Військово-морський інститут радіоелектроніки імені О. С. Попова

Військово-морський інститут радіоелектроніки імені О. С. Попова
ВМІРЕ
59°52′46″ пн. ш. 29°53′54″ зх. д. / 59.87944° пн. ш. 29.89833° зх. д. / 59.87944; -29.89833
Типвійськова академія
КраїнаРосія Росія
РозташуванняПетергоф Редагувати інформацію у Вікіданих
Назва на честьПопов Олександр Степанович Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1933
Закрито1 березня 2010 Редагувати інформацію у Вікіданих
Студентівпонад 2000
ВипускникиCategory:Popov Naval Institute of Radio Electronics alumni
АдресаСанкт-Петербург, 196604, Петергоф, Петродворец-4, ул. Разводная, д. 15
Сайтspbvmire.ru
Нагороди
Орден Червоної Зірки
Мапа

Військово-морський інститут радіоелектроніки імені О. С. Попова, Петербурзьке вище військово-морське училище радіоелектроніки ім. Попова, Вище військово-морське ордена Червоної Зірки училище радіоелектроніки (рос. Высшее военно-морское училище радиоэлектроники имени А. С. Попова, Военно-морской институт радиоэлектроники имени А. С. Попова, ВМИРЭ, ВВМУРЭ) — військовий навчальний заклад, філія Військового навчально-наукового центру ВМФ «Військово-морська академія імені Адмірала Флоту Радянського Союзу М. Г. Кузнєцова». Дислокація у м. Петергоф.

Історія

Навчальний заклад заснований 29 березня 1933 р.[1] на базі Школи зв'язку Військово-Морських Сил Робітничо-Селянської Червоної Армії утвореної в 1932 році при ВВМІУ ім. Ф. Е. Дзержинського. З того часу його випускниками стали десятки тисяч військових інженерів. Серед випускників понад 100 адміралів і генералів, у тому числі закордонних ВМФ.

Іменування[2]:

  • У 1933—1938 рр. Училище зв'язку Військово-Морських Сил Робітничо-Селянської Червоної Армії. До 1936 року училище розташовувалося в будівлі Головного Адміралтейства в м. Ленінграді.
  • У 1938—1939 рр. Військово-морське училище зв'язку імені Г. К. Орджонікідзе (ВМУЗ). 23 квітня 1937 р. училищу наказом Наркома оборони СРСР було присвоєно ім'я Г. К. Орджонікідзе.
  • У 1945—1960 рр. Вище військово-морське училище зв'язку імені О. С. Попова (ВВМУЗ).
  • У 1953—1960 рр. в м. Гатчина існувало Вище військово-морське інженерне радіотехнічне училище (ВВМІРТУ. У 1960 р. це училище було перебазовано в Петродворець і влилося до складу оновленого училища зв'язку, що одержало назву ВВМУРЕ, утворивши в ньому 1-й факультет.
  • У 1960—1983 рр. Вище військово-морське училище радіоелектроніки імені О. С. Попова (ВВМУРЕ).
  • У 1983—1998 рр. Вище військово-морське ордена Червоної Зірки училище радіоелектроніки імені А. С. Попова.
  • У 1998—2010 рр. Військово-морський ордена Червоної Зірки інститут радіоелектроніки імені О. С. Попова (ВМІРЕ).
  • Від 2010 р. філія Військового навчально-наукового центру ВМФ «Військово-морська академія імені адмірала флоту Радянського Союзу М. Г. Кузнєцова».
  • Від 1 липня 2012 р. після об'єднання з Військово-морським інженерним інститутом стало називатися Федеральна Державна Освітня установа Військовий інститут (Військово-морський політехнічний) ФДОУВІ "Військовий навчально-науковий центр ВМФ «Військово-морська академія імені Адмірала Флоту Радянського Союзу М. Г. Кузнєцова»[3][4].

Факультети

Готує офіцерів-фахівців на факультетах:

  • Радіотехнічний (РТФ).
  • Системи автоматизованого управління (САУ).
  • Середньої військово-спеціальної підготовки (СВСП).
  • Спеціальний.

Начальники училища

Училище зв'язку Військово-Морських Сил Робітничо-Селянської Червоної Армії (1933—1938 роки)

Військово-морське училище зв'язку імені Г. К. Орджонікідзе (1938—1939 рр.)

  • Токарев Василь Васильович (1938—1939), військовий інженер 1 рангу

Відділення зв'язку Військово-морського училища імені ЛКСМ України (1942—1943)

Відділ зв'язку Червонопрапорного училища берегової оборони (1943—1945)

Вище військово-морське училище зв'язку імені О. С. Попова (1945—1960)

Вище військово-морське інженерне радіотехнічне училище (1953—1960)

Вище військово-морське училище радіоелектроніки імені О. С. Попова (1960—1983)

  • Крупський Михайло Олександрович (1960—1966), інженер-віцеадмірал
  • Блєднєв Олексій Іванович (1966), контрадмірал
  • Медведєв Юхим Іванович (1966—1973), віцеадмірал
  • Рулюк Анатолій Антонович (1973—1980), віцеадмірал
  • Каравашкін Валентин Степанович (1980—1982), контрадмірал

Вище військово-морське ордена Червоної Зірки училище радіоелектроніки імені О. С. Попова (1983—1998)

  • Авдохін Геннадій Федорович (1982—1986), контрадмірал
  • Попеко Едуард Олексійович (1986—1991), контрадмірал
  • Шилін Юрій Костянтинович (1991—1996), контрадмірал
  • Соколов Микола Сергійович (1996—1998), контрадмірал

Військово-морський інститут радіоелектроніки імені О. С. Попова (1998—2010)

  • Соколов Микола Сергійович (1998—2003), контрадмірал

Відомі випускники

За понад 80 років існування інституту для радянського флоту та російського флоту, а також ВМС інших країн було підготовлено близько 25 тисяч офіцерів. Багато випускників стали флагманськими фахівцями з'єднань і об'єднань ВМФ, командирами кораблів і з'єднань, начальниками різних служб і управлінь флотів, начальниками навчальних закладів. Серед них понад 100 адміралів і генералів, в тому числі і іноземних ВМФ[5]

Герої Радянського Союзу[6]:

Герої РФ[6]:

  • старший лейтенант Вдовкін В. В.
  • капітан 1 рангу Єфанов А. П.
  • капітан 1 рангу Зажигаєв О. В.
  • контрадмірал Козлов І. М.
  • старший лейтенант Павлов Б. Т.
  • капітан 1 рангу Чалов П. І.
  • контрадмірал Моісеєв О. О.

Вчені[6]:

  • Саприкін В. А.
  • Ляпін К. К.
  • Сивков К. В.
  • Ільїн А. П.

Примітки

  1. ↑ (рос.)Приказ Начальника Морских Сил РККА от 29.03.1933 года о создании Училища связи Военно-Морских Сил Рабоче-Крестьянской Красной Армии
  2. ↑ (рос.)Е. Ю. Кобчиков. Военно-морской институт радиоэлектроники имени А.С.Попова. Прошлое и настоящее. eocean.ru. Архів оригіналу за 17 вересня 2012. Процитовано 9 травня 2012.
  3. ↑ (рос.)Политехнический фундамент флота. Олег Починюк, «Красная звезда», 29.08.2012. [Архівовано 05.02.2018, у Wayback Machine.]
  4. ↑ (рос.)Обучение на платном отделении военно-морского политеха обойдется в четверть миллиона. [Архівовано 30 квітня 2013 у Wayback Machine.]
  5. ↑ (рос.)Агронский М. Д. (17.06.2009). И молодость, одетая в бушлаты, И юность перетянута ремнём… Часть 4. Архів оригіналу за 22 березня 2013. Процитовано 17 березня 2013.
  6. ↑ а б в (рос.)ВМИРЭ имени А.С. Попова исполняется 75 лет. Служба информации ЛенВМБ. 28.03.2008. Архів оригіналу за 22 березня 2013. Процитовано 17 березня 2013.

Джерела

Посилання