Вікна ТАРС — серія агітаційних плакатів із закликами до захисту Батьківщини (наслідує Вікна РОСТА, які піднімали дух військ Червоної армії в Громадянську війну). З'явилися з початком німецько-радянської війни.

Це був спеціальний вид малотиражного плаката, створюваного не друком, а вручну, нанесенням клейових фарб на папір через трафарет. З цієї причини, порівняно з друкованим плакатом, тарсівський мав більшу свободу кольору. Інша важлива властивість — мобільність, можливість миттєвої реакції на ту чи іншу подію^[1]. Сатира, гумор і сміх були головним ключем до образних рішень плакатів «Вікон ТАРС». З цих причин вони були дуже популярними в роки війни.

Художники:

• Головними художниками були Кукринікси
• Черемних Михайло Михайлович
• Шухмін Петро Митрофанович
• Радлов Микола Ернестович
• Котов Петро Іванович

Поети:

• Дем'ян Бєдний
• Жаров Олександр Олексійович
• Лебедєв-Кумач Василь Іванович
• Маршак Самуїл Якович
• Використовувалися вірші покійного Маяковського.

Кукринікси зробили величезний внесок у діяльність «Вікон ТАРС». Їхні аркуші, зокрема, «На прийомі у біснуватого головнокомандувача» (1944), «Загубила я колечко» (1944), за манерою сходять до жанру карикатури, в якому вони працювали в 1920-і.

В наш час^[коли?] у вікнах будівлі ТАРС розміщено екрани, на яких демонструються новини.

В грудні 2013 року проєкт «Вікна ТАРС» запущено на екранах у Новосибірському метрополітені. Проєкт являє собою фотографії з актуальних новин з підписами до них. В ході презентації проєкту генеральний директор ІТАР-ТАРС заявив про те, що екрани з «Вікнами ТАРС» розгорнуть у всіх метрополітенах Росії^[2].

• Вікна сатири РОСТА

• Колекція Вікон ТАРС у Державному літературному музеї [Архівовано 27 червня 2018 у Wayback Machine.]