Водовід
Країна походження	Єгипет
Першовідкривач або винахідник	Єгипетські араби і Єгипетські араби
Дата відкриття (винаходу)	1840-ві
Місце відкриття	Крит
Водовід у Вікісховищі

Водові́д (англ. water conduit) — гідротехнічна споруда для підведення чи відведення води в заданому напрямку^[1].

Переважно водоводами переміщують воду від місця її забору до місць споживання. У цьому випадку водовід бере свій початок з річки, озера, водосховища чи іншої водойми.

Розрізняють^[2]:

• зрошувальні водоводи;
• водоводи систем водопостачання;
• енергетичні водоводи — турбінні (англ. pentstock; подають воду на робочі колеса турбіни) і дериваційні (англ. diversion canal; використовуються у дериваційних гідроелектростанціях), якими вода надходить до гідроелектростанцій.

За місцем прокладання водоводи бувають наземні (канали, лотки, акведуки) і підземні (трубопроводи, гідротехнічні тунелі). Рух води водоводами, виконаними з труб, може здійснюватися під напором, що створюється греблями, насосами (нагнітальні водоводи) або самопливом, з використанням різниці відміток місцевості (самопливні або гравітаційні водоводи).

За гідравлічним режимом роботи водоводи бувають: напірні, що працюють повним перетином, та безнапірні, у яких лише частина перетину заповнена водою.

Водоводи улаштовують у вигляді штучних русел замкнутого поперечного перетину (трубопроводи і тунелі, прокладені в товщі земної кори) або незамкнутого перетину (канали і лотки, розташовувані на поверхні землі у виїмках, насипах або на опорах-естакадах).

Основна характеристика водоводу — максимальна пропускна спроможність, або витрата води визначає при проектуванні розміри його поперечного перетину.

Водоводи споруджують із ґрунту (переважно зрошувальні), каменю, сталі, залізобетону, азбестоцементу, деревини тощо.

• Водогін
• Акведук

• Хлапук М. М., Шинкарук Л. А., Дем'янюк А. В., Дмитрієва О. А. Гідротехнічні споруди: Навчальний посібник. — Рівне: НУВГП, 2013. — 241 с. ISBN 978-966-327-263-4
• Смирнов Г. Н. Гидрология и гидротехнические сооружения: Учеб. для вузов / Г. Н. Смирнов, Е. В. Курлович, И. А. Витрешко, И. А. Мальгина; Под ред. Г. Н. Смирнова. — М.: Высшая школа, 1988. — 472 с.
• Кириенко И. И. Гидротехнические сооружения: Учебное пособие / И. И. Кириенко, Ю. А. Химерик. — К.: Вища школа, 1987. — 154 с.