Вулиця Митрофана Довнар-Запольського Київ
Перехрестя з Білоруською вулицею
Місцевість	Лук'янівка, Шулявка
Район	Шевченківський
Назва на честь	М. В. Довнар-Запольского
Колишні назви
Коростишівська вулиця, Дегтярівський провулок, вулиця Довнар-Запольського
Загальні відомості
Протяжність	1,1 км
Координати початку	50°27′22″ пн. ш. 30°28′26.8″ сх. д. / 50.45611° пн. ш. 30.474111° сх. д. / 50.45611; 30.474111
Координати кінця	50°27′56.2″ пн. ш. 30°28′33.2″ сх. д. / 50.465611° пн. ш. 30.475889° сх. д. / 50.465611; 30.475889
поштові індекси	04050, 04116
Транспорт
Найближчі станції метро	«Лук'янівська» (у початку)  "Політехнічний Інститут" (у кінці)
Автобуси	А 9, 31
Трамваї	Т 14, 15 (по Дегтярівській вулиці)
Маршрутні таксі	Мт 179
Рух	по 1 смузі в кожному напрямку
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	10462
У проєкті OpenStreetMap	r415927
Мапа
Вулиця Митрофана Довнар-Запольського у Вікісховищі

Ву́лиця Митрофа́на Довна́р-Запо́льського — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевості Лук'янівка, Шулявка. Пролягає від вулиці Богдана Гаврилишина та вулиці Коперника до вулиці Юрія Іллєнка.

Прилучаються вулиці Молдовська, Дегтярівська і Білоруська.

Вулиця виникла в середині XIX століття під назвою Коростишівська (перша згадка — у 1869 році^[1]). Спочатку вона простягалася від сучасної вулиці Богдана Гаврилишина до сучасної Молдовської вулиці. Відрізок вулиці між Молдовською та Дегтярівською прокладено у 1-й третині XX століття й він отримав назву Дегтярівський провулок.

На початку 1930-х років^[2][3][4] набула назву вулиця Довнар-Запольського, на честь одного з керівників боротьби за встановлення радянської влади в Києві, очільника загонів робітників на Шулявці у 1917–1918 роках Всеволода Довнар-Запольского. На фасаді будинку № 11 у 1965–2015 роках розміщувалася гранітна анотаційна дошка на честь Всеволода Довнар-Запольського (архітектор А. Н. Борисова).

Сучасна уточнена назва на честь професора Київського університету, ініціатора створення та першого директора Київського комерційного інституту Митрофана Довнар-Запольського — з 2015 року^[5].

• 
  Анотаційна дошка В. М. Довнар-Запольському (буд. № 11, знищена в червні 2015 року^[6])

У 1950-ті роки вулицю продовжено від Дегтярівської до Білоруської вулиці.

На початку вулиці, на розі з вулицею Коперника виділяються два будинки (№ 2/20 та по вул. Коперника, 18) — так званий, житловий комплекс робітників-металістів. Зведені у 1927–1929 роках за проєктом Окркомгоспу архітектором Михайлом Анічкіним, у стилі конструктивізм. З іншого боку, існує цілий квартал будинків (№ 1, 3, 5) у стилі конструктивізму.

• 
  Від вулиці Юрія Іллєнка
• 
  Від Дегтярівської вулиці

• Довнар-Запольського вулиця // Веб-енциклопедія Києва.

• Довнар-Запольського вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 56.

• Довнар-Запольського вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 68. — ISBN 5-88500-070-0.
• Довнар-Запольского улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого  — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — С. 184. (рос.)

• Довнар-Запольського вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“».  — С. 69. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
• Довнар-Запольського вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».