20-6.

• Подяка за співпрацю на 7 стор. книги та посилання на мене на 64-66 стор. О. Лабачевської, авторки книги «Мастацтва дзеля славы Божай : саламяныя іконастасныя вароты і царкоўна-культавая прадметы / В. А. Лабачеўская. – Мінск : Беларуская навука, 2018. – 263 с. : іл. ISBN 978-985-08-2269-7.
• І. Токарчук. У світі географії («Географический калейдоскоп»). Газ. «Нове життя» (Любешів), 3 серпня 1988 р., с. 4.
• Все самое, самое... («Географический калейдоскоп»). Газ. «Книжное обозрение» (Москва), 14 октября 1988 г.
• «Рекорди» природи" («Географический калейдоскоп»). Газ. «Друг читача» (Київ), 10 листопада 1988 р.
• С. Крещук. Гіннес мені не конкурент. Газ. «Робітнича газета» (Київ), 22 січня 1989 р.
• A. Ефимов. Географический калейдоскоп (рецензия). Журн. «География в школе» (Москва), № 3, 1989, тираж 158 760 экз.
• Географический калейдоскоп (рецензия). Журн. «Студенческий меридиан» (Москва), № 10,1989, тираж 1 100 000 экз
• С. Крещук. Сім днів на Камчатці. Газ. «Радянська Волинь» (Луцьк), 25 липня 1989 р.
• В. Тинчук. Захоплення вилилось у книгу. Газ. «Нове життя» (Любешів), 13 липня 1991 р.
• Т. Урядова. «Значить книга цікава…». Газ. «Нове життя», 24 лютого 2007 р., с. 11.
• М. Шмигін. Поліський «Гіннесс» колекціонує рекорди. Газ. ««Вісник», 3 січня 2008 р., тираж 101 000 екз.
• Письменники рідного краю. Газ. «Нове життя», 26 грудня 2009 р., с. 2.
• О. Мороз. Донецька викладачка вкрала книгу волинянина. Газ. «Віче» (Луцьк), 23-29 вересня 2010 р.
• Спасибі за активну співпрацюю. Газ. «Земля моя годувальниця» (Луганськ), 5 січня 2011 р., с. 1.
• Максимець О. Не гарбуз – богатир! Газ. «Експрес», 17–24 жовтня 2013 р., с. 2, тираж 514 200 екз.
• Мирного неба та високих урожаїв! Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар» № 1 січень 2016 р., с . 2, тираж 300 000 прим.
• Зубчук К. «Жовто-блакитних прапорів тоді багато хто просто боявся». Газ. «Волинь-нова», 1 грудня 2016 р., с. 12.
• Зичимо миру на землі та достатку на столі! Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар» № 1 січень 2017 р., с. 2, тираж 300 000 прим.
• Зубчук К. «Волинський Гіннесс» дослідив свій родовід до 9-го коліна. Газ. «Волинь-нова», 19 січня 2017 р., с. 1, 13.
• Олійник Ірина. Волинянин Петро Кравчук вирощує гарбузові рекорди. Газ. «Сімейна газета» (Хмельницький), 23 березня 2017 р., с. 9.
• «Зичимо натхненної праці та рекордних урожаїв». Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар», № 1 січень 2018 р., с. 2, наклад 300 000 прим.
• Щоб були повними комори! Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар», № 1 січень 2020 р., с. 2, тираж 203 000 прим.
• Таміла Квітка. Любешівському району – 80! Газ. «Нове життя», 23 січня 2020 р., с. 7.

2 критерій). Історичний критерій значимості (публікації принаймні двох різних статей про книгу щонайменше через п'ять років після її виходу). Книга «Географический калейдоскоп» побачила світ у 1988 році. А це публікації, які відповідають цим вимогам:

• Т. Урядова. «Значить книга цікава…». Газ. «Нове життя», 24 лютого 2007 р., с. 11.
• М. Шмигін. Поліський «Гіннесс» колекціонує рекорди. Газ. ««Вісник», 3 січня 2008 р., тираж 101 000 екз.
• О. Мороз. Донецька викладачка вкрала книгу волинянина. Газ. «Віче» (Луцьк), 23-29 вересня 2010 р.

3 критерій). Книга є знаковою для країни, регіону або для окремої галузі знань. «Географический калейдоскоп» був на той час піонерською книгою. У ній вперше у науково-популярній формі була систематизована інформація про історії відкриття Землі, «рекордсменів» природи – про найбільші і найменші географічні об'єкти і явища, представників рослинного і тваринного світу. Призначалася для учнів середнього шкільного віку. До цього подібної книги не було. Цим пояснюється і її величезний тираж. -- Петро Кравчук

Якби Ви дотримувались правил, то не редагували б статті про себе. --Юрко (обговорення) 12:26, 19 травня 2020 (UTC)Відповісти

@Юрко Градовський: Не погоджуюся з вами, тому що я доповнив статтю лише тим матеріалом, якого не вистачало для даної статті. Виправляю неточності та помилки. На мою думку, потрібно навпаки – зацікавлювати людину, про яку пишете, до написання статті. Адже саме він може повідомити інформацію, якісь родзинки, які не відомі користувачам Вікі, які пишуть та редагують статтю. Тоді ця енциклопедія буде цікавою для читачів. Петро Кравчук (обговорення) 11:30, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

Ні, це не приватна сторінка і не блог. Схоже, що Ви дійсно не знайомі з правилами вікіпедії. Вам редагувати сторінку про себе належало б виключно через її СО. Щодо «повідомити інформацію», то вікіпедія не передбачає ОД - вся інформація має бути опублікована в АД.--Юрко (обговорення) 12:23, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

1. Перенесення голосу Бучач-Львів, обґрунтування тут ред. № 28220560 --Yukh68 (обговорення) 18:12, 21 травня 2020 (UTC)Відповісти
2. залишити, значима, доказів наведених вище, більш ніж достатньо: Видання піонерське, посилання, джерела, тираж, видавництво тощо. [Агресивна] за визначенням Вікі поведінка ініціатора видалення щодо Кравчука та його твору має бути досліджена на відповідність правилам енциклопедії, ще й за категоріями самопіар, особиста зацікавленість. З повагою Волинянин 08:50, 22 травня 2020 (UTC)
3. Залишити, оскільки значимість очевидна. Погоджуюсь із аргументами та обґрунтуванням автором книги Петро Кравчук , Yukh68, Волинянином. Крім того, книга видана неймовірно великим тиражем у видавництві Радянська школа. Всі приведені джерела та посилання незалежні та авторитетні. ----k-gp
4. За ВП:КЗК - є незалежні публікації про книгу, причому багато, і потім книга була піонерською і знаковою у свій час для науково-популярної літератури з географії. Це зараз у Вікіпедії можна знайти і кліматичні таблиці і списки річок та гір, і таке інше, а в в минулому столітті такого не було і ця книга збирала все найцікавіше, що є в географії. Та і те що саме ця книга надихнула донецьку кралю на плагіат, теж як би про щось говорить. Якесь фуфло не плагіатили б. --A1 (обговорення) 19:52, 25 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Плагіат не є доведеним, отже говорити так не можна. І так само не можна собі уявити, що до 1988 року не було нічого подібного. Були і енциклопедії, і довідники. Занимательная география--Dgho (обговорення) 20:49, 25 травня 2020 (UTC)Відповісти

   (образа вилучена) Петро Кравчук (обговорення) 15:45, 28 травня 2020 (UTC)Відповісти

   # Проти. Значима стаття про значиму книгу. То чому вона уже півроку у підвішеному стані? Бачу, що насправді йде захист плагіаторки Бугайової, викладача інституту, яка вкрала книгу у автора Кравчука і видала дві книги під своїм іменем.— Це написав, але не підписав користувач 95.47.249.119 (обговорення • внесок). (коментар користувача Кравчук Петр Авксентьевич, який уже проголосував вище — NickK (обг.))

5. Залишу за правом відкладеного голосу, бо номінатор так і неспромігся визнати власну некомпетентність. Отак заходиш до статті перевірити бібліографічні відомості книги й потрапляєш на... Чудовий тест чи-то на тих, хто власної радянської історії шкільної географічної освіти знати не воліють), чи-то на узвичаєний «проффесіоналізм вікіпедійників» (бо на те «извозчики есть», а гуглить і пхнути «аргументацію», можна не читавши навіть, гуглить і пхнути, вважаючи за аргумент порівнювати «довідник ерудита» не з працями сучасників — Скарлато, Мезенцева, Палієнка (хоч все одно вони більш «хрестоматії»), а чомусь 70-х років Щербакової). Дві безсумнівно значимі праці на всесоюзному (калейдоскоп) і регіональному рівнях (рекорди Волині), якими українцям би пишатись, але невігласи краще будуть щось бездумно іноземне перекладати, ніж своє плекати. Без зайвих слів: чудово що існують такі сторінки, що збирають для історії всю ту «піну вікіпрофанства», поки корисники зайняті написанням статей і розбудовою енциклопедії. Сором, що існують вікіпедисти, які відбирають в інших час і не можуть знайти в собі сил за теє вибачитись.--Dim Grits 18:37, 20 грудня 2020 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:

1. Джерела є, треба оцінити. --Юрко (обговорення) 20:52, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
2. Формально завдяки плагіату книга отримала висвітлення. Не знаю, чи цього достатньо, але джерела на неї є і сильно після виходу в світ — NickK (обг.) 20:21, 17 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Взагалі-то автор сам роздмухував ту історію. Плагіат тексту, що складений з перерахунку стандартних загальновідомих фактів, довести важко...--Dgho (обговорення) 20:36, 17 травня 2020 (UTC)Відповісти

   То неправда, Dgho. При плагіаті літературного твору звіряютьсяне не факти (як ви стверджуєте), а тексти книг. І якщо він співпадає слово в слово, навіть із розбивкою на абзаци та ще й з авторською помилкою (як це є у плагіаті моєї книги), то це і є літературне злодійство. Автором є особа, чия книга побачила світ першою. Що тут не зрозумілого? Все дуже просто! --Петро Кравчук (обговорення)

   @Кравчук Петр Авксентьевич: і чим закінчилось там?--Dgho (обговорення) 18:28, 19 травня 2020 (UTC)Відповісти

Справа про плагіат моєї книги «Географічний калейдоскоп» завідувачкою кафедри географії Донецького інституту соціальної освіти Бкгайовою Тетяною Іванівною розглядається у Європейському суді з прав людини. Більше про це у розділі «Плагіат» та в «Обговоренні». Петро Кравчук (обговорення) 06:40, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

Надайте докази про справу в Європейському суді.--Dgho (обговорення) 08:07, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

@Dgho: Адвокат, який веде цю справу, не дозволяє надавати жодної інформації постороннім особам до вирішення справи в Європейському суді з прав людини». (образа вилучена) Петро Кравчук (обговорення) 13:50, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

видалена персональна образа, закликаю користувача Dgho притягнути до відповідальності за відверто агресивні дії щодо інших користувачів.--K-gp 12:01, 22 травня 2020 (UTC) Хамство — це імітація сили слабкою людиною» (Ерік Гоффер). Петро Кравчук (обговорення) 16:30, 21 травня 2020 (UTC)Відповісти

1. Per NickK Утримуюсь, бо щодо висвітлення про плагіат є в регіональних ЗМІ, але от додатковими рецензіями. Скажімо так, твердження про наявність рецензій необхідно перевірити іншими вікіпедистами, бо у пана Кравчука є прямий конфлікт інтересів. --Kharkivian (обг.) 11:32, 23 травня 2020 (UTC)Відповісти
2. У списку рекомендованої літератури навчально-методичного посібника Загальне землезнавство: завдання із самостійної роботи. Д.В. Лико, В.О. Мартинюк, Р.І. Савчук, Т.К. Сокол. – Рівне: Редакційно-видавничий відділ Рівненського державного гуманітарного університету, 2013 — С. 25 прямо наведено цю книгу. Тож пункту 8 за ВП:КЗК цілком може відповідати. Її можуть використовувати в навчальних закладах. Навіть в російському науково-методичному журналі як література до підготовки уроку [1]. З урахуванням цього і всього вищезазначеного - схиляюсь до залишення. --Flavius (обговорення) 11:06, 26 травня 2020 (UTC)Відповісти

Дякую, Flavius, за це дослідження, адже я й сам не знав про цю роботу Рівненського гуманітарного університету! До того ж, там згадується й ще одна моя книга – «Рекорди природи». З повагою Петро Кравчук (обговорення) 15:57, 28 травня 2020 (UTC)Відповісти

Відкинувши емоційну складову обговорення та враховуючи лише висвітлення в джерелах, можна казати, що значимість розкрито. Разом з тим, статтю слід переписати й оформити відповідно до вимог правил, але це питання поліпшення. Залишено з відповідним шаблоном. --Mcoffsky (обговорення) 10:01, 9 грудня 2020 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Книга має компілятивний характер, не здобула визнання як знакова чи піонерська. У школах не вивчається. Схвальні рецензії опубліковані в місцевих виданнях і навряд чи є незалежними.--Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC) А ти читав цю книжку? -- Петро КравчукВідповісти
2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC) А ти читав цю книжку? -- Петро КравчукВідповісти
3. З АД не надто...--Юрко (обговорення) 20:56, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. Професор, академік Євген Шнюков, автор багатьох книг, назвав мою книгу «Рекорди природи» ПІОНЕРСЬКОЮ: «Подобной книги на русском или украинском языке мне видеть не доводилось. Вы, пожалуй, пионер в этом деле.». Професор Петро Бровко подарував її своїм американським колегам у бібліотеку Університету штату Вашингтон. Редакційна колегія видавництва «Веселка» висловила своє захоплення моїм твором. [Див. розділ «Відгуки про книгу» у статті «Рекорди природи.]

Схвальні незалежні рецензії та розповіді про неї опубліковані в провідних газетах та журналах колишнього СРСР та України. Одна з них – у науково-популярному журналі «Наука и жизнь» (Москва), 1994, № 8, с. 15. Не знаю, яким тиражем вийшов саме цей номер, але у ті роки журнал видавався мільйонними тиражами! Книга також зазначена у Вікіпедії у розділі «Джерела». Однак Dgho і цю мою книгу (уже другу) виставив на вилучення із зовсім протилежних, негативних причин: «Книга має компілятивний характер, не здобула визнання як знакова чи піонерська. У школах не вивчається. Схвальні рецензії опубліковані в місцевих виданнях і навряд чи є незалежними.» (образа вилучена) І уже другої моєї книги! Згідно із загальними критеріями значимості книг, книга «Рекорди природи» задовольняє такі критерії значимості: 1, 2, 4. Отже, книга може вважатися значимою і мати окрему статтю про неї у Вікіпедії. Далі даю підтвердження по кожному критерію. 1 критерій). Існують незалежні публікації про книгу та її авторів (Цей критерій включає такі публікації, як книги, телевізійні передачі й документальні фільми про її створення, статті у великих міжнародних базах даних, енциклопедіях, критичні статті в паперовій періодиці). Ось деякі статті про книгу та її автора:

• І. Павлюк. Українська преса Волинської області 1939–1941, 1944–2000 рр. Наукове видання. Луцьк, «Вол. обл. друкарня», 2004. 508 стор. ISBN 966-8468-68-6.
• П. Бущик «Любешівщина». Історично — краєзнавчий нарис., ВОРВП «Надстир'я», Луцьк,1996. ISBN 966-517-075-9.
• Подяка за співпрацю на 7 стор. книги та посилання на мене на 64-66 стор. О. Лабачевської, авторки книги «Мастацтва дзеля славы Божай : саламяныя іконастасныя вароты і царкоўна-культавая прадметы / В. А. Лабачеўская. – Мінск : Беларуская навука, 2018. – 263 с. : іл. ISBN 978-985-08-2269-7.
• Михайлова В. О петровцах пишут в книгах. Газ. «Трибуна металлурга» (Днепропетровск), 9 октября 1993 г., с. 2.
• Николаев К. Самое – самое. Рецензия на книгу «Рекорды природы». Журнал «Наука и жизнь» (Москва), 1994, № 8, с. 15.
• Борзенец В. Рекорды Петра Кравчука. Газ. «Рабочая газета» (Киев), 22 апреля 1999 г., с. 5 (рус., укр.).
• Сачук C. Нескінченна дорога до людей. Газ. «Волинь», 25 вересня 1999 р.
• Рекорди: спекотне літо для волинського Гіннесса. Газ. «Волинь», 11 липня 2002 р.
• Микола Шмигін «Вишліть вашу книжку — нехай побачать, що ми не бидло…». Газета «Вісник», 27 липня 2006 р., тираж 100 000 екз.
• Письменники рідного краю. Газ. «Нове життя», 26 грудня 2009 р., с. 2.
• Спасибі за активну співпрацюю. Газ. «Земля моя годувальниця» (Луганськ), 5 січня 2011 р., с. 1.
• Максимець О. Не гарбуз – богатир! Газ. «Експрес», 17–24 жовтня 2013 р., с. 2, тираж 514 200 екз.
• Мирного неба та високих урожаїв! Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар» № 1 січень 2016 р., с . 2, тираж 300 000 прим.
• Зубчук К. «Жовто-блакитних прапорів тоді багато хто просто боявся». Газ. «Волинь-нова», 1 грудня 2016 р., с. 12.
• Зичимо миру на землі та достатку на столі! Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар» № 1 січень 2017 р., с. 2, тираж 300 000 прим.
• Зубчук К. «Волинський Гіннесс» дослідив свій родовід до 9-го коліна. Газ. «Волинь-нова», 19 січня 2017 р., с. 1, 13.
• Олійник Ірина. Волинянин Петро Кравчук вирощує гарбузові рекорди. Газ. «Сімейна газета» (Хмельницький), 23 березня 2017 р., с. 9.
• «Зичимо натхненної праці та рекордних урожаїв». Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар», № 1 січень 2018 р., с. 2, наклад 300 000 прим.
• Щоб були повними комори! Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар», № 1 січень 2020 р., с. 2, тираж 203 000 прим.
• Таміла Квітка. Любешівському району – 80! Газ. «Нове життя», 23 січня 2020 р., с. 7.

2 критерій). Історичний критерій значимості (публікації принаймні двох різних статей про книгу щонайменше через п'ять років після її виходу). Книга «Рекорди природи» побачила світ у 1993 році. А це публікації, які відповідають цим вимогам:

• Борзенец В. Рекорды Петра Кравчука. Газ. «Рабочая газета» (Киев), 22 апреля 1999 г., с. 5 (рус., укр.).
• Мазурик Л. Волинський Гіннесс видає рекордні книги. Газ. «Вісник» (Луцьк), 30 жовтня 2003 р., с. 8, т. 58 000.
• Мир водопадов. Научно-популярное издание (сост. П. Ф. Бровко и др.). Владивосток, издательство Дальневосточного университета, 2005, т. 1000. У цій книжці є посилання на автора і книгу «Рекорди природи» на сторінках 4, 179, а на 105 стор. опублікований матеріал із книги «Рекорди природи».

4 критерій). Книга є піонерською в питаннях стану і розвитку української культури, науки, мови, вітчизняної економіки, банківської справи тощо.

• Академік, професор Євген Шнюков, автор багатьох книг, назвав мою книгу «Рекорди природи» піонерською: «Подобной книги на русском или украинском языке мне видеть не доводилось. Вы, пожалуй, пионер в этом деле.». Петро Кравчук (обговорення) 16:15, 18 травня 2020 (UTC)Відповісти

Додаю ще один доказ, що книги «Рекорди природи» і «Книга рекордів природи» використовується у школах для навчання. Ось випадково знайшов в інтернеті розробку уроку по моїх книгах «Рекорди природи» і «Книга рекордів природи»: https://naurok.com.ua/vihovna-godina-kniga-rekordiv-prirodi-43588.html

А ось ще доказ використання книги в навчальних закладах. У списку рекомендованої літератури навчально-методичного посібника Загальне землезнавство: завдання із самостійної роботи. Д.В. Лико, В.О. Мартинюк, Р.І. Савчук, Т.К. Сокол. – Рівне: Редакційно-видавничий відділ Рівненського державного гуманітарного університету, 2013 — С. 25 прямо наведено цю книгу, а ще мою книгу «Географічний калейдоскоп. А це відповідає вимогам пункту 8 за ВП:КЗК. Петро Кравчук (обговорення) 16:09, 28 травня 2020 (UTC)Відповісти

1. Перенесення голосу Бучач-Львів, обґрунтування тут ред. № 28220560 --Yukh68 (обговорення) 18:16, 21 травня 2020 (UTC)Відповісти
2. залишити. Наявні незалежні джерела приведені як автором так і користувачами. З повагою, Волинянин.
3. погоджуюсь та підтримую всіх хто голосував ЗА, аргументовано доведено значимість, та (образа вилучена)! K-gp 12:39, 22 травня 2020 (UTC)

   # Професор, академік Шнюков називає книгу піонерською. То чому вона півроку у "підвішеному стані". Чому до цього часу не прийнято рішення? Ле адміністратор, який дав би по рукам, вікіпедівському проффесору, який 9Чи які) намагаються вилучити цю статтю? Цікаво, а що вони самостійно написали? Може також мають піорерські книги. — Це написав, але не підписав користувач 95.47.249.119 (обговорення • внесок). (коментар користувача Кравчук Петр Авксентьевич, який уже проголосував вище — NickK (обг.))

•  Утримуюсь:

1. Ну, В. Борзенець. Рекорди Петра Кравчука. Газета «Робітнича газета» (Київ), 22 квітня 1999 р. — це одна публікація про книгу через 5 років, і вона явно незалежна (газета Київська, а Кравчук волинянин). Якщо є друга, то цього буде достатньо для відповідності ВП:КЗК — NickK (обг.) 20:26, 17 травня 2020 (UTC)Відповісти

А ось знайшов ще одну рецензію на книгу «Рекорди природи» в найпопулярнішому радянському науково-популярному журналі «Наука и жизнь» (Москва), який тоді видавався мільйонними тиражами: К. Николаев. Самое – самое. Рецензия на книгу «Рекорды природы». Журнал «Наука и жизнь» (Москва), 1994, № 8, с. 15. Заніс цю інформацію у статтю «Рекорди природи» у Вікіпедії. Петро Кравчук (обговорення) 11:26, 18 травня 2020 (UTC)Відповісти

Як вище: значимість розкрито, структуру та стиль потрібно переробляти. Залишено. --Mcoffsky (обговорення) 10:07, 9 грудня 2020 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Книга має компілятивний характер, не здобула визнання як знакова чи піонерська. У школах не вивчається. Схвальні рецензії опубліковані в місцевих виданнях і навряд чи є незалежними.--Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. Згідно із загальними критеріями значимості книг, «Книга рекордів Волині» задовольняє такі критерії значимості: 1, 2, 3, 4. Отже, книга може вважатися значимою і мати окрему статтю про неї у Вікіпедії. Далі даю підтвердження по кожному критерію.

1 критерій). Існують незалежні публікації про книгу та її авторів (Цей критерій включає такі публікації, як книги, телевізійні передачі й документальні фільми про її створення, статті у великих міжнародних базах даних, енциклопедіях, критичні статті в паперовій періодиці). Ось деякі статті про книгу та її автора:

• І. Павлюк. Українська преса Волинської області 1939–1941, 1944–2000 рр. Наукове видання. Луцьк, «Вол. обл. друкарня», 2004. 508 стор. ISBN 966-8468-68-6.
• П. Бущик «Любешівщина». Історично — краєзнавчий нарис., ВОРВП «Надстир'я», Луцьк,1996. ISBN 966-517-075-9.
• Подяка за співпрацю на 7 стор. книги та посилання на мене на 64-66 стор. О. Лабачевської, авторки книги «Мастацтва дзеля славы Божай : саламяныя іконастасныя вароты і царкоўна-культавая прадметы / В. А. Лабачеўская. – Мінск : Беларуская навука, 2018. – 263 с. : іл. ISBN 978-985-08-2269-7.
• Книга рекордів Волині. Газ. «Віче», 29 липня 1999 р.
• Сачук C. Нескінченна дорога до людей. Газ. «Волинь», 25 вересня 1999 р.
• Рекорди: спекотне літо для волинського Гіннесса. Газ. «Волинь», 11 липня 2002 р.
• Про випуск «Книги рекордів Волині». Газ. «Нове життя», 6 червня 2006 р.
• Микола Шмигін «Вишліть вашу книжку — нехай побачать, що ми не бидло…». Газета «Вісник», 27 липня 2006 р., тираж 100 000 екз.
• М. Лугова. 70 років служіння читачам. Газ. «Волинь», 29 вересня 2009 р., с. 7.
• Письменники рідного краю. Газ. «Нове життя», 26 грудня 2009 р., с. 2.
• Спасибі за активну співпрацюю. Газ. «Земля моя годувальниця» (Луганськ), 5 січня 2011 р., с. 1.
• Максимець О. Не гарбуз – богатир! Газ. «Експрес», 17–24 жовтня 2013 р., с. 2, тираж 514 200 екз.
• Полховська А. Безцінне джерело інформації. Газ. «Нове життя», 20 грудня 2014 р., с. 4.
• Мирного неба та високих урожаїв! Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар» № 1 січень 2016 р., с . 2, тираж 300 000 прим.
• Зубчук К. «Жовто-блакитних прапорів тоді багато хто просто боявся». Газ. «Волинь-нова», 1 грудня 2016 р., с. 12.
• Зичимо миру на землі та достатку на столі! Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар» № 1 січень 2017 р., с. 2, тираж 300 000 прим.
• Зубчук К. «Волинський Гіннесс» дослідив свій родовід до 9-го коліна. Газ. «Волинь-нова», 19 січня 2017 р., с. 1, 13.
• Олійник Ірина. Волинянин Петро Кравчук вирощує гарбузові рекорди. Газ. «Сімейна газета» (Хмельницький), 23 березня 2017 р., с. 9.
• «Зичимо натхненної праці та рекордних урожаїв». Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар», № 1 січень 2018 р., с. 2, наклад 300 000 прим.
• Щоб були повними комори! Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар», № 1 січень 2020 р., с. 2, тираж 203 000 прим.
• Таміла Квітка. Любешівському району – 80! Газ. «Нове життя», 23 січня 2020 р., с. 7.

2 критерій). Історичний критерій значимості (публікації принаймні двох різних статей про книгу щонайменше через п'ять років після її виходу). Книга «Рекорди Волині 1993» побачила світ у 1994 році. А це публікації, які відповідають цим вимогам:

• Рекорди: спекотне літо для волинського Гіннесса. Газ. «Волинь», 11 липня 2002 р.
• Про випуск «Книги рекордів Волині». Газ. «Нове життя», 6 червня 2006 р.
• Микола Шмигін «Вишліть вашу книжку — нехай побачать, що ми не бидло…». Газета «Вісник», 27 липня 2006 р., тираж 100 000 екз.

3 критерій). Книга є знаковою для країни, регіону або для окремої галузі знань. Адже «Книга Рекордів Волині» реєструє рекордні досягнення волинян у всіх видах діяльності (економіки, науки, української культури, охорони здоров'я, банківської справи тощо), а також рекорди природи волинського краю й різні цікаві факти. Спонукає краян до досягнення рекордних досягнень.

4 критерій). Книга є піонерською в питаннях стану і розвитку української культури, науки, мови, вітчизняної економіки, банківської справи тощо.

Книга «Рекорди Волині 1993» стала першою в Україні книгою, яка почала відроджувати і реєструвати досягнення окремих областей в галузі економіки, науки, української культури, охорони здоров'я, банківської справи тощо. Згодом у 1999 році побачила світ книга рекордів Кримської автономної республіки «Крим: книга рекордів»[1], а в 2010 році — книга рекордів Закарпатської області.

Крім того, «Книга рекордів Волині» з ініціативи її автора і видавця Петра Кравчука започаткувала у 1997 році офіційну реєстрацію рекордних гарбузів, вирощених в Україні. Згодом у 2014 році з ініціативи Петра Кравчук та за підтримки газет«Рідне село» (Київ), «Земля моя годувальниця» (Луганськ) «Волинь» (Луцьк), «Віче-інформ» (Луцьк), «Добрий господар» (Львів, тираж 300 тис. екземплярів) було оголошено всеукраїнський щорічний конкурс з вирощування рекордних гарбузів.

Книги мають ISBN. Петро Кравчук (обговорення) 15:00, 17 травня 2020 (UTC)Відповісти

1. От на «Книгу рекордів Волині» явно достатньо джерел, вона добре висвітлена й до неї є інтерес. З усієї творчості Кравчука ця виглядає найбільш значимою й найкраще описаною незалежними джерелами — NickK (обг.) 20:28, 17 травня 2020 (UTC)Відповісти
2. Книга відповідає критеріям значимості. Погоджуюсь із приведеним вище. Ініціатор видалення має бути перевірений на особисту зацікавленість та вандалізм. З повагою Волинянин178.133.72.84 09:02, 22 травня 2020 (UTC)Відповісти
3. Жоден із регіонів України не має такої книги, такого дослідження. Критеріям відповідає k-gp--K-gp 12:42, 22 травня 2020 (UTC)Відповісти
4. Як волинянин, підтримую аргументи --taras-fedora-syn (обговорення) 16:26, 24 травня 2020 (UTC)Відповісти
5. Залишу за правом відкладеного голосу, бо номінатор так і неспромігся визнати власну некомпетентність. Отак заходиш до статті перевірити бібліографічні відомості книги й потрапляєш на... Чудовий тест чи-то на тих, хто власної радянської історії шкільної географічної освіти знати не воліють), чи-то на узвичаєний «проффесіоналізм вікіпедійників» (бо на те «извозчики есть», а гуглить і пхнути «аргументацію», можна не читавши навіть, гуглить і пхнути, вважаючи за аргумент порівнювати «довідник ерудита» не з працями сучасників — Скарлато, Мезенцева, Палієнка (хоч все одно вони більш «хрестоматії»), а чомусь 70-х років Щербакової). Дві безсумнівно значимі праці на всесоюзному (калейдоскоп) і регіональному рівнях (рекорди Волині), якими українцям би пишатись, але невігласи краще будуть щось бездумно іноземне перекладати, ніж своє плекати. Без зайвих слів: чудово що існують такі сторінки, що збирають для історії всю ту «піну вікіпрофанства», поки корисники зайняті написанням статей і розбудовою енциклопедії. Сором, що існують вікіпедисти, які відбирають в інших час і не можуть знайти в собі сил за теє вибачитись.--Dim Grits 18:39, 20 грудня 2020 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:

У цьому випадку значимість явно переважає оформлення та стиль. Залишено відповідно до аргументів «Проти». --Mcoffsky (обговорення) 10:10, 9 грудня 2020 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Книга має компілятивний характер, не здобула визнання як знакова чи піонерська. У школах не вивчається. Схвальні рецензії опубліковані в місцевих виданнях і навряд чи є незалежними.--Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
3. А ця, навпаки, явно погано висвітлена в джерелах. Відповідності ВП:КЗК не видно, окрім публікації уривків з книги ніяких джерел немає — NickK (обг.) 20:29, 17 травня 2020 (UTC)Відповісти
4. Per NickK. Додам, що у статті та в аргументах проти є список літератури, але не зрозуміло що про що в кожній з публікацій йдеться. До того ж, подяки сільського вчителя замало - якби це був відомий науковець з рецензією на книгу і таких рецензій було би дві - тоді так, а за таких умов - не відповідає ВП:КЗК. --Kharkivian (обг.) 17:32, 19 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Існує вірогідність, що всі ті цитати автор вигадав. Перевірити неможливо...--Dgho (обговорення) 17:53, 19 травня 2020 (UTC) Образа користувача, твердження не базується на фактах. --K-gp 12:49, 22 травня 2020 (UTC)Відповісти

   @Dgho: Ні, тут інше. Як зауважує NickK, пан Кравчук абсолютно не відрізняє поняття рецензія, побіжна згадка і згадка автора. І звідси ми маємо хибне уявлення щодо масиву ніби публікацій, які такими відповідно до правил не є. --Kharkivian (обг.) 18:16, 19 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Проти:

«Книга рекордів природи» – науково-популярне видання про рекорди, створені самою природою. Поряд із світовими рекордами подаються українські рекордсмени. Усе най, най, най! Перше і єдине! Перша така книга українською мовою.

1. Згідно із загальними критеріями значимості книг, «Книга рекордів природи» задовольняє такі критерії значимості: 1, 3. 8. Отже, книга може вважатися значимою і мати окрему статтю про неї у Вікіпедії. Даю підтвердження по цьому критерію.

1 критерій). Існують незалежні публікації про книгу та її авторів (Цей критерій включає такі публікації, як книги, телевізійні передачі й документальні фільми про її створення, статті у великих міжнародних базах даних, енциклопедіях, критичні статті в паперовій періодиці). Ось деякі статті про книгу та її автора у книгах та паперовій періодиці:

• І. Павлюк. Українська преса Волинської області 1939–1941, 1944–2000 рр. Наукове видання. Луцьк, «Вол. обл. друкарня», 2004. 508 стор. ISBN 966-8468-68-6.
• П. Бущик «Любешівщина». Історично –краєзнавчий нарис., ВОРВП «Надстир'я», Луцьк,1996. ISBN 966-517-075-9.
• П. Бущик. Ми від роду – українці. Історико – краєзнавчі нариси. – Луцьк: Вісник і К°, 2004. – 334 с. ISBN 966-8273-20-6.
• Бишевич П. К., Журавлюк І. С., Клубук П. А. Любешівщина: з глибин століть – у майбуття. Історико-краєзнавчий нарис. 2004. «Надстир’я», Луцьк. ISBN 966-517-468-1.
• Подяка за співпрацю на 7 стор. книги та посилання на мене на 64-66 стор. О. Лабачевської, авторки книги «Мастацтва дзеля славы Божай : саламяныя іконастасныя вароты і царкоўна-культавая прадметы / В. А. Лабачеўская. – Мінск : Беларуская навука, 2018. – 263 с. : іл. ISBN 978-985-08-2269-7.
• С. Крещук. Гіннес мені не конкурент. Газ. «Робітнича газета» (Київ), 22 січня 1989 р.

1989, тираж 158 760 экз.

• Письменники рідного краю. Газ. «Нове життя», 26 грудня 2009 р., с. 2.
• Спасибі за активну співпрацюю. Газ. «Земля моя годувальниця» (Луганськ), 5 січня 2011 р.
• Людина ставить рекорди (прем'єра рубрики). Газета «Віче», 8-14 березня 2012.
• Максимець О. Не гарбуз – богатир! Газ. «Експрес», 17–24 жовтня 2013 р., тираж 514 200 екз.
• Мирного неба та високих урожаїв! Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар» № 1 січень 2016 р., тираж 300 000 прим.
• Зубчук К. «Жовто-блакитних прапорів тоді багато хто просто боявся». Газ. «Волинь-нова», 1 грудня 2016 р.
• Зичимо миру на землі та достатку на столі! Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар» № 1 січень 2017 р., тираж 300 000 прим.
• Зубчук К. «Волинський Гіннесс» дослідив свій родовід до 9-го коліна. Газ. «Волинь-нова», 19 січня 2017 р., с. 1, 13.
• Олійник Ірина. Волинянин Петро Кравчук вирощує гарбузові рекорди. Газ. «Сімейна газета» (Хмельницький), 23 березня 2017 р.
• «Зичимо натхненної праці та рекордних урожаїв». Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар», № 1 січень 2018 р., наклад 300 000 прим.
• Щоб були повними комори! Подяка за співпрацю. Газ. «Добрий господар», № 1 січень 2020 р., тираж 203 000 прим.
• Таміла Квітка. Любешівському району – 80! Газ. «Нове життя», 23 січня 2020 р., с. 7.

3 критерій). Книга є знаковою для країни, регіону або для окремої галузі знань. «Книга рекордів природи» – науково-популярне видання про рекорди, створені самою природою. Поряд із світовими рекордами подаються українські рекордсмени. Усе най, най, най! Перше і єдине! Перша така книга українською мовою. До цього подібної книги не було. 8 критерій). Книга є предметом вивчення у багатьох школах або університетах у будь-якій країні. Добрим підтвердженням цьому є один з листів учителя школи такого змісту: «Ваша праця безцінна, а ваш інтелектуальний потенціал заслуговує високих нагород! Я, як учитель біології, з великим задоволенням використовую ваші матеріали на уроці, що надзвичайно, допомагає зацікавити учнів і підкреслити унікальність рідного краю. Дякую вам за вашу творчість! З повагою вчитель біології ЗОШ І–ІІ ст. с. Підкормілля Пригодко І. О. 10.01.2017.» -- Петро Кравчук (обговорення) 17:26, 19 травня 2020

Додаю ще один доказ, що книги «Рекорди природи» і «Книга рекордів природи» використовується у школах для навчання. Ось випадково знайшов в інтернеті розробку уроку по моїх книгах «Рекорди природи» і «Книга рекордів природи»: https://naurok.com.ua/vihovna-godina-kniga-rekordiv-prirodi-43588.html Петро Кравчук (обговорення) 11:18, 22 травня 2020 (UTC)Відповісти

На цьому місці була образа Dgho на мою адресу, а тепер її немає, вона видалена. Тому прошу адміністраторів дати оцінку його діям. (образа вилучена) Далі залишилася моя відповідь на цю образу.Петро Кравчук (обговорення) 12:05, 22 травня 2020 (UTC) Dgho (обговорення) 18:35, 19 травня 2020 (UTC) (образа вилучена)Відповісти

1. Ці публікації не про книгу. Зубчук К. «Волинський Гіннесс» дослідив свій родовід до 9-го коліна. Газ. «Волинь-нова», 19 січня 2017 р., с. 1, 13. доступна онлайн, і там про Книгу рекордів природи немає навіть згадки, тобто це точно не видання про книгу та її автора, а лише про її автора та в іншому контексті — NickK (обг.) 18:11, 19 травня 2020 (UTC)Відповісти

2. Перенесення голосу Бучач-Львів, обґрунтування тут ред. № 28220560 --Yukh68 (обговорення) 18:18, 21 травня 2020 (UTC)Відповісти

   @Yukh68: Чи можете ви, будь ласка, розписати ваш аргумент детальніше? Перенесення голосу Бучач-Львів не є прийнятним аргументом за ВП:КРВИЛ — NickK (обг.) 18:29, 21 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Ну, як аргумент не скажу, але книжка видавалась великими тиражами, так що в принципі і я проти, досить відома книга. видавалась великими тиражами. Цих усіх рецензій не знайду, але думаю, що їх знайти можна. --Yukh68 (обговорення) 18:34, 21 травня 2020 (UTC)Відповісти

   @Yukh68: 1000 примірників не є великим накладом для науково-популярної книги. З рецензіями настільки погано, що їх не може знайти і сам автор (у наведених ним статтях, схоже, рецензій немає)... Наразі ви перший користувач проти (крім автора), тому й питаю, чи маєте ви якісь додаткові аргументи — NickK (обг.) 18:37, 21 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Поки що інших не маю. --Yukh68 (обговорення) 18:39, 21 травня 2020 (UTC)Відповісти

3. залишити, відповідає критеріям приведеним вище. З поаагою Волинянин 46.133.9.6 10:50, 22 травня 2020 (UTC)Відповісти
4. підтримую, значимість автором доведена. Критеріям відповідає. k-gpK-gp 12:51, 22 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:

Підтверджень відповідності ВП:КЗК не наведено. Неясно, чи згадки в місцевій пресі суттєві, а чи епізодичні. Вплив книги за джерелами не оцінено. Значимості не встановлено. Вилучено.--Brunei (обговорення) 19:12, 22 червня 2020 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Підлягає вилученню, якщо будуть вилучені всі сторінки з нього.--Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
3. Незалежно від вилучення статей вважаю шаблон зайвим. Не настільки видатний автор і не настільки багато творів, щоб створювати на них навігаційний шаблон — NickK (обг.) 20:30, 17 травня 2020 (UTC)Відповісти
4. Per NickK. Подібні шаблони потрібні, коли у людини ціла низка помітних видань, фільмів тощо. А в цьому випадку - це зайве. Для Жадана чи Винничука. А от для вкрай маловідомих та локальних авторів - ні. Та от цей - вилучити. --Kharkivian (обг.) 07:26, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. Для чого нищити те, що успішно працює вже багато років? Погоджуюся, що аси-вікіпедисти, такі як NickK, можуть обійтися й без нього, а от для початківців (а їх, погодьтеся, набагато більше!) він буде тільки в поміч, як навігатор та безкоштовна підказка. Петро Кравчук (обговорення) 06:23, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти
2. Петро Кравчук вірно стверджує, що нищити - не створювати. Підтримую.--K-gp 12:55, 22 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:

Навігаційний шаблон містить фактично всього лиш 3 статті про книги, та й ті поставлені на вилучення. Незалежно від долі статей, які залишилися, існування навшаблона для лише 3-х статей виглядає зайвим. Вилучено.--Andriy.v (обговорення) 13:02, 16 листопада 2020 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Невільний файл підлягає вилученню, якщо буде вилучена стаття про книгу.--Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. (образа вилучена) Dgho. Стаття про книгу існує, отже файл також має право на існування.--K-gp 12:57, 22 травня 2020 (UTC)Відповісти
2. Петро Кравчук (обговорення) 12:46, 24 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:

Відповідає ВП:КДВ. Залишено. --Mcoffsky (обговорення) 10:12, 9 грудня 2020 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Невільний файл підлягає вилученню, якщо буде вилучена стаття про книгу.--Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. (образа вилучена) Dgho. Стаття про книгу існує, отже файл також має право на існування.--K-gp 12:59, 22 травня 2020 (UTC)Відповісти
2. Петро Кравчук (обговорення) 12:47, 24 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:

Відповідає ВП:КДВ. Залишено. --Mcoffsky (обговорення) 10:16, 9 грудня 2020 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Невільний файл підлягає вилученню, якщо буде вилучена стаття про книгу.--Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. (образа вилучена) Dgho. Стаття про книгу існує, отже файл також має право на існування.
2. Петро Кравчук (обговорення) 12:48, 24 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:

Файл порушує п. 8 ВП:КДВ. Вилучено.--Andriy.v (обговорення) 13:13, 23 жовтня 2020 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Невільний файл підлягає вилученню, якщо буде вилучена стаття про книгу.--Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. (образа вилучена) Dgho. Стаття про книгу існує, отже файл також має право на існування.--K-gp 13:01, 22 травня 2020 (UTC)Відповісти
2. Петро Кравчук (обговорення) 12:48, 24 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:

Відповідає ВП:КДВ. Залишено. --Mcoffsky (обговорення) 10:41, 9 грудня 2020 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Невільний файл підлягає вилученню, якщо буде вилучена стаття про книгу.--Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. (образа вилучена) Dgho. Стаття про книгу існує, отже файл також має право на існування.
2. Петро Кравчук (обговорення) 08:34, 25 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:

Порушує п. 8 ВП:КДВ. Вилучено.--Andriy.v (обговорення) 13:37, 23 жовтня 2020 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Невільний файл, не ілюструє жодної статті.--Dgho (обговорення) 12:35, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC). Хочу запитати тебе, чи особисто сам можеш щось аргументувати? Адже у кожній статті лише ця одна фраза: «Погоджуюсь з колегою –Jphwra». Петро Кравчук (обговорення) 07:36, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти
3. Оскільки ВП:КДВ визнають, що використання зображень має бути мінімальним, по суті 1 зображення на статтю, то оскільки немає окремої статті, то цей файл порушує відповідне правило. А створювати галереї файлів навіть добропорядного використання зазначене правило забороніє. Тому - вилучити. --Kharkivian (обг.) 11:36, 23 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Чому ви так негарно поступаєте? Адже перекручуєте ВП:КДВ, тому що в пункті 3 (а) дослівно записано таке: «3 (а) Мінімальне використання. Кількість невільних медіа-файлів в одній статті повинна бути мінімальною. Якщо для її ілюстрації необхідний тільки один невільний медіа-файл, їх не повинно бути більше.». Даний файл використовується у статті про автора книг і він там має бути присутнім. Петро Кравчук (обговорення) 12:24, 24 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Оскільки в статті про автора є й інші невільні файли, то треба зменшувати кількість невільних файлів. Бо мінімальність варто розуміти як один, лише в унікальних випадках 2. Але тут випадок достатньо простий. --Kharkivian (обг.) 14:21, 24 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. Dgho підставою для вилучення файлу «Людина у світі чудес» вказав, що «…файл не ілюструє жодної статті». Насправді він ілюструє статтю Кравчук Петро Авксентійович. Цей твір вказаний у розділі «Творчість/Книги Петра Кравчука/Людина у світі чудес». (образа вилучена)

(образа вилучена) Петро Кравчук (обговорення) 18:15, 17 травня 2020 (UTC)Відповісти

1) Дивіться уважніше, там же ліцензія: "На цьому зображенні — обкладинка книги. Допускається для ілюстрування статті про цей друкований твір..."

2) Вікіпедія:Неприпустимість образ, погроз і агресії: "Ніколи не погрожуйте іншим користувачам: юридичними наслідками (або судовими позовами) ... Користувач, що допускає такі погрози, може бути заблокований негайно, на тривалий строк або безстроково, без попередження й попереднього обговорення."--Dgho (обговорення) 18:33, 17 травня 2020 (UTC)Відповісти

(образа вилучена) --K-gp 13:04, 22 травня 2020 (UTC)

1. (образа вилучена) Dgho. Стаття про книгу існує, отже файл також має право на існування.--K-gp 13:04, 22 травня 2020 (UTC)Відповісти
2. Даний файл використовується у статті про автора книг і він там має бути присутнім. Петро Кравчук (обговорення) 12:25, 24 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:

Файл порушує п.8 ВП:КДВ. Вилучено.--Andriy.v (обговорення) 13:11, 23 жовтня 2020 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Kharkivian (обг.) 14:34, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Значимість особи не розкрито та не показано. В доробку по факту лише 2 видання. Майже вся біографічна без джерел, а самі примітки посилають або на головні сторінки сайтів установ, згаданих у статті, або на фейсбук. Відсутнє широке висвітлення діяльності та досягнень у численних незалежних надійних авторитетних джерелах, зокрема, у ЗМІ. Стаття порушує ВП:АД, ВП:ПД, ВП:В, ВП:ОД, ВП:БЖЛ. Не відповідає ВП:КЗП. Вилучити. --Kharkivian (обг.) 14:34, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Оскільки стаття доповнена, то доповню, що купа приміток щодо наукових досягнень Авраменко посилаються на публікації самої Авраменко, практично в усіх немає того, про що йдеться тексті статті - тобто це підміна понять, брехня та фальсифікація. Більше того, в багатьох відео немає згадки самої Авраменко, хоча вони виступають як примітки до тверджень. Більш детально на прохання автора аналізував ось тут: Обговорення користувача:Kharkivian#Обговорення статті. Власне, значимість відповідно до джерел не доведена, вилучити. --Kharkivian (обг.) 10:06, 21 травня 2020 (UTC)Відповісти

   У нашому обговоренні Ви визнали, що ВИ НЕ ПОБАЧИЛИ титри, де було написано прізвище Авраменко С., яка готувала спецрепортаж. А тому про "брехню..." і далі за Вашим коментарем - питання сумнівне. Бачу, що це Ви не уважні й не об'єктивні. Я дав Вам конкретну хвилину й секунду - і Ви побачили... А до цього Ви встигли облити мене брудом! Ну, це ж не серйозно!.. Не так має бути при бажанні розвивати Вікіпедію. Ви їй реально шкодите!
   Джерела у міру редагування поновились і свідчать про відповідність 3 змістовим критеріям "значимості".
   + Я подавав запит на допомогу в редагуванні, а Ви замість допомоги - "Видалити". Тому годі говорити про Вашу професійність і корпоративну етику! --Роберт Аріас (обговорення) 15:05, 11 червня 2020 (UTC)Відповісти

2. погоджуюсь з колегою --Jphwra (обговорення) 17:17, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
3. Не відповідає вимогам ВП:БІО--Юрко (обговорення) 21:09, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
4. погоджуюсь з колегами --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:45, 15 травня 2020 (UTC)Відповісти
5. Кандидат наук, але стаття виглядає як апробація для захисту докторської (ще не захищеної). Досягнення звичайні для кандидата. Всі ж у цих дисертаціях щось пишуть. Забагато ангажованих джерел.--Dgho (обговорення) 19:30, 29 травня 2020 (UTC)Відповісти

   ВІДПОВІДАЮ користувачу --Dgho. До чого тут Ваші припущення про докторську дисертацію? "ВИГЛЯДАЄ ЯК...", "ВСІ ж у цих дисертаціях щось пишуть" - це серйозні аргументи для видалення статті?! Ви шукаєте щось, аби видалити статтю - я підтверджую свою думку, що вона відповідає КЗО. Наводжу докази, а не фантазую, як Ви.
   Дивно мені, що тут такі майстри аналізу! А взагалі, це й не аналіз - це схоже на плітки бабусь!
   
   То це такий рівень української Вікіпедії??.
   
   До того ж, АПРОБАЦІЯ не відбувається через статтю Вікіпедії. Це офіційне затвердження після випробування чогось нового - Вікіпедія не подає навіть офіційного схвалення, не то що затвердження... І стаття побудована на вже апробованому, давно захищеному науковому матеріалі. Упевнено стверджую, що Ви кидаєтесь термінами, яких не розумієте. Вибачте! Не ображаю - констатую. --Роберт Аріас (обговорення) 10:57, 31 травня 2020 (UTC)Відповісти

   До відома всіх, кого цікавить це обговорення: продовжую пошук вторинних джерел відповідно до рекомендацій користувачів Вікіпедії, які знаються на цьому. Дякую за підтримку! --Роберт Аріас (обговорення) 11:02, 31 травня 2020 (UTC)Відповісти

   "апробація" треба було взяти в лапки. Не всі вміють в іронію. А Вікіпедія яка є, така є. Тут кожен говорить в обговореннях те, що думає. Необов'язково бути науковцем, щоб сформулювати свою думку.--Dgho (обговорення) 11:55, 11 червня 2020 (UTC)Відповісти

   В обговоренні не місце для іронії - це не художній твір! Та й не було там у Вас ніякої іронії - "заговори, щоб я тебе побачив". Не більше. Ви підтримали "своїх колег", але всі побачили і Вас. Не ображайтесь - я "За" конструктив, а не за якісь "рахунки". Поки що це бачу так.--Роберт Аріас (обговорення) 15:17, 11 червня 2020 (UTC)Відповісти

   Не хвилюйтесь, я не ображаюся.--Dgho (обговорення) 17:50, 11 червня 2020 (UTC)Відповісти

   Ну, хоч тут щось приємне! :-) --Роберт Аріас (обговорення) 01:12, 12 червня 2020 (UTC)Відповісти

6. погоджуюсь з колегами (Kharkivian і Dgho) : не відповідає в критерії ВП:АД, ВП:ПД, ВП:КЗП. -- Bogatyr (обговорення) 19:26, 2 січня 2021 (UTC)Відповісти
7. Мене затягнули в дискусію через французьку Вікіпедію (де теж спроба створити й протягнути цю статтю). Перечитав, перевірив джерела і не знайшов нічого крім роздутих до неможливості кількох досягнень. Тут нема відповідності ВП:КЗП для науковців, досягнення дрібні, хоч їх опис і неймовірно пафосний. Якщо коротко, її головне і чи не єдине наукове досягнення — її кандидатська дисертація. Ця дисертація отримала ДВІ позитивні рецензії (винесені у вступ Золотухіна/Житницька та Решетняк) — скоріше необхідна вимога для захисту дисертації, а не достатня умова для потрапляння до Вікіпедії. Мотуз просто згадала її в переліку дисертацій з теми, за резонанс видається рецензія на її дисертаційне дослідження. Її ж диплом переможця міжнародного конкурсу є просто комічним: це шарашкіна контора, яка за гроші вручає по десятку призів у дев'ятнадцяти номінаціях тридцять шість разів на рік (раз на 10 днів) — абсолютно очевидно незначущий приз. Її видають за провідну дослідницю, але якщо вона і є провідною дослідницею, то в підпідгалузі регіонального масштабу: не просто педагогіка, а виховання толерантності, та й лише дітей, та й лише в Криму — скоріш за все, вона просто єдина, хто серйозно досліджувала цю тему. Тобто маємо справу з досить пересічною кандидатом наук, без якихось особливих досягнень, але в статті про яку намагаються роздути з мухи слона. Реально стаття не відповідає жодному з критеріїв ВП:КЗП — NickK (обг.) 18:31, 5 січня 2021 (UTC)Відповісти

   Висловлюю Вам своє здивування щодо Ваших моральних цінностей! До Вас звернулись з проханням переглянути джерела і підтвердити висловлені тези, підтримати статтю - Ви ж розгорнули цілу кампанію для її знищення... Я не розумію Вас ! Вашої ментальності ! Як так можна ?? Не маєте доброго слова в підтримку - перегорніть сторінку і дайте висловитись іншим ! Відійдіть... Ні ! Ви докинули ще й образ ! Стаття - це стаття, а ми людьми повинні бути, і на протянуту руку для допомоги відповісти допомогою ! Немає в Вікіпедії затишної атмосфери !

   Та мені є кому подякувати : тим, хто допомагав редагувати, радив і залишався людиною ! Всі вони прочитали від мене слова подяки. Це не про Вас, хай навіть Ви й досвідчений вікіпедист. --Роберт Аріас (обговорення) 02:04, 7 січня 2021 (UTC)Відповісти

   ЗАУВАЖЕННЯ : Є змістові критерії ВП:КЗНО - Ви їх не знаєте ? 1,6 і 9 пункти підтверджено. Конкурс, який Ви згадуєте, не є вирішальним - скоріше свідчить про активну практичну діяльність викладача і студентів. Участь у ньому БЕЗКОШТОВНА ! Навчіться ретельно читати, перед тим, як красномовити, будь ласка. Тільки якщо потрібний диплом - сплачують за диплом. ПІСЛЯ експертизи роботи ! І рівень його ніхто не приховує. Це додаткова інформація. Зауваження щодо статей Золотухіної/Житницької та Решетняк - не мають підґрунтя: вони опубліковані значно пізніше. А статтю С. Кузьміної і А. Досенко Ви не врахували, хоча це наукова публікація професора і кандидата -фахівця з теми. Рецензії професорів В. Жуковського та Л. Редькіної для посібника 2013 року знайти неможливо, бо на запит до сучасного вишу відповіли, що українські документи Кримського гуманітарного університету знищені. Тож таке кримське питання, шановний. І якщо навіть в Криму вчений мав свої заслуги - це теж заслуги ! Як не як Автономна Республіка  ! І щодо непересічності : багато з тих, кого б Ви, мабуть, назвали непересічними за формальними критеріями, зараз працюють в Криму на російську інтелектуальну власність, захистивши свої докторські в Україні. То це питання до Вас : дрібна це заслуга залишити свої наукові здобутки Україні, а не іншій країні ?! І розпочати все заново десь-інде! Категорія Вчені, що залишили Крим після подій 2014 р. має бути в українській Вікіпедії ! Стаття про цього вченого має рецензії науковців, які є фахівцями в галузі педагогіки, філософії і комунікації - і не лише про толерантність йдеться. Описано проєкти, які розпочались вже після 2014 року - то зрозуміло, що це новий період у науковій діяльності після виїзду з Криму. Ваше з мухи слона тільки підкреслює, що Ви не вивчили глибоко питання. Хоча Ви й написали, що якщо ... і є провідною дослідницею, то ... регіонального масштабу + ... єдина, хто серйозно досліджувала цю тему - так це й означає, що значущість таки є. Кожний вчений шукає свою нішу і прагне бути еталонним автором у певній галузі. А я зібрав усе, що можна підтвердити джерелами для критеріїв, які виписані у Вікіпедії. І бачу, скільки статей джерел не мають взагалі, не те, що висвітлення у вторинних. --Роберт Аріас (обговорення)

   У вас дуже дивний підхід. Якщо вам дають листівку з закликом голосувати за Януковича — ви тепер можете або прийти проголосувати за Януковича, або взагалі не йти на вибори, щоб за Януковича проголосували інші?

   По суті ВП:КЗНО. Критерію 1) нема навіть і близько. У рамках свого дослідження пані Авраменко сформулювала наукову гіпотезу. Це нормальне явище, будь-який науковець у ході своїх досліджень робить гіпотези. Однак ця гіпотеза аж ніяк не є широко відомою, немає жодних незалежних джерел, які окремо б розглядали гіпотезу пані Авраменко, є лише дві рецензії, які підтверджують, що в цій роботі справді висвітлена така гіпотеза, не роблячи жодних висновків про те, що ця гіпотеза широко відома. 6) так само цілком відсутній, оскільки провідних журналів нема і близько. Вона не друкувалася в журналах світового рівня чи провідних українських журналах, а найвищим рівнем є Зб. наукових праць Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини (категорія «Б»), більшість же праць є взагалі збірниками тез конференцій. Критерій 6 вимагає публікацій у провідних міжнародних чи найкращих національних виданнях, тут немає такого, є публікації в другорядних національних виданнях. Найближче до розкриття критерій 9), але я також не бачу якогось доказу широкого резонансу в суспільстві загалом. Це десь 0,5 критеріїв замість трьох, максимум 1. Все решта — притягування того, чого насправді немає, так само, як і ви притягуєте до моїх реплік того, що в них нема (я не стверджував, що вона провідна дослідниця регіонального масштабу, я стверджував, що вона провідна дослідниця в підпідгалузі регіонального масштабу). Замість фактів на підтвердження значущості ви вдаєтеся до маніпуляцій, а це недобре — NickK (обг.) 16:55, 7 січня 2021 (UTC)Відповісти

   Шановний досвідчений користувач Вікіпедії 'NickK ! УВАГА !

   Авраменко С. М. Мовленнєва особистість майбутнього вчителя в аспекті толерантності / С. М. Авраменко // Зб. наукових праць Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини / [ред. кол.: Побірченко Н. С. (гол. ред. та інші)]. — Умань: ПП Жовтиий, 2010. — Вип. 2. — 268 с. — С. 138—143.  — Електронний ресурс. — Режим доступу: https://old.udpu.edu.ua/files/fahovi_vydannya/prob/2.pdf

   ЦЕ ВИ БАЧИЛИ ???? Так це визнаний фаховий журнал ! Публікація 2010 року ! Не 2020.

   Продовжувати ?.. Роберт Аріас (обговорення) 20:08, 7 січня 2021 (UTC)Відповісти

   @Роберт Аріас: Так, я це бачив, тому й зазначив, що це найвищий рівень, на якому пані Авраменко має публікації. Краще не продовжуйте, зекономимо один одному час — NickK (обг.) 21:25, 7 січня 2021 (UTC)Відповісти

   Я б теж просив Вас на цьому зупинитись . Обговорення розпочалось 14 травня 2020 - Ви приєднались до нього кілька днів тому... Після підбиття підсумку не менш досвідченим користувачем Вікіпедії , ніж Ви. Дякую Вам за допомогу. Роберт Аріас (обговорення) 21:52, 7 січня 2021 (UTC)Відповісти

   Отож продовжую. ВП:НДА : у статті наведено наукову гіпотезу, яка доведена. Ніхто й ніколи не розглядає гіпотез після захисту дисертацій - їх обґрунтовують під час прилюдного захисту, а далі йде практичне застосування методичних рекомендацій, які розробляються внаслідок доведеної гіпотези. В історіографічних працях аналізують дослідження на предмет нової гіпотези.

   Глянемо у більш нове визначення наукового поняття "гіпотеза" в нашій Вікіпедії: З точки зору логіки, гіпотеза — прийом пізнавальної діяльності людини, форма мислення, що являє собою здогад, тобто, положення, яке тимчасово вважається можливо істинним, поки не встановлена істина + "Наукова гіпотеза дозволяє об'єднати певну сукупність інформації, що є науковим знанням, в систему знань і утворює теорію у разі, якщо така гіпотеза здобуде підтвердження. Виходячи за межі кола вивчених фактів, наукова гіпотеза пояснює їх і передбачає нові факти. Гіпотеза.

   Так отже, наукова гіпотеза стає широко відомою через свідому дію науковця чи науковців : від концептуального осмислення через доведення під час захисту до практичного втілення отриманих результатів на практиці. Тому передбачено апробації на конференціях, публікації у фахових журналах - все це у статті описано. Але публікації у фахових журналах України Ви вирішили нівелювати, що не є об'єктивно правильним. Є й всеукраїнські й міжнародні конференції - Ви не спромоглися вивчити ресурси статті. І далі : наукова гіпотеза С. Авраменко визначила й практичне застосування розроблених рекомендацій. Навчально-методичний посібник, освітній проект - це все розроблення широко відомої доведеної гіпотези. Це наукові стандарти.

   Перелік фахових публікацій і статтей у збірниках матеріалів конференцій був у відповідних рубриках статті, однак його постійно вилучають патрульні Вікіпедії - гляньте історію режагування чи сторінку обговорення статті. Тож я подумаю, як подати інформацію в статті, щоб не виникало подібних Вашим запитань. І щоб видно було наукову статтю, опубліковану в провідному українському науковому журналі "Зб. наукових праць Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини (категорія «Б»)". І відколи в Україні таке ранжування фахових ресурсів для публікацій результатів досліджень ??! Аж ніяк не до 2013 р., коли відбувалось обґрунтування висунутої гіпотези !

   Отже, я заодно прокоментував Ваші висновки й щодо пункту 6 змістових критеріїв. Про 9 пункт - почитайте статтю уважно, будь ласка. Я можу виділити грубим шрифтом. І продовжую наполягати на відповідності особи ВП:КЗНО. + Енциклопедично значущим вважається науковець, наукова діяльність якого/якої визнана у відповідній галузі релевантною (значущою, суттєвою, актуальною) - це доведено.

   P.S. Більше ніколи у Вікіпедії не попрошу допомоги ані в редагуванні (саме після цього Kharkivian миттєво номінував на вилучення), ані будь-якої іншої допомоги (як у випадку з Вами, шановний NickK). Треба узагальнити цей досвід і опублікувати в авторитетному джерелі !  ::::: Роберт Аріас (обговорення) 21:30, 7 січня 2021 (UTC)Відповісти

   @NickK: Якщо "про Януковича" - то це не та паралель. Якби я не попросив у Вас допомоги, Ви навряд чи були б саме в цьому обговоренні - саме обговоренні, бо тут немає голосування. Стаття номінована 14 травня 2020 року. І перед Вами вже брали участь в обговоренні інші користувачі, і зокрема патрульні, які і радили щось, і підтримували. Я говорю про те, що для мене є неприпустимим з моральної точки зору у відповідь на прохання про допомогу (і в очікуванні людиною цієї допомоги) взяти й не допомагати, а шкодити. Вас же не було тут - це я звернувся до Вас. Навіщо ?.. Для мене це означає більше, ніж вибори, про які Ви пишете. Це означає, що в цій спільноті можна "нарватись" не на те, чого очікуєш - це Ви можете зрозуміти ? А значить, потенційно не можна довіряти нікому. Ось про що я. Роберт Аріас (обговорення) 14:31, 8 січня 2021 (UTC)Відповісти

   Ви «нарвалися» на об'єктивну оцінку вашої статті — NickK (обг.) 17:23, 8 січня 2021 (UTC)Відповісти

   @Роберт Аріас: Вікіпедія базується на незалежних джерелах, а не на первинних. Те, що пані Авраменко розповсюджує власну гіпотезу — первинне джерело. Коли інші науковці досліджують гіпотезу пані Авраменко — незалежне, вторинне джерело. Широку відомість не може дати сам автор, її мають дати інші фахівці в галузі.

   З вашим підходом Вікіпедія мала б включати статті про кожного науковця. Кожен науковець сформулював і опублікував бодай одну гіпотезу, кожен науковець друкувався у фахових виданнях, бо так працює наука. Але Вікіпедія вимагає не просто гіпотези, а широко відомої гіпотези, якої в Авраменко немає, бо окрім двох цілеспрямованих рецензій на її працю ніхто з цією гіпотезою не працював, жоден науковець спонтанно не опублікував «а в Авраменко є така відома гіпотеза, от моя наукова оцінка її». Вікіпедія вимагає не просто публікацій у фахових виданнях, а в провідних фахових виданнях. Їх у Авраменко теж немає, бо будь-яка людина, знайома з українською наукою, підтвердить, що Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини не є провідним фаховим виданням України (не кажучи вже про світ). От якби про гіпотезу пані Авраменко написали в Review of Educational Research — була б інша справа, можна було б говорити, що це широко відома гіпотеза. А так маємо лише розкрутку дрібної гіпотези, публікації в другорядних журналах, і як ще один вимір цього її індекс Гірша дорівнює 1, тобто її праці не є цитованими в галузі. Всі ознаки того, що пані Авраменко не є значущим науковецм — NickK (обг.) 11:29, 8 січня 2021 (UTC)Відповісти

   Ми ходимо по колу. Ви не чуєте мене : не працюють так з гіпотезами інших вчених - дають рецензії на дослідження, здійснюють історіографічний аналіз тошо. При цьому автори таких робіт не підлаштовують свої висновки під термінологію критеріїв Вікіпедії. Якщо, скажімо С. Золотухіна (професор) і А. Житницька пише, що "... нею вперше подано і доведено гіпотезу про наявність позитивного педагогічного досвіду... ", а крім них О. Решетняк + є висвітлення в ЗМІ, в інших джерелах практичного використання результатів дослідження - це і є широко відома гіпотеза. Хтось ще якусь наукову публікацію створить - добре, але й на цьому рівні є очевидним і активна діяльність вченого, і відомість гіпотези. І, до речі, статті у Вікіпедії об'єктивно не закінченні - передбачено колективне створення. Тому є перспективне покращення. На користь "широко відомої гіпотези" слугують, крім вищенаписаного, посилання на дослідження С. Авраменко іншими вченими : "Дослідження С. Авраменко згадували у власних роботах Л. Єфименко — аналізуючи наукові праці, в яких започатковано розв'язання проблеми комунікативної толерантності і на які вона спиралась, К. Гнатовська — вивчаючи формування толерантності в сучасної студентської молоді. На нього також посилаються вчені В. Гупаловська та І. Чорноба — при вивченні толерантності як особистісної властивості, Н. В. Завернико і Т. Соловйова — у дослідженні виховання толерантності у школярів як умови розвитку інклюзивної освіти в Україні, А. Галичанська — аналізуючи узгодженість міжпоколінної взаємодії в сім'ї, А. Костовська — розглядаючи проблеми мовно-толерантного висвітлення теми переселенців в українських інтернет-ЗМІ. Теоретичні положення наукової роботи С. Авраменко використано 2018 року О. Пономарьовою для обґрунтування результатів дослідження проблеми діагностики сформованості толерантності старшокласників." - це внесок у розроблення і доведення гіпотези в частині вивчення комунікативної толератності. + дослідниця Т. Мотуз вказала С. Авраменко серед вчених, чиї дослідження є вагомими для подальшого вивчення розвитку ідеї толерантності дітей та молоді у вітчизняній педагогічній думці середини ХХ — початку ХХІ століття, і професор С. Золотухіна та доцент О. Решетняк пишуть у своїх статтях про це. У моїй статті це все позначено. І це вже об'єктивно не регіональний, а вітчизняний рівень . І сюди ще допишеться інформація, бо Крим вивчають - це перспективна тема.

   Щодо тих же наукових статей - я прошу Вас уже з цим закінчити. Колишні статті за вимогами ВАК - є авторитетними. Це вітчизняний визнаний рівень. Зараз змінились категорії - ок, але це не поширюється на час "до цих змін". Статті, затверджені ВАК і все. З міжнародних публікацій є статті у збірниках матеріалів міжнародних наукових конференцій - і їх багато. Це не тільки праця вченого, це ще й захист доповіді при обговоренні. Опубліковано - визнано релевантним. І не треба маніпулювати. Хотілося б побачити статтю Scopus ? Ну, так, було б не погано, але в мене таке відчуття, що й за цієї публікації Ви б знайшли іншу ваду, бо, цитую : " з вашим підходом Вікіпедія мала б включати статті про кожного науковця". Це питання не до мене. Але, якщо є активна практична діяльність, є рецензії провідних вчених + освітні інновації - це вже, мабуть, не "пересічний" науковець, хоча такого наукового терміну немає. Можна дискутувати про визначення понять "пересічний науковець" - "непересічний науковець" - є такі визначення ?? Я не вивчав достеменно це питання. У Законі про вищу освіту такого поняття немає. Думаю, Ви можете мати рацію, якщо дослідете це питання + подасте СПИСОК джерел, які, ймовірно, не є авторитетними джерелами для статті у Вікіпедії, і який затвердить спільнота - як це, приміром, є у французькій і інших сегментах Вікіпедії. За цих умов і автор статті знає, на що йде, і при обговоренні не буде ані маніпуляцій, ані пересмикувань. А поки що визначення значущості є почасти дискусійним і суб'єктивним. Щодо цитування - ця робота в мене чи в когось іншого попереду : зустрічав, але не виписував у статтю. Є така обов'язкова умова в актуальних правилах української Вікіпедії ? Думаю, якби була, я б побачив цю ознаку в добрих і вибраних статтях. Не бачу. Бачив формальний критерій значущості без доведених змістових - такого скільки хочеш. Отже, проблеми в існуванні Вікіпедії є, але чому ж на мою статтю вилити все, що в ній є недосконалим? Вибачте ! Роберт Аріас (обговорення) 15:55, 8 січня 2021 (UTC)Відповісти

   Відома гіпотеза — це, наприклад, Гіпотеза вроджених мовних структур, вона опублікована в провідних виданнях, і з нею працюють інші вчені, підтверджують, спростовують, аналізують, роблять власні дослідження на цю тему тощо. Ваше ж «вперше подано і доведено (щось)» — звична рецензія на кандидатську, в якій рецензент виділяє наукову новизну. І це не я хочу бачити провідні видання, це правила Вікіпедії хочуть цього. У Вікіпедії є консенсус, що простого ВАКівського видання недостатньо для п. 6. Інакше цей критерій не мав би сенсу, бо геть усі науковці мають бодай одну ВАКівську публікацію (часто її вимагають навіть у магістрів), і треба дуже вже постаратися, щоб не пройти його — NickK (обг.) 17:23, 8 січня 2021 (UTC)Відповісти

   Маємо справу з історією педагогіки - це не мова і не фізика, тим паче в такій специфічній темі. Про публікації я вже писав : вони все одно є авторитетними джерелами, + міжнародні у зб. матеріалів конференцій. Суть цього критерію в чому ? У формалізмі (кількість + "закордонний" чи у здоровому глузді (надійність наукового аналізу) ? Вітчизняні статті ВАК - це теж надійність. Як і в Вікіпедії, маємо орієнтуватись на принцип доброрядності : і автора, і рецензентів на статтю. З цих міркувань український журнал, рекомендований ВАК, теж гарантує цю надійність (є авторитетним ).

   І отже, суть претензій сходить нанівець.

   Я також не поділяю думку, що треба понад усі зазначені принципи додержувати неписаного : пропускати статті тільки про докторів наук, тих, хто обіймає високі посади. Це обмежує вибір, позбавляє можливості прочитати тут гарну аналітику, дізнатись щось нове завдяки ресурсам проєкту. Як, наприклад, у цій статті про негативний вплив на виховання підлітків ідеології комунізму. Ви пригадуєте, хто з українських вчених це ще досліджував? Може, я не глибоко промоніторив інернет, але не помітив такого. Як і питання лінгвокультурології в дослідженнях з педагогіки та історії педагогіки. Тут інтегральний підхід. І в цьому полягає і оригінальність, і інновація.

   Цікаво з Вами про таке поговорити - може, вийде якась наукова гіпотеза. :-_

   Ліричний відступ ( увага! не підкуп ! :-) ) : будете у Франції - напишіть листа: можемо продовжити розмову за кавою. А тут пропоную дати можливість адміністраторові поставити крапку. Роберт Аріас (обговорення) 22:23, 8 січня 2021 (UTC)Відповісти

   @Роберт Аріас: Треба розрізняти дві речі. Перше — це прийнятність / авторитетність / надійність джерел для Вікіпедії. Так, будь-яке видання з ВАКівського списку, будь-яке фахове видання будь-якої категорії, будь-яка збірка тез поважної конференції може бути джерелом для Вікіпедії (звісно, з поправкою на те, що туди час від часу потрапляє антинаукова маячня). З цієї точки зору самі публікації пані Авраменко можуть бути джерелом для написання статей до Вікіпедії. Друге — це рівень публікацій для значущості науковця для Вікіпедії. Тут вищий поріг, бо Вікіпедія пише не про всіх науковців, а лише провідних. Відповідно, нема сенсу надавати значущість усім підряд авторам ВАКівських публікацій, тому критерієм і є наявність публікацій саме в провідних виданнях. Умовно кажучи, це мають бути видання, в які не зможе потрапити пересічний студент з працею на відчепись, а видання з серйозною редколегією, де публікуються дослідження справді високого рівня. З цієї точки зору публікації пані Авраменко не мають достатнього рівня, щоб надавати значущість для Вікіпедії. Друковані енциклопедії працюють так само: там часто в списку джерел та літератури є автори, про яких нема статті в цій самій енциклопедії, і це нормально.

   Запрошення на каву приймаю, лишилося дочекатися, щоб кав'ярні відкрили — NickK (обг.) 01:20, 9 січня 2021 (UTC)Відповісти

   Ремарка : студент ВАКівську статтю не міг мати без рецензії когось з учених (наскільки я обізнаний з тим), а отже, рівень таких публікацій все ж підтримувався. Про "вищий поріг": так провідні вітчизняні тої пори і є ті самі ВАКівські. І критерій 6, ВП:КЗНО вони задовільняють. Ну, це ж об'єктивно! + Міжнародні конференції, як ця European Research: Innovation in Science, Education and Technology // European research № 5 (6) / Сб. ст. по мат.: VI межд. науч.-практ. конф. — М. 2015. — С. 59–61. й інші в Мінську, Барнаулі, Чебоксарах - це міжнародні в інших державах, не тільки міжнародні в Україні. Тому за сукупністю цих даних можна стверджувати про цілком задовільний рівень для Вікіпедії. Крім того, Ви ж маєте можливість переглянути обговорення цього критерію в травні французькими користувачами : саме з ним вони погодились. І, не використовуючи в своїх доказах поняття "пересічний"-"непересічний" (немає у Вікіпедії таких лексем), скажу Вашими термінами : непересічний, бо звичайний, пересічний, типовий (це міг бути і доктор наук) захистив дисертацію і на практиці (задля впровадження своїх результатів дослідження ) його не видно, і результати його дослідження - десь з пилом на полиці. Тут я висвітлив активну науково-практичну діяльність. У цьому й полягають переваги порівняно навіть з деякими докторами наук, які тільки викладають свої курси і пишуть статті для рейтингу. І знову ж сприймаймо під призмою регіону такого впровадження : Крим... Тому важливо ! Маємо виняткову ситуацію, коли значущість вчених Криму треба оцінювати не в двомірній площині, плоскій (що саме відбивають ці критерії), а в щонайменш тривимірній, проте якої ці ж самі критерії не передають, бо фокусуються на формальних показниках, котрі легко (чи ні, бо ж он яка дискусія !) піддаються обчисленню. А йдеться про ментальний рівень, певні ознаки якого є в тому, "чи буде стаття затребувана через, скажімо , 100 років". Тут я кажу : ТАК ! Чому ? Я вже пояснював свою точку зору : Крим як "ментальнотрусний" регіон (аналогія із землетрусами ), його мешканці і їх ментальні мутації чи ментально сталі ознаки будуть предметом дослідження різних галузей науки. Та біда в тому, що джерела знищаться ! Цього разу не перепишуться (як про це говорять історики, що досліджують події імперського періоду, часів СРСР), а саме знищаться. І можливо, історіографічні праці дадуть якийсь об'єктивний матеріал для аналізу. Я дивився, яка кількість архівних джерел в тому посібнику  - більше 100. І жодного оцифрованого. Але описаного вченим. Роль комуністичної партії у повній інтеріоризації суспільства, зокрема підлітків, через громадську діяльність - хто вивчав ?.. А С. Авраменко про це пише.

   І закономірність певних процесів, що відбулись у Криму 2014 року - це теж пов'язана з цим психологічним поняттям тема. І багато іншого з лінгвокультурології, яка пояснює механізми цієї інтеріоризації. Отож не вимірюється значущість вченого тією системою координат, яка задається актуальними критеріями. Тому я багато разів використовував поняття "здоровий глузд" - саме це я мав на увазі, апелюючи до нього. А пояснити щось за межами України з історичних подій в Україні без урахування цієї тривимірності чи навіть більшої кількості даних просто неможливо . Проте не все підлягає реальному обчисленню.

   Ну, може, хтось зрозуміє, чому я створив рубрику у Вікіпедії "Учені, що виїхали з Криму після подій 2014 року" і маю виконати комплексний аналіз їхніх досягнень. Вибачте : розлого коментував... Роберт Аріас (обговорення) 03:32, 9 січня 2021 (UTC)Відповісти

   У французькій Вікіпедії взагалі нема критерію за наявністю публікацій, там критерій інший — провідний фахівець у галузі. Авраменко не була визнана таким, стаття була вилучена, питання публікацій там узагалі не обговорювалося. «Пересічний» я тут використовую як антонім до «провідний». Щодо Криму, то якби вона була видатним дослідником Криму, і її праці були б затребувані, вона мала б індекс Гірша, явно вищий за 1. Так же жодну з її праць не процитували більше одного разу, тобто наукового інтересу до її досліджень Криму також немає — NickK (обг.) 15:47, 9 січня 2021 (UTC)Відповісти

Не бачив тут Вашого продовження. Відповів на все у Кнайпі (адміністрування) при оскарженні повторного підсумку щодо статті. Щодо H-index : Ви глянули, очевидно, за російськими журналами і відповідно до РИНЦ, проте більшість робіт вченого опубліковані українською мовою. Я продовжу вивчення цього питання. Але якщо багато вчених посилаються на дослідження С. Авраменко - цього вже достатньо для ВП:КЗОН. Прошу Вас тут після підбиття підсумку нічого не писати. ~~

•  Проти:

# Автор статті, Роберт Аріас, попросив допомоги у редагуванні - не у ВИДАЛЕННІ. Тому найперше, що треба,- дати поради. Внесок вченого в науку розкритий. Джерела - національного й міжнародного рівня. Отже, я проти видалення. --Mak Sirin (обговорення) 16:15, 14 травня 2020 (UTC)Проголосував двічі, обліковий запис Mak Sirin належить користувачеві Роберт Аріас — NickK (обг.)Відповісти

1. Я побачив вторинні джерела: телерепортаж про бал в Лівадійському палаці (а це ЗMІ), інформацію Шумакова М. про історію кафедри, Редькіної Л. про наукову школу у Ялті, де висвітлюється тема. Факти та зміст статті підтримуються джерелами. Не всі вони є онлайн, проте це не підстава для видалення. І ці джерела висвітлюють особу в контексті кількох подій, видання - це не все. Будьмо об'єктивними! Нагороди національні і міжнародні - ознака визнання результатів діяльності. А от як "показати" особу, як пише користувач, це запитання. Це не до Вікіпедії. --Artemiy Makhov ( обговорення) 20:49, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Можете пояснити, чому Ви написали тут, а не вище, як потрібно було?--Юрко (обговорення) 21:03, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

   @Юрко Градовський: користувач не знайомий з тутешніми традиціями обговорення. --Kharkivian (обг.) 21:05, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Ага, немісцевий значить. --Юрко (обговорення) 21:14, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Маю час ретельніше глянути на ваші аргументи, товариство. Справа не в "немісцевості". Замість того, аби писати нову статтю, пояснюю вам: все, що Ви тут написали, користувачу Kharkivian, не має реального підгрунтя. ВП:АД - авторитетними джерелами для Вас, певно, не є фахові видання Вищої атестаційної комісії? У тексті є прямий заголовок про це. Ви не читали статтю, раз про це не знаєте. Наявні вторинні джерела підтверджують значущість теми. ВП:ОД - стаття не містить оригінального дослідження, бо всі факти опубліковані раніше у тих же авторитетних джерелах. Отже, надано надійну інформацію, з надійних та поважних видань. Список джерел дозволяє самостійно дослідити питання. Звертання до енциклопедії є першим кроком у дослідженні питання, а не останнім. ВП:В - верифікація: наведені у статті факти легко перевірити, але Ви не витратили на це час. ВП:КЗП - змістовні критерії ви теж не знаєте або, знову стверджую, не читали статтю. Отже, 1) у статті наявні публікацій у провідних наукових журналах (затверджені ВАК); 2 участь у створенні довідкового видання, підготовці навчальних посібників для вищої школи; 3) розроблення оригінальної методики освіти, що викликала резонанс у професійному педагогічному співтоваристві та в суспільстві загалом: це 1) проект "Історико-побутові танці для дітей та молоді як форма виховання", про який сказано у статті (з 2006 року і донині; висвітлено на телебаченні - це ЗМІ!, утворено нові клби танцю) і 2)проект Student Media Center "Crimea" у Таврійському національному університеті - почитайте опис у статті.Отож бачу, що Ви і тут не проаналізувати. ВП:БІО - 3 головні критерії: нейтральність, можливість перевірки і відсутність оригінальних досліджень - витримано. Отже, справа не в моїй "немісцевості", а в Вашій необізнаності і, мабуть, навмисній деструктивній роботі у Вікіпедії. Ви повсюди поспіхом ставите вердикти, даючи такі пезпідставні пояснення. Прошу звернути увагу, шановні адміністратори, на цей факт деструктивності у діяльності тут, у Вікіпедії, користувача Kharkivian.--Mak Sirin (обговорення) 09:46, 15 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Вибачте, не хотів Вас образити. Тепер дивіться Вікіпедія:Критерії значимості/Особи#Особи сьогодення та Вікіпедія:Критерії_значимості/Особи#Діячі_науки_й_освіти. Можете вказати пункти? --Юрко (обговорення) 10:11, 15 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Дякую за запитання до мене! Відповідаю:
   Формальні критерії:
   1. Учені, що займають видне становище (регулярна документально підтверджувана участь в організації заходів тощо, в інших професійних асоціаціях і наукових товариствах загальнонаціонального чи міжнародного масштабу)- усе описано у "Наукових здобутках".
   Змістовні критерії:
   2. Розроблення широко відомої гіпотези (доведеної): виховання толерантності підлітків у діяльності дитячих та молодіжних громадських організаціях має позитивний педагогічний досвід, який можна застосувати у сучасних освітніх умовах.
   3. Наявність публікацій у провідних наукових журналах: у статті вони оформлені під заголовком "Публікації у фахових виданнях" - це видання, затверджені Вищою атестаційною комісією України. Крім них є публікації міжнародного рівня.
   4. Розроблення оригінальної методики освіти, що викликала резонанс у професійному педагогічному співтоваристві та в суспільстві загалом: у статті йдеться про резонансний освітній проект "Історико-побутові танці для дітей та молоді як соціокультурна форма виховання".
   Усі джерала верифікуються. --Mak Sirin (обговорення) 09:41, 18 травня 2020 (UTC)Відповісти

2. Заперечую! Шановний Kharkivian! При всій повазі до користувачів Вікіпедії не можу зрозуміти Вас... Стаття існує вже певний час. У відповідь на моє повідомлення дати поради, якщо такі є, для поліпшення статті після сьогоднішнього редагування Ви зухвало ставите шаблон ВИДАЛИТИ!.. Ви розумієте, що Ви робите? Чи тільки Ви маєте право публікуватись? А новим авторам тут немає місця? Заперечую, що персоналія не розкрита. Так, можна розширити аналіз - над цим ще буду працювати. Але за критерієм значущості стаття відповідає вимогам. Джерела у тексті наведені. Вони верифікуються, мають національний та міжнародний рівень. Чомусь Ви не бачите інших статей, уже опублікованих, де інформації значно менше. Вважаю Ваші дії упередженими і прошу адміністраторів звернути увагу, що Ви не відповіли на прохання надати рекомендації, а висловились за видалення, що не є етичним.-- Роберт Аріас 15:55, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Чи не могли б Ви перенести аурґументи до розділу "проти"? Дякую.--Юрко (обговорення) 21:17, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Переніс за проханням автора, але тут якийсь збій у нумерації, не можу виправити.--MelnykSerg (обговорення) 16:40, 15 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Добрий день, колеги. До статті додано розділ "Використання результатів досліджень іншими вищими навчальними закладами". Джерело вторинне і авторитетне. Також додано підрозділ "Наукові товариства", з вторинними джерелами.
   У підсумку: матеріал підтверджує розроблення нової наукової теорії (про гіпотезу вже зазначалось) + розроблення 3 оригінальних методики освіти, що викликали резонанс у професійному педагогічному співтоваристві та в суспільстві загалом. А отже, ВП:КЗП та ВП:БЖЛ дотримано вичерпно. Дякую за увагу тим, хто об'єктивно аналізує і підтримує мою роботу! --Роберт Аріас (обговорення) 14:54, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

   + Знайшов рекомендаційний лист від Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського, підписаний проректором Н.І.Іщенко - для роботи в університеті імені Костянтина Філософа в м.Нітрі (Словаччина)- процитував відгук про дослідження, про позаштатну роботу кореспондентом на телебаченні.
   Говорив, що буду працювати, але труднощі в тому, що якісь кримські джерела українською мовою знято, якісь присвоєно під іншу назву через відомі події 2014 року. Але наполягаю на тому, що науку Криму, яка вціліла і не працює зараз на іншу державу (бо ми ж знаємо, скільки освітян залишились, перевчились і віддали здобуте в Україні до "лавр" інших), треба зберегти і показати, що вона є надбанням України. У цьому вбачаю ще один чинник на користь існування цієї статті і подібних про свідомих українських учених. Певно, і в цьому є їхня значущість для енциклопедичної статті.
   Дякую користувачеві Kharkivian, що спонукав відстоювати мою статтю і тим самим виконав цілком наставницьку роботу - це, власне те, що я просив після публікації статті, але наразився на шаблон "кандидата на вилучення".
   Сподіваюсь на розуміння командою Вікіпедії. -- Роберт Аріас (обговорення) 19:41, 21 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Добрий день, колеги! Дякую за рекомендації щодо редагування статті! Виправив. Працюю далі. --Роберт Аріас (обговорення) 10:51, 22 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Відредаговано стиль, додано вторинні джерела.
   Дякую --Anntinomy за увагу та слушні поради!
   З повагою, --Роберт Аріас (обговорення) 13:15, 23 травня 2020 (UTC)Відповісти

   ой, не дякуйте, стаття все ще потребує істотної переробки. основна проблема — роздування тексту там, де можна узагальнити, сказати коротко, ясно, лаконічно. відчуття, що намагаєтесь поставити пам'ятник ще живій людині. ширшу рецензію дати поки не можу. дивіться добрі статті про науковців. --Anntinomy^обг 13:40, 23 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Добрий день, колеги! Трішки інакше: йду за критеріями значущості, наводячи докази. Бо не всі бачать очевидне. Можу скоротити - підкажіть, де саме. А дякую за пояснення і живий діалог. Комусь легше відрізати, аніж полікувати.
   Гарного дня! --Роберт Аріас (обговорення) 11:40, 24 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Доброго ранку користувачам! Відредаговано текст статті знову. Працюю над покращенням далі. --Роберт Аріас (обговорення) 08:46, 27 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Добрий день, колеги! З аналізу Інтернет-мережі до статті додано 3 джерела. --Роберт Аріас (обговорення) 09:41, 28 травня 2020 (UTC)Відповісти

   На підтвердження тез про розроблення відомої гіпотези та оригінальної методики освіти, що викликала резонанс у професійному педагогічному співтоваристві досліджено в мережі Інтернет вторинні джерела, де вказана роль вченого і значення основного дослідження. Усі джерела верифіковані. Спростовую знову упереджені висновки і поверхове вивчення наведених вторинних джерел користувачем Kharkivian.
   На основі такого аналізу додано 2 нові абзаци:
   "Авраменко Світлана Миколаївна належить до складу українських вчених, які започаткували розв'язання проблеми комунікативної толерантності[9], досліджували проблеми толерантності молоді [10]. На дослідження С. М. Авраменко посилаються інші вчені при вивченні толерантності як особистісної властивості[11], виховання толерантності у школярів як умови розвитку інклюзивної освіти в Україні[12], проблеми узгодженості міжпоколінної взаємодії в сім’ї[13], проблеми мовно-толерантного висвітлення теми переселенців в українських інтернет-ЗМІ[14].
   
   Дослідження Авраменко Світлани Миколаївни з виховання толерантності підлітків названо одним із вагомих для вивчення розвитку ідеї толерантності учнівської молоді у вітчизняній педагогічній думці ІІ половини ХХ – початку ХХІ століття[15]. Його теоретичні положення використано для для обґрунтування результатів дослідження проблеми діагностики сформованості толерантності старшокласників[16]."
   
   Отже, з часом текст статті поповнюється новими фактами. Прикро, що дехто з тих, хто патрулює, обирає почасти нищівну стратегію, не дбаючи ані про набуття майстерності новими авторами, здатними розвивати українську Вікіпедію, ані чільне місце українських статей поміж інших.
   Залишаюсь з надіює, шо здоровий глузд має все ж більшість користувачів. --Роберт Аріас (обговорення) 16:12, 29 травня 2020 (UTC)Відповісти

3. Погоджуюсь з Anntinomy, що можна висловитись лаконічніше. Але, мабуть, автор намагався переконати у тій значимості, про яку тут так палко дискутують. На моє переконання, критерії щодо живої особи витримано в тій мірі, щоб стаття була. Видно місце вченого серед інших, значущість досліджень і документально підтверджено участь у освітніх заходах. До речі, у відео є титри з прізвишем Авраменко. Щодо фальсифікації - це щось занадто. Якщо брати до уваги досягнення, то вони досить пристойні: зокрема "Кращий педагогічний досвід" у конкурсі з міжнародною участю. --Марія Сіріньок (обговорення) 19:15, 29 травня 2020 (UTC)Відповісти

   На зауваження щодо неавторитетних джерел репортажів з Ялта-ТВ повідомляю: надіслав запит у Ялту на канал (якщо українські архіви не знищено, можливо, вдасться знайти офіційні посилання). Дякую за допомогу! --Роберт Аріас (обговорення) 16:04, 1 липня 2020 (UTC)Відповісти

   Відредагував відповідно до виставлених шаблонів: видалив деякі посилання на публікації самої Авраменко, замінив неавторитетні, відредагував текст статті, конкретизувавши висвітлення у наукових статтях професора Золотухіної, доцента Решетняк і згадки в роботах інших вчених.
   Скажіть: цього достатньо для "мінімальної" чи ще якоїсь значимості? - оперую терміном, який читаю в численних обговореннях інших статей. --Роберт Аріас (обговорення) 16:16, 3 липня 2020 (UTC)Відповісти

   Шановна Anntinomy! Дякую Вам за редагування моєї статті. Хочу, проте, звернути Вашу увагу, що шаблон "немає в джерелі", який Ви поставили, не відповідає дійсності. На с. 46 зазначеного джерела вказано: "СВОДНЫЙ СПИСОК НАИБОЛЕЕ ЗНАЧИМЫХ РАБОТ НАУЧНОЙ ШКОЛЫ – Авраменко С. М. Виховання толерантності підлітків у діяльності дитячих та молодіжних громадських об'єднань Криму (середина ХХ – початок ХХI століття) : навчально'ме' тодичний посібник / С. Н. Авраменко. – Ялта : РВВ РВУЗ КГУ, 2013. – 384 с." і далі інші прізвища - це означає, не те, що Ви написали! Це не серед робіт Авраменко найбільш значуща, а серед робіт наукової школи. Мене дивує, що такі речі треба обговорювати. Я можу знову подати це цитатою, не в перекладі, але це вже буде просто занадто: підтверджувати твердження цитатою там, де річ очевидна.
   І, вибачте: Ваше "не припиняєте морочити голову..." - чи не здається Вам, що такі висловлювання не свідчать про культуру спілкування? Це Ви звідкись взяли, що в джерелі немає того, що я стверджую. Я доводжу інше. У цьому й полягає конструктив. Я ж не дозволяю собі тут оцінних суджень відносно Вас чи інших користувачів, хоча мені теж може здаватись, що хтось мені "морочить голову". Сподіваюсь на розуміння. --Роберт Аріас (обговорення) 21:32, 27 липня 2020 (UTC)Відповісти
   Додано вторинні джерела, що висвітлюють роботу вченого, її значущість, та демонструють численні згадки іншими науковцями у своїх дослідженнях. Це наука - тут не може бути художньо-публіцистичних текстів. Вважаю, що джерела верифіковані і за формальним та змістовими критеріями персоналія має значимість для енциклопедичної статті. --Роберт Аріас (обговорення) 21:46, 27 липня 2020 (UTC)Відповісти

4. її дослідження використовуються на освітніх курсах (her research has been used in education courses so she is a respected scientist in her field), Atlantic306 (обговорення) 19:37, 27 жовтня 2020 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:

1. не проти існування статті, але не в такому вигляді. Автор намагається обсягом довести значимість. Наіщо інформація про те, де Авраменко працювала протягом року за сумісництвом? Канцеляризми і мова зашкорублих звітів. Прошу висловлювати конструктивні зауваження та слідкувати за редагуваннями автора. Бо неодноразові перекручі як то: 2017 року дослідження Авраменко Світлани Миколаївни з виховання толерантності підлітків названо одним із вагомих . Насправді автор (один!) просто згадав Авраменко серед авторів, чиї дослідження стали вагомими для вивчення чогось там. Тобто традиційний для таких статей історіографічний огляд, а не визнання дослідження вагомим. Також конкретний російський конкурс було названо абстрактно «за міжнародною участю». А також нерозуміння, що таке джерело: теза про те, що запровадила проєкт (доконаний факт!) має посилання на первинне джерело — робочий документ з розробки проєкту на сайті, який вона ж туди і завантажила. Загалом 20 посилань на сайт Intolimp.org (Международный образовательный портал). Звучить пафосно, а на ділі просто там дають простір-сховище для своїх документів. Тобто виглядає так, що нам дають посилання на джерело, але кожне треба перевіряти...--Anntinomy^обг 12:21, 31 травня 2020 (UTC)Відповісти

Так, дякую! Всеросійський з міжнародною участю. Виправив.

Дослухаюсь до конструктиву. Редагую відповідно до Ваших зауважень.

--Роберт Аріас (обговорення) 15:54, 1 червня 2020 (UTC)Відповісти

Переглянув сайт Intolimp.org (Международный образовательный портал)- це не простір-сховище. Це ресурс i для публікацій, бо видаються свідоцтва з QR-кодом про публікацію, і є можливість перегляду, скільки осіб завантажило файл чи просто переглянуло. І підтверджується, що проект міжнародний. Тому здається, що й на ділі він вартий уваги...

--Роберт Аріас (обговорення) 08:32, 2 червня 2020 (UTC)Відповісти

Добрий день, шановні користувачі!

Додаю до тексту інформацію за рецензією 2013 року: "... вперше подано і доведено гіпотезу про наявність позитивного педагогічного досвіду виховання толерантності дітей та молоді у діяльності дитячих та молодіжних громадських організацій Криму середини ХХ — початку ХХІ століття і запропоновано методичні рекомендації, які репрезентують розроблення оригінальної методики виховання — за рецензією д.пед.н., професора С. Т. Золотухіної[4].

Дякую за увагу і допомогу! Розумію, що ті, хто зараз мешкає в м. Ялті і має доступ до кримських архівів, можуть ще доповнити статтю. Я теж продовжую пошуки. І відносно інших учених Криму теж. --Роберт Аріас (обговорення) 12:20, 10 червня 2020 (UTC)Відповісти

Статті Вікіпедії повинні спиратися на опубліковані вторинні джерела та, в меншій мірі, на третинні джерела, а також частково — на первинні. Де була опублікована рецензія? Знову додаєте примітки-обманки!--Anntinomy^обг 12:43, 10 червня 2020 (UTC)Відповісти

Вибачте, це джерело розміщене у рубриці "Рецензії" на сайті, посилання на який додано у текст статті. --Роберт Аріас (обговорення) 12:52, 10 червня 2020 (UTC)Відповісти

говорите А, говоріть і Б. Рецензію розміщено на сайті самої Авраменко. До мого коментаря посилання вело на головну сторінку. Рецензія не є опублікованою. Отже, тезу і посилання належить видалити або поставити шаблон неавторитетне джерело. --Anntinomy^обг 18:58, 10 червня 2020 (UTC)Відповісти

Сайт викладача Ви називаєте неавторитетним - розумію. Але чому розміщену скан-копію рецензії, що завірена підписом професора (зі штампом університету), не брати до уваги?.. Це першоджерело. А наукова рецензія - не публіцистика, у наукових журналах не публікується, лише аналітична стаття. Чи не так?.. Дивлюсь опубліковані у Вікіпедії статті про вчених - не бачу десь-інде опублікованих наукових рецензій чи ба відгуків, але ж у них важлива інформація... Якщо вдаватись до компромісу, то, може, й поставити шаблон "неавторитетне джерело"?.. Хто знає: а як після цього і віднайдеться авторитетніше. Я моніторю мережу Інтернет і бачу, що публікації кримських учених українською мовою, наприклад, згадуються у бібліографічних покажчиках, а онлайн їх немає - видалено. Ви ж розумієте, що таке "українське" у сучасному Криму... Та я починаю статтю, а інші користувачі, може, й доповнять чимось - це ж принцип Вікіпедії. Я лиш констатую, що стаття варта уваги, бо є для цього докази. І вболіваю, аби не згубили те, що українці в Криму плекали роками, а тепер воно або відішло в іншу державу або не потрібне на материковій Україні... Але ж люди там своєю роботою і своїм життям доводили українськість. Це ментальне питання - не лиш енциклопедичне. Дякую за конструктив! --Роберт Аріас (обговорення) 19:42, 10 червня 2020 (UTC)Відповісти

Тому що є правила проєкту, ще раз цитата для Вас: Статті Вікіпедії повинні спиратися на опубліковані вторинні джерела та, в меншій мірі, на третинні джерела, а також частково — на первинні. Рецензії довлі часто апріорі пишуть схвальні. А якщо праця справді представляє науковий інтерес, то рецензія не забариться з'явитися у фахових виданнях. Додаю надрядковий шаблон первинне джерело. --Anntinomy^обг 21:53, 10 червня 2020 (UTC)Відповісти

Дякую! Подивлюсь ретельніше рецензії у фахових виданнях. Ви, мабуть, маєте на увазі елементи рецензії у аналітичній статті? Бо фахові видання не публікують рецензії. --Роберт Аріас (обговорення) 22:47, 10 червня 2020 (UTC)Відповісти

До уваги користувачів! Первинне джерело замінено на 2 вторинні (підтвердження тези "вперше доведено гіпотезу про наявність позитивного педагогічного досвіду виховання толерантності дітей та молоді у діяльності дитячих та молодіжних громадських організацій Криму середини ХХ — початку ХХІ століття"). Додано вторинне джерело на доказ тверджень про вагомий внесок для подальшого вивчення розвитку ідеї толерантності у педагогічній думці середини ХХ — початку ХХІ століття та розроблення нової оригінальної методики виховання. Дякую за співпрацю. Працюю над статтями категорії "Учені, що виїхали з Криму після подій 2014 року" далі - буду вдячний за сприяння та конструктивні поради.

--Роберт Аріас (обговорення) 17:31, 30 червня 2020 (UTC)Відповісти

Той випадок, коли буквально розуміють розкриття значимості, тобто стаття перетворюється на «обговорення». Від цього стаття не виграє. Разом з тим, можна вести мову про те, що значимість таки є, однак статтю потрібно переписувати, щоб привести її до вигляду енциклопедичної. Залишено з відповідними шаблонами. --Mcoffsky (обговорення) 10:49, 9 грудня 2020 (UTC)Відповісти

Вимушений оскаржити підсумок, так і не зрозуміла значимість. Виносок багато, але шановний Mcoffsky Ви їх відкривали та перевіряли на відповідність інформації? Я спробував перевірити значимість: одна монографія, одна методичка. Щодо всяких громадських проєктів в Криму, то в розділі "Освітні проєкти" немає жодної її згадки як організаторки (я спеціально передивився ту оеупантську маячню (січня 2014 - 2015 років). Також якщо перевірити, то всі посилання йдуть або на її публікації (типу вона щось розробила) або на її персональний сайт, який був створений після створення цієї статті. Зважаючи на те, що джерела у більшості є заангажованими або обманками (в джерелі немає того. про що йдеться у статті), а також відсутнє щироке та істотне висвітлення досягнень у численних незалежних від особи та авторитетних джерелах, то підсумок оскаржую. --Kharkivian (обг.) 22:01, 13 грудня 2020 (UTC)Відповісти

Користувачу Kharkivian Ви, нарешті, припините чіплятись до мене й моєї роботи в українській Вікіпедії? Уже спростовував Ваші так звані 'перевірки' інформації : то Ви прізвища Авраменко у спецрепортажі НЕ побачили ( і не вибачились, до речі ! ), то НЕ прочитали статтю С. Л. Кузьміної, А. А. Досенко https://www.inter-nauka.com/issues/2020/10/6128, де чітко чорним по білому написано : ' За основу дослідження з визначеної теми взято досвід Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, який після подій 2014 року у Криму відновив свою роботу в м. Києві. Упродовж 2016‒2020 рр. у ньому було створено умови для повноцінного навчання студентів багатьох спеціальностей. 2017 року для студентів спеціальності “журналістика” доцентом кафедри слов’янської філології та журналістики Світланою Миколаївною Авраменко було розроблено і запроваджено інноваційний освітній проєкт „STUDENT MEDIA CENTER „CRIMEA”, який дав можливість реалізовувати творчі задуми майбутніх журналістів, розвивати фахові й спеціальні компетентності та набувати реального досвіду роботи уже під час навчання в університеті, орієнтуючись на щоденну практичну діяльність в межах спеціальності.'

Так можу продовжувати вкотре спростовувати кожний Ваш аргумент ! І звернусь до адміністраторів з проханням переглянути надане Вам право патрулювати українську Вікіпедію. Можливо, Вам краще до російської податись, бо дуже вже Вам не подобається ані літературна українська мова ( погляньте, які покручі Ви використовуєте щоразу у дискусії ! , ані загальна ідея збереження інформації про український Крим та осіб, зокрема вчених, які залишились українцями ! Та й до уваги не берете рецензії професорів галузі, які визначили і місце вченого, і його діяльності : професори С. Т. Золотухіна, С. Л. Кузьміна, доценти О. О. Решетняк, А. А. Досенко та інші. То Ви, справді, Вважаєте себе ким ??.. І 'широке та істотне висвітлення досягнень у численних незалежних від особи та авторитетних джерелах ' є - Ви затьмарені чи що ?..

Удоскональте свої статті, зокрема про свого колегу Журавльова Дениса Володимировича, про якого Ви не подали інформації : у яких джерелах і хто широко і істотно висвітлив його діяльність, хто опублікував і де рецензії на його роботи ??.. Ви пишете, що він 'протягом 2003—2007 рр. очолював Раду молодих вчених історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Був вченим секретарем Спецради з захисту дисертацій', але це НЕ ПІДТВЕРДЖЕНО ніякими джерелами ! То яке моральне право Ви маєте взагалі комусь щось говорити ?! Не менше дивує Ваше затяте 'Видалити !' - не поліпшити статтю, а саме видалити. То Ваша упередженість і бажання самостверджуватись бодай на полі Вікіпедії !

ВИБАЧТЕ, колеги, що вдаюсь до заборонених прийомів у дискусії, але ж очевидно, що людина навмисно применшує роль одного вченого і збільшує роль іншого, 'свого' - з Харківського університету, не помічає в тому заангажованості, недоліків своєї статті. Користується правом патрульного ?.. То й у вас тут корупція ? Сподіваюсь все ж на здоровий глузд. Дякую тим, хто допомагав, радив - буду ще вдосконалювати свої статті, але від кримської тематики і визнання значущості для Вікіпедії тих, хто не віддав свої заслуги нинішнім господарям Криму, не відступлюсь. Дякую за увагу ! --Роберт Аріас (обговорення) 16:41, 15 грудня 2020 (UTC)Відповісти

Після виправлення нумерації, результат - 5 за і 3 проти.
Однак, зверніть увагу, що Mak Sirin та Марія Сіріньок можуть бути одними і тими ж! Bogatyr (обговорення) 10:34, 2 січня 2021 (UTC)Відповісти

@Bogatyr: зверніть увагу, що тут не голосування, а обговорення. --Mcoffsky (обговорення) 18:59, 2 січня 2021 (UTC)Відповісти

@Mcoffsky:так, і я обговорюю. А що відбувається, коли хтось оскаржує підсумок? -- Bogatyr (обговорення) 07:25, 3 січня 2021 (UTC)Відповісти

@Bogatyr: продовжується обговорення, допоки інший адміністратор не підіб'є підсумок. --Mcoffsky (обговорення) 08:37, 3 січня 2021 (UTC)Відповісти

Будь ласка, зверніть увагу також, що Mak Sirin та Роберт Аріас - це одне і те ж! -- Bogatyr (обговорення) 09:11, 3 січня 2021 (UTC)Відповісти

@Bogatyr: для цього є ВП:ЗПК. --Mcoffsky (обговорення) 10:03, 3 січня 2021 (UTC)Відповісти

Не бачу внеску цього користувача Bogatyr у Вікіпедію українською... Прийшов для вандалізму ? --Роберт Аріас (обговорення) 18:21, 3 січня 2021 (UTC)Відповісти

• Стаття зараз без службового шаблона. Можливо варто додати, якщо підсумок не остаточний? --Kanzat (обговорення) 11:49, 4 січня 2021 (UTC)Відповісти

Хотів щоби підсумок підбив хтось інший з адміністраторів, але оскільки стаття вже на вилученні з травня — просто не можу більше на це дивитися. Якщо коротко, то особа окрім можливо пару вдалих наукових публікацій, нічим не відрізняється від інших науковців. За змістовими критеріями ВП:КЗНО особа не проходить через, в основному, аргументи, які висловив користувач NickK, а тобто: 1) розробка нової наукової теорії має набути широкого галасу у науковому світі хоча б на національному рівні, інакше Вона нічим не буде відрізнятися від гіпотез та теорій, які розробляє майже кожен професійний науковець (пункт 1 ВП:КЗНО). Теорії та гіпотези пані Авраменко не відповідають цьому пункту. 2) Мають бути публікації у провідних наукових журналах (пункт 6). Публікації є, але назвати ті журнали провідними вкрай важко. 3) Розробка оригінальної методики освіти, що викликала резонанс у професійному педагогічному співтоваристві (пункт 9). Пані Авраменко розробила оригінальну методику, але сказати, що вона викликала широкий резонанс теж не просто. У результаті можемо вказати що особа з натяжкою проходить за 1 пунктом змістових критерій ВП:КЗНО, що не є достатнім для значущості для Вікіпедії. Статтю вилучено.--Andriy.v (обговорення) 21:04, 9 січня 2021 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Kharkivian (обг.) 21:03, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Значимість особи не показано та не розкрито. У статті не показано чим унікальна особа, крім того, що його двічі звинувачували у антирадянській діяльності. Хоч згадка і є в монографії (правда, не вказані конкретні сторінки, можливо у статті ), проте вона одна і з неї не зрозуміла особливість саме цього випадку. Оскільки у статті цих аспектів не розкрито, у статті не має широкого висвітлення діяльності у численних джерелах, то особа не відповідає ВП:КЗП, а тому статтю вилучити. --Kharkivian (обг.) 21:03, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Суттєвого висвітлення немає, згадок у списку репресованих недостатньо. Меморіали села саме й належать до генеалогії. Якогось детального інтересу до його особи не видно — NickK (обг.) 20:36, 17 травня 2020 (UTC) Знімаю голос, до статті додано матеріали з суттєвим висвітленням — NickK (обг.) 14:33, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

   але в проєкті Музею історії ГУЛАГу «Мій ГУЛАГ» [2] дуже детально висвітлюється біографія. І тут [3]. І у книзі сина - пів книги тільки про батька [4]. Крім того, нижче я надав згадки і вважаю, що сукупно особа може відповідати пункту 2 за ВП:КЗОМ. П.С. До того ж, у статті було джерело і враховуючи інші джерела - у мене немає підстав вважати, що в цьому джерелі особа не представлена, як то зробив автор статті, пославшись. --Flavius (обговорення) 09:58, 18 травня 2020 (UTC)Відповісти

   згадки є, але ці згадки - сина, тобто є ВП:КОІ. Згадки незалежних дослідників рідкісні. Відповідно тут п. 2 осіб минулого застосувати не зовсім застосовний. Я би переніс згадки про батька у статтю про його сина Розовський Марко Григорович. --Kharkivian (обг.) 12:15, 18 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Згадки незалежних дослідників є, і вони не рідкісні. Гляньте уважно статтю. Згадки сина - тільки 3 джерела (книга, стаття, фільм), якими я не вважаю КОІ. Бо у нас стаття про репресованого, а не про "любимого отца какого-то режиссера". І коли є посилання на документальне відео проекту музею ГУЛАГУ - це не конфлікт інтересів. Це документальна інформація, хоч і з вуст сина. Але треба вміти розрізнити інформацію. Це дещо інше, ніж КОІ. Щодо вашого побажання перенести до статті про сина - я вважаю це недоречним, оскільки про батька забагато інформації і ця інформація непотрібна у статті про сина. Тільки згадка, що такий був і на тому достатньо. Відповідно тут п. 2 осіб минулого застосувати не зовсім застосовний - це ваша власна інтерпретація пункту 2 чи як? Поясніть що значить "не зовсім застосований"? "Не зовсім застосований", бо так не бажає користувач Kharkivian? У статті представлені джерела, які до генеалогічних досліджень не мають жожного стосунку, а відтак пункт 2 Чи є згадування про неї через кілька років після смерті (за винятком генеалогічних досліджень) повністю витриманий. П.С. Окремо зауважу, що зі всіх джерел, мені більше за все зацікавило українське джерело Тамари Вронської. Замовив це монографічне дослідження і, коли отримаю, надам посилання на сторінки, де висвітлюється інформація про особу. То ж прошу адмінів щонайменше тиждень не підводити підсумок до статті. Дякую. -Flavius (обговорення) 12:31, 18 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Давайте аналізувати джерела. Дослідження Вронської та Ільїної - це справді цінні дослідження. Щоправда, в Ільїною - це побіжна згадка ("В период с октября по декабрь 1937 г. были арестованы директор строящегося Судоремзавода Владимир Михайлович Слободенюк, экономист предприятия Семен Михайлович Шлиндман, инженер-механик В. П. Борзов."). Інші джерела - це або інтерв'ю чи книга Марка Розовського, чи рецензії на його книгу, яка отримала дуже схвальні відгуки. Проте Вікі працює інакше. Наприклад, самого інтерв'ю для сатті про особу недостатньо. Чому? Тому що інтерв'ю - це зі слів особи. Так і тут - є книга, але її проблема - це цілком очевидний конфлікт інтересів - це спогади сина про батька. Така книга чи стаття може бути гарним джерелом інформації, якщо значимість доведено, а оскільки значимість базується, фактично, на книгах пов'язаної особи, то значимість сумнівна. Саме тому п. 2 осіб минулого тут не зовсім застсовний. Для оцінки значимості потрібні дослідження незалежних науковців, які цікавляться долею цієї особи. Хай, серед багатьох інших, але згадка не побіжна, як у статті Ільїної. Таких досліджень лише 2. Дослідження Вронської - це початковий варіант статті у вікі, стаття Ільїної - побіжна згадка. Чи достатньо цього для значимоссті? Сумнівно. --Kharkivian (обг.) 13:00, 18 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Давайте ви, крім аналізу, ще будете притримуватися правил. Тоді взагалі буде преучудово. Ок? Крім Вронської та Ільіїної, ще є Шарипова Валентина Олексіївна, яка жодного відношення до сина немає. Вона хоч і не науковець, але незалежний автор, яка писала книгу після консультацій з істориками-краєзнавцями Валентином Петровичем Пустовітом та Поповом Юрієм Григоровичем, і докладно висвітила інформацію про відомих камчатських жертв репресій. Але ви пішли шляхом не тільки ігнорування джерел (там згадка, а там ігнор), але ще й ставлячи інтерв'ю сина незначущим серед джерел, й ігноруванням правил ВП:КЗОМ, зокрема пункту 2. Я прямо навів тут посилання. Дайте відповідь на це просте питання: чи є згадки про особу через кілька років після її смерті за винятком генеалогічних досліджень? Так чи Ні? Коли відповісте - все інше відпаде само собою. Для особливо прискіпливих, тобто для Вас, я написав, що замовив книгу шановного українського історика Тамари Вронської і, коли отримаю (а я 100 відсотків її отримаю), напишу які сторінки, а особисто для вас навіть сфоткаю їх і надішлю. Стосовно КОІ. Інтерв'ю сина дуже важливе, не менш важливе, ніж інші джерела. Але вони не основні за пунктом 2 ВП:КЗОМ. Фільм з сином про історію батька - жертви репресій, не про батька, який у мене був гарнюня любив мене і лелеяв, а про жахливу історію тих часів. Це докладно описано на сайті проекту "МІй ГУЛАГ" і тут ніякого КОІ немає зовсім повторюю ще раз. Бо я в першу чершу посилаюся на проект незалежний, який в свою чергу посилається на фільм з сином. Іншими словами - я посилаюся на вторинний матеріал, а не на первинний. Але, якщо вам, хоч трішки відомо що таке репресії, як історику, то ви би зрозуміли, що деяка інформація може бути відома лише завдяки сімейним зв'язкам. Але до КОІ це відношення ніякого не має. Це зовсім інша ситуаціяю, зовсім інший складний випадок. --Flavius (обговорення) 13:24, 18 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Якщо Ви уважно прочитаєте ВП:АД#Незалежні вторинні джерела Ви побачите, що вимогою незалежних джерел є те, що "джерела не співпрацюють із якою-небудь із зацікавлених сторін" - власне, син є зацікавленою щодо свого батька стороною. Тобто його книги та інтерв'ю я, як історик, оцінюю як надзвичайно цінні та інформативні історичні джерела, які мають бути неодмінно використанні на трибуналі над комунізмом та московським імперіалізмом, але з погляду правил Вікіпедії вони не є незалежними. Через оцю спорідненість автора спогадів. --Kharkivian (обг.) 13:31, 18 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Я уважно читав ВП:АД, більше того - я знаю це правило напам'ять і неодноразово ним користуюся. Дякую, що надали посилання. Я вам вище теж навів посилання на пункт 2 ВП:КЗОМ, зверніть вже на на нього увагу, і дайте нарешті відповідь на те просте питання з урахуванням джерел, за винятком книги та інтерв'ю сина, які особисто для Вас є джерелами "зацікавленої (в чому він зацікавлений?) сторони". То ж я втретє питаю: чи згадується особа через кілька років після смерті чи ні? --Flavius (обговорення) 13:41, 18 травня 2020 (UTC)Відповісти

2. тисячі були таких засуджених. професійних чи інших досягнень не описано. додати у статтю про сина. --Anntinomy^обг 11:10, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Ганьба таким словам! Тисячі удостоєні істотного висвітлення у авторитетних джерелах? Додати у статтю про сина статтю про батька? Точно? А може статтю Україна теж перенести до статті Європа? Це ж дві різні долі двох різних людей. Вікіпедія не описує ЛИШЕ тих, хто щось досягнув. Ви не знали? Ідіть вчіть правила. --Flavius (обговорення) 13:43, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Вікіпедія й описує лише тих, хто щось досягнув.--『Gouseru』 ^Обг. 19:54, 21 травня 2020 (UTC)Відповісти

   А ні. Ви глибоко помиляєтеся, бо Вікіпедія описує НЕ тільки тих, хто щось досягнув. Коментар вище був про "професійних чи інших досягнень". На що мій коментар був "Вікіпедія не описує ЛИШЕ тих, хто щось досягнув". Шкода, що мені елементарне треба доводити і вам, але, мабуть, ви просто не знали, що Вікіпедія може мати і має статей про, наприклад, жертв якихось вбивств, якихось інших злочинів, зокрема, на ґрунті ненависті‎. Такі статті є як в Українській Вікіпедії, так і в інших вікі. Жертва, окрім того, що жертва, і яка пережила (або не пережила) дію вчинену по відношенню до неї, є саме через це у вікі безвідносно до її професійних чи інших досягнень (бо їх за життя вона навіть могла і не мати). Але якщо "стати жертвою чогось" - це теж свого роду досягнення за вашим міркуванням, то тоді так, ми повинні описати і цю жертву саме за цим досягненням. --Flavius (обговорення) 21:35, 21 травня 2020 (UTC)Відповісти

.*  Проти:

1. на мою думку особа відповідає ВП:КЗОМ за пунктом 2. Інші джерела додав також до статті. --Flavius (обговорення) 10:40, 18 травня 2020 (UTC)Відповісти

   @Kharkivian:, отримав сьогодні книгу. Як я і припускав, в українській монографії особа істотно представлена, ще й на декількох сторінках (всі сторінки вказав у статті), а тут показую фото (вибачте, фотографував з телефону [5], [6], [7], [8], [9]). Інтерес нашого українського дослідника до персони неабиякий через те, що це один з так званих "повторникiв". @NickK:, прошу переглянути думку. --Flavius (обговорення) 09:14, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

   @Flavius1: Вагоме незалежне дослідження лише одне. І тут з посилання на книги сина Шліндмана та слова цього сина у книжках. Тому свою думку не перегляну. --Kharkivian (обг.) 09:48, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Тобто ви, окрім ВП:КЗОМ пункту 2 ще й ігноруєте ВП:КЗ. Круто! Успіхів. --Flavius (обговорення) 10:21, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

   ВП:КЗ вимагають широкого висвітлення у численних незалежних надійних джерел. Широке висвітлення у незалежному надійному джерелі лише одне. Всі інші - не є незалежними або побіжна згадка. Якби це була галузева енциклопедія, типу ЕСУ - без питань. А так - треба більше ніж одне незалежне джерело. Книги сина не є незалежними, тобто вони не мають великого значення при визначенні значимості, але можуть бути як джерела. Тож де ігнорування? --Kharkivian (обг.) 10:43, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Ви продовжуєте ігнорування інших джерел зі згадками і знову апелюєте до книги сина (чому книг в множині вжито? вона одна була) і ще забуваючи про документальне кіно Музею історії ГУЛАГу (які важливі, дуже важливі, але, повторююсь, не основні для підтвердження значимості). Позиція вкрай брутальна, хоча і не дивує мене (бо визнавати помилки ви ж не любите, ой як не любите. Та що там! Ви зараз про енциклопедії говорите, от якби була би в енциклопедії? Та вам знадобилось аж 5 днів, аби зняти номінацію після того, як було очевидно, що постать значима. Це я про Олешка згадую... Тут немає енциклопедії, на жаль, але у Вікіпедії залишають статті не тільки про осіб, які обов'язково є енциклопедії, а про осіб, які відповідають нашим правилам, які ви ігноруєте). Як можна аналізувати з самого початку обговорення джерела, але ігнорувати саме ВП:КЗОМ пункт 2? Тобто побічно визнавати, що згадки таки є в джерелах, натякати на їх незначущість, але вголос вимовити, що згадки є - не можете. Що треба було спочатку вам зробити? Визнати, що є згадки про особу за ВП:КЗОМ пункт 2, а потім вже перейти до аналізу цих згадок і джерел, натомість ви перейшли одразу до аналізу згадок у джерелах, не визнаючи їх згадками! Це ж абсурд. Ви хіба не розумієте. Далі, я підтвердив широке висвітлення в науковому джерелі, причому не російському, а українському (що вдвічі важливіше для Української Вікіпедії), але ви робите вигляд, що то незначне висвітлення і цього недостатньо. Це абсурд у квадраті. І дике відношення до цього. Але хвала Господу, що ваша думка, яку я і так знав наперед, що ви би не змінили (бо це ж очевидно, до того ж я просив не вашу думку переглянути, а іншого користувача, який висловився у цьому обговоренні, вам я тільки надав фото, як і обіцяв вище, далі нема про що з вами балакати), не є вирішальною при підведенні підсумку адміністратором. І я дуже радий, що є ще люди тут, які не зігнорують правил Вікіпедії і побачать що особа цілком відповідає пункту 2 ВП:КЗОМ і ще й ВП:КЗ. --Flavius (обговорення) 11:03, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

   @Flavius1: Поясність мені, будь ласка, чим значима ця особа, крім того, що про нього написав книгу його син і він серед тисяч інших повторників? В чому унікальність цієї людини? Я не ігнорую джерела, я хочу зрозуміти значимість особи, як історик, розуміючи, що відомість цієї особи обумовлена тим, що його доля описана в книзі авторства його сина, і саме тому ці матеріали використовують, бо доступні для публіки та дослідників. Але в чому значимість та унікальність саме цього випадку? Широке висвітлення - це або енциклопедія, або незалежних кілька публікацій про людину. Публікація у Вронської широке - це одна публікація, стаття Ільїної - друга, але там побіжна згадка. Більше публікацій незалежних дослідників не показано. Бо широка - лише одна. Бо - одне джерело (книга Вронської). Згадка широка. Книга одна. То де широке висвітлення у численних незалежних надійних джерелах? І останнє. ВП:КЗОМ п. 2 підпорядкується ВП:КЗ. ВП:КЗ я зацитував. Однієї широкої незалежної згадки після смерті недостатньо. --Kharkivian (обг.) 11:28, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

   @Kharkivian: Вибачте, а ви серйозно питаєте чим жертва терору значима? Я зараз не кажу про унікальність особи (це не завдання Вікіпедії давати таке визначення). То ж ви не вважаєте таких осіб значимими? Так, ми всі розуміємо чим обумовлена відомість конкретно цієї персони, і я вважаю, що це дуже добре, бо тепер про таких осіб буде більше інформації, і у кожного буде нарешті можливість ознайомитися з цим. Небагато людей ходять у бібліотеки, не багато людей купують книги про бранців ГУЛАГУ, але якщо хоч одна людина, читаючи статтю про Розовського - перейде і ознайомиться з життям про батька режисера - це вже ми зробили добре діло, як просвітницька енциклопедія. Чи ми повинні це приховувати у Вікіпедії? Мені здається, що це дуже важливо і для історії в першу чергу, і для Вікіпедії. На прикладі тих осіб, щодо яких є, на щастя, такі джерела, інформація тощо, показати всю ту жахливу картину з історії 1930-1950-х. Це наше завдання і обов'язок. І, до речі, навряд для Вронської чи Ільїної чи Шарипової було головним те, що це син відомого діяча і тому вони про нього писали, ні і ще раз ні, а по тій причині, що перша досліджувала це бо повторник - предмет її дослідження і їх набагато менше, ніж масових жертв репресій, бо ця особа, як і інші, про яких вона написала у цій своїй книзі, у більшості були "начебто причетні до троцькістів, до троцькістської організації", або це особа, яка у свій час працювала на Камчатці в конкретному підприємстві Камчатки і тому інші дослідники-краєзнавці теж згадують цю особу, але точно не через сина і ви в цьому могли впевнитися. Ось чому я вважаю, що цю статтю, яка відповідає правилам, не можна видаляти з Вікіпедії. --Flavius (обговорення) 11:57, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Я серйозно не розумію чим він вирізняється з десятків тисяч інших "повторників". Наскільки я розумію, лише тим, що у нього син добився чогось, став до певної рівні відомою людиною і написала про батька книжку. А так - рядова біографія тих років. Да, цитату Ільїної я наводив - там Шліндман згаданий лише в одному місці: факт його арешту, бо предметом дослідження була справа Камчатстрою, а не біографія Шліндмана. Що ж до книги Шарипової - то те саме роблять у нас - багатотомннк по кожному з репресованих в Україні. Таких сотні тисяч. І про кожному є куці біографічні відомості. І вони в таких довідниках лише тому, що вони - репресовані. А от єдине незалежне (бо син - залежна особа) дослідження, де є широке висвітлення персони Шліндмана - це книга Вронської. Але одної книги, відповідно до правил, замало, бо інші або побіжні, або залежні. Вікіпедія має писати про значиме. Бо тут значимість - не зрозуміла. Перенести до статті про Розовського окремим розділом - там людина і ознайомиться з долею "повторника" і як він від батька мав відмовлятися. І ми не приховуємо нічого, питання - чим значима ця особа. Чим вона унікальна серед тисяч інших повториків? Чим він унікальний серед десятків інших, про яких згадала у своєму дослідженні Вронська? А про жахливу картину можете не розповідати. Серед родичів є і репресовані (розстріляні на самому початку репресій, а не просто ГУЛАГ), і сім'я постраждала від Голодомору. --Kharkivian (обг.) 13:18, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Він нічим не вирізняється з-поміж інших, бо вони всі для нас автоматично значимі. Але для Вікіпедії і її правил він вирізняється тим, що про нього є істотне висвітлення в авторитетних джерелах навідміну від інших. Істотне висвітлення у Вронської + згадки в інших джерелах = значимість за ВП:БІО пункт 2. І крапка. П.С. Якщо ви, навіть як історик, не розумієте в чому значимість осіб, які пережили це, то мені шкода, що є такі історики у нас. Заздалегідь вибачте за пряме порушення ВП:Е та ВП:НО по відношенню до Вас. Більше мені нічого не пишіть. --Flavius (обговорення) 13:54, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Не всі. І саме тому, що я розумію, я голос не зніму. --Kharkivian (обг.) 14:43, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Мабуть, найбільше, що мене бісить у Вікіпедії, так це, коли деякі ігнорують або нехтують правилами, а також коли дуже жадають видалення якоїсь статті (саме акцент на цьому - видалення, а не навпаки - знаходження причин для її збереження. В цьому суттєва різниця...Але то таке...До вас не відноситься). Ви можете зі своєю "думкою" залишатися, і може навіть не наодинці (не переживайте, до вас приєднаються, я певен). Я і не збирався просити вас зняти голос. П.С. До речі, в останньому джерелі історика-краєзнавця (а це вже третій незалежний науковець), яке я додав до статті пару годин тому зі згадками персони, детально висвітлюється інформація про дружину персону. На жаль, в інтернеті відсутні деякі конкретні праці цього автора, наприклад з того ж збірника "Вопросы истории Камчатки". Але я можу впевнено твердити (навіть не припустити!), що якщо дружина має таку детальну згадку у нього, то наша персона уж точно має у рази більше. Це цілком допустимо, якщо включити ту ж логіку, керуватись здоровим глуздом і не забувати, що за тим же ВП:КЗОМ рідкість згадування особи в Інтернеті не є достатньою підставою для вилучення статті, адже у Мережі представлена повна інформація не з усіх галузей людської діяльності, особливо, коли мова йде про їхню історію. Особливо!. Також до інших критеріїв я би ще відніс, що особа і за ВП:100 значима, тобто відома завдяки участі в історичних, політичних або інших подіях, вартих оголошення, але розумію, що цей критерій для вас точно незначим, бо особа ніхто, звать нікак і навряд це варте оголошення за варшою версію. Бо ж питання а чим жертва терору значима? - я, мабуть, запам'ятаю на все життя. --Flavius (обговорення) 18:07, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

   @Flavius1: Як на мене, в статті потрібно висвітлити, в чому ж саме його значимість, чим саме він відомий. Наразі зі статті не дуже видно, завдяки чому ця особа привернула увагу джерел — NickK (обг.) 11:04, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

   NickK Тим, що це був "повторник". Це і привернуло увагу, зокрема українського дослідника (вона у своїй монографії описала до 100 таких людей відомих через ті чи інші причини). Крім цього, особа, завдячуючи розголосу сина, отримала і численні згадки, і було те документальне кіно Музею ГУЛАГу і сама книга. Не було би сина, відомого режисера, а був би простий робітник, то не певен, що були би хоч якісь джерела (окрім генеалогії, звичайно). Саме через ці дві головні складові одночасно (повторник і батько режисера), а також окремих досліджень репресованих Камчатки, типу цього [10] і Ільїної (я певен, що згадок більше, в тому числі і цьому збірнику [11], який не увесь у мережі), персона удостоєна такої великої уваги і пам'яті. Я зараз на основі вже більшої інформації перероблю трохи статтю. --Flavius (обговорення) 11:17, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

   @Flavius1: Так, оціню вже по новій версії статті, але з вашого опису виглядає, що буде значимість розкрито. Думаю, в такому разі потрібно детальніше описати, хто ж такі повторники та чому до них стільки уваги — NickK (обг.) 12:24, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

   @NickK:, поки ви одна тут притомна людина, яка висловилась в обговоренні, тож безвідносно до "професійних досягнень", які деякі хочуть тут побачити стосовно особи, оцініть зараз версію статті Шліндман Семен Михайлович. --Flavius (обговорення) 13:43, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

   @Flavius1: Дякую, зняв голос, бо вже є джерела з суттєвим висвітленням — NickK (обг.) 14:33, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

   Вдячний за розсудливість. --Flavius (обговорення) 18:07, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти

2. Погоджуюсь з аргументами Flavius1--Людмилка (обговорення) 09:35, 22 травня 2020 (UTC)Відповісти
3. Стаття має достатньо джерел, відповідає вимогам Вікіпедії. --Юрко (обговорення) 13:04, 23 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:
• у контексті про сина часто згадується росзмі, як тут [12]. Також згадується тут [13], [14], [15]. За ВП:КЗОМ (пункт 2) може бути значимим. --Flavius (обговорення) 10:08, 15 травня 2020 (UTC)Відповісти
• Добрий день, колеги! Зараз хтось дорікне, що так не можна полемізувати, але заради об'єктивності аналізу дозволю собі. Вибачте! Розгорнув написану статтю Вами, шановний Kharkivian, про Вашого колегу Журавльова Дениса Володимировича. Ну, то ж немає анічого з того, що Ви так наполегливо шукаєте в інших авторів! Це як можна пояснити? То перепишіть або самі видаліть, щоб не було ще й такого конфлікту у Вікіпедії українською: від інших вимагаю, а сам?..

Перепрошую ще раз! --Роберт Аріас (обговорення) 11:29, 19 травня 2020 (UTC)Відповісти

• @Роберт Аріас: О, дякую! Оновив джерела. Бо не редагував ту статтю від 2012 року. --Kharkivian (обг.) 14:36, 19 травня 2020 (UTC)Відповісти

На здоров'я! У такому вигляді вона опублікувалась і доступна уже 8 років!.. І чомусь ніхто не поставив шаблон "Видалити" за увесь цей час. Виникають запитання. Успіхів усім! --Роберт Аріас (обговорення) 18:21, 19 травня 2020 (UTC)Відповісти

• • • Хочу запитати: де у КЗОМ написано таке: ВП:КЗ вимагають широкого висвітлення у численних незалежних надійних джерел (це стверджує той, хто номінував на видалення).

Чинними правилами Вікіпедії визнається "... згадування про неї через кілька років після смерті (за винятком генеалогічних досліджень). То навіщо маніпулювати критеріями?! Так можна дійти й до абсурду: поставив собі за мету видалити статтю, то шукатиму будь-що, аби звести нанівець усі докази автора. Та все ж має бути неупередженість і об'єктивність. Гадаю, що аргументи автора переконливі. --Марія Сіріньок (обговорення) 13:33, 29 травня 2020 (UTC)Відповісти

Значимість насправді неочевидна, втім вона є й у статті її розкрито. Залишено відповідно до аргументів «Проти», передусім користувача Flavius. --Mcoffsky (обговорення) 10:55, 9 грудня 2020 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Kharkivian (обг.) 21:22, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
•  За:

1. У такому вигляді - це список. Можливість зробити з нього пристойний список неможлива через відсутність достатньої кількості об'єктів для такого списку. Вилучити. Можна швидко. --Kharkivian (обг.) 21:22, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
2. Було на ШВ, тут дублювання категорії. --Юрко (обговорення) 21:32, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

   @Юрко Градовський: ця «стаття» у нас з вересня 2009-го, тому тут через ШВ не вийде... --Kharkivian (обг.) 21:50, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Проти:
•  Утримуюсь:

Вміст дублює категорію. Не відповідає вимогам списку. Вилучено. --Submajstro (обговорення) 08:28, 6 серпня 2020 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Kharkivian (обг.) 21:25, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Значимість клубу не показана та не розкрита. Стаття в такому стані майже 10 років. Відсутнє широке висвітлення діяльності у численних незалежних надійних джерелах. Стаття без джерел. Не відповідає ВП:КЗО. Вилучити. Можна швидко. --Kharkivian (обг.) 21:25, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Проти:
•  Утримуюсь:

1. Я щойно запросив додаткову інформацію у членів клубу. Чекаю на відповідь --StripedM (обговорення) 21:52, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

   @StripedM: Потрібна не додаткова інформація, а висвітлення діяльності клубу в ЗМІ. Самостійний пошук мені не дав нічого. --Kharkivian (обг.) 21:54, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

   @Kharkivian: так, саме висвітлення запросив. Відповіді поки нема --StripedM (обговорення) 23:47, 17 травня 2020 (UTC)Відповісти

   @Kharkivian: e-mail зазначені на сайті не відповідали, але дізнався на цей момент, що цей клуб досі працює. Мабуть, там нові учасники. Потребую час на виявлення джерел --StripedM (обговорення) 00:02, 2 червня 2020 (UTC)Відповісти

2. Дякую, що затримали рішення. Додав: фейсбук (з активним висвітленням діяльності) та youtube сторінки, а також згадку про телесюжет за участі клубу. Цього достатньо?--StripedM (обговорення) 19:25, 5 липня 2020 (UTC)Відповісти

Висвітлення майже відсутнє, значимість за три місяці не розкрита, вилучено, дякую. --Goo3 (обговорення) 17:26, 30 липня 2020 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Kharkivian (обг.) 21:34, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Значимість особи не показано та не розкрито. Стаття в такому стані з 2006 року (тобто майже вже 14 років). За цей час не додалося ані джерел, ані біографічної довідки. Загалом, достатньо згадки про особу у статті квартет. Не відповідає ВП:КЗП. Вилучити. --Kharkivian (обг.) 21:34, 14 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. Прошу почекати з видаленням: колись долучався до редагування книги Олексія Федоровича Нирка, відомого бандуриста з м.Ялти, який щось про нього писав. Пошукаю контакти і спробую дописати статтю. --Роберт Аріас (обговорення) 20:07, 17 травня 2020 (UTC)Відповісти
2.  Швидко залишити, бо особа представлена в енциклопедії [16]. Значимість очевидна. Тут є правда нюанс один: в цьому довіднику він представлений (з якогось дива) як Олешко Г. [17], але оскільки енциклопедія авторитетніша в рази, ніж довідник, то, мабуть, все-таки він дійсно Ілля. Джерела зараз додам. --Flavius (обговорення) 10:33, 15 травня 2020 (UTC)Відповісти
3. Є в Українській музичній енциклопедії, що для давно померлого музиканта є гарною ознакою історичної значимості — NickK (обг.) 20:42, 17 травня 2020 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:

• Знімаю з номінації, оскільки значимість доведена через публікацію у галузевій енциклопедії та низку згадок в інших довідниках. --Kharkivian (обг.) 07:28, 20 травня 2020 (UTC)Відповісти