нім. Militärverwaltung Deutschlands in Belgien und Nordfrankreich нід. Militaire administratie van Duitsland in België en Noord-Frankrijk фр. Administration Militaire du Allemagne dans la Belgique et France du Nord Військова адміністрація в Бельгії та Північній Франції
Територія під німецькою військовою адміністрацією
↓ 1940 – 1944
Прапор Герб
Територія військової адміністрації Бельгії та Північної Франції на тлі Європи
Столиця	Брюссель
Мови	німецька нідерландська французька
Державний устрій	військова адміністрація
Військовий командувач
- 1940	Герд фон Рундштедт
- 1940—1944	Александр фон Фалькенгаузен
Адміністратор
- 1940—1944	Еггерт Реедер
Історичний період	Друга світова війна
- Засновано	1940
- Ліквідовано	1944
Валюта	бельгійський франк
Попередник Наступник Бельгія Третя Французька Республіка Райхскомісаріат Бельгії та Північної Франції
Сьогодні є частиною	Бельгія  Франція

Військова адміністрація у Бельгії та Північній Франції (нім. Militärverwaltung in Belgien und Nordfrankreich) — тимчасова окупаційна влада, створена нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. Охоплювала нинішню Бельгію та французькі департаменти Нор і Па-де-Кале.^[1] Адміністрація також відповідала за управління «забороненою зоною» (фр. zone interdite) — вузькою смугою території уздовж французьких північних і східних кордонів.^[2]

Проіснувала до липня 1944 року. СС проштовхувала плани передачі Бельгії з-під військової адміністрації до цивільної, і Гітлер до осені 1942 року був готовий це зробити, але потім відклав ці плани, і те, що мало бути тимчасовим, у кінцевому підсумку залишилося постійним до кінця німецької окупації.^[3] На райхскомісара цивільної адміністрації СС пропонувала або Йозефа Тербофена, або Ернста Кальтенбруннера.^[4]

18 липня 1944 року військову адміністрацію замінили цивільною на чолі з гауляйтером Йозефом Грое, який і був призначений райхскомісаром Райхскомісаріату Бельгії та Північної Франції (нім. Reichskommissariat Belgien und Nordfrankreich)^[1][5]

Нацистській адміністрації допомагали фламандські, валлонські та французькі колабораціоністи фашистського штибу. На двонаціональній бельгійській території, у переважно франкомовній області Валлонія допомогу нацистам надавали колаборанти-рексисти, а в населеній фламандцями Фландрії нацистів підтримував Фламандський національний союз. У Північній Франції фламандські сепаратистські тенденції роздмухувало пронацистське об'єднання Vlaamsch Verbond van Frankrijk на чолі зі священником Жаном-Марі Гантуа.^[6]

Приєднання департаментів Нор і Па-де-Кале до військової адміністрації у Брюсселі спочатку було зроблено з військових міркувань і нібито виконувалося в рамках підготовки до запланованого вторгнення в Британію.^[7] Зрештою, в основі цього приєднання лежав намір Гітлера пересунути кордон Райху на захід. Його також використовували для підтримання тиску на режим Віші, який протестував проти урізання його влади на де-юре національній французькій території, забезпечуючи в такий спосіб його належну поведінку.^[8]

• Німецька окупація Франції (1940—1944)